ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 квітня 2010 р.                                                                                    № 10/186-09  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Київ,  

на ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009

та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2009

зі справи № 10/186-09

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – ФОП  ОСОБА_2.)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі –ФОП ОСОБА_3.), м. Сквира Київської області,

про стягнення 27 876,24 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_4,

відповідача –не з’явився,   

ВСТАНОВИВ:

ФОП  ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Київської області з позовом (з урахування подальших змін та доповнень позовних вимог) про стягнення з ФОП ОСОБА_3 боргу в сумі 27 876,24 грн.,      3 011 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 448 грн., 5 005,15 грн. штрафних санкцій та 1 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2009 (суддя Привалов А.І.), залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2009 (колегія суддів у складі: Ільєнок Т.В. –головуючий суддя, судді Мостова Г.І., Шевченко В.Ю.), провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).  

Прийняті судові рішення мотивовано непідвідомчістю даної справи господарським судам України, оскільки суть спору стосується судового захисту прав позивача як фізичної особи, а не як суб’єкта підприємницької діяльності.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до вимог статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 04.06.2008 сторонами укладено договір про надання послуг (далі - Договір), за яким позивач зобов’язався на замовлення відповідача за плату виконати художньо-дизайнерські роботи (надати послуги) з розробки авторського проекту "Fair Рlау" та результати передати відповідачеві разом з правом на їх використання (пункт 1.1);

- зазначений Договір відповідачем підписано як фізичною особою-підприємцем, тоді як позивач підписав його як художник-дизайнер ОСОБА_6 ("ОСОБА_6 Stile") без зазначення відомостей щодо наявності у нього статусу підприємця.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що виконавцем за Договором є фізична особа-автор, яка використовує творчий псевдонім "ОСОБА_6".

Причиною касаційного оскарження є незгода позивача - ФОП ОСОБА_2 - з тим, що він виконував обов’язки за Договором як фізична особа, а не як підприємець.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 06.10.2005, займається підприємницькою діяльністю та звернувся до господарського суду саме як суб’єкт цієї діяльності згідно з статтею 1 ГПК України. Наявність у нього відповідного статусу не заперечується.

Водночас даний спір не є спором з приводу авторства чи спором стосовно особистих немайнових авторських прав. Предметом спору є стягнення коштів у зв’язку з невиконанням відповідачем - ФОП ОСОБА_3 –договірних зобов’язань, що відповідає приписам статті 12 ГПК України.  

У свою чергу, використання позивачем творчого псевдоніму та/або фірмового (комерційного) найменування чи торговельної марки як й інших засобів індивідуалізації не спростовують наведеного і перебувають поза межами предмету даного судового спору.  

Отже, з огляду на підвідомчість справи за суб’єктним та предметним критеріями господарським судам України попередні судові інстанції дійшли помилкових висновків щодо необхідності припинення провадження у справі та неправильно застосували пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих ними зі справи судових рішень.

Керуючись статтями 1117, 1119-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України        

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2009 зі справи № 10/186-09 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Київської області.

Суддя                  І.Бенедисюк

Суддя                   Б.Львов

Суддя                                                                                                   В.Харченко