УХВАЛА

20 травня 2020 року

Київ

справа №420/6404/18

адміністративне провадження №К/9901/12658/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року в справі №420/6404/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними і скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПУ в Одеській області) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - УДВС ГТУЮ в Одеській області), у якому просило визнати протиправними і скасувати постанови ВП №57377650 від 20 листопада 2018 року, ВП№57377650 від 09 жовтня 2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

06 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ГУПУ в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року в справі №420/6404/18.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі публічно-правовий спір виник у правовідносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення національним законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до суду касаційної інстанції не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливості перегляду будь-яких судових рішень.

Зазначене також відповідає Рекомендації №R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, відповідно до якої Державам-членам запропоновано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року в справі №420/6404/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

Н.В. Шевцова