Справа №1-135/2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 квітня 2010 року              

Вінницький районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді                       Гриценко І.Г.,

при секретарі                            Казьміревській Л.В.

з участю прокурора                 Гантімурової Н.В.      

адвоката                                         ОСОБА_1                                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

      ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

   - 12.12.2008 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ст.ст. 300 ч.2, 300 ч.3, 301 ч.2, 301 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості, з конфіскацією порнографічної кіно- та відео продукції та засобів їх виготовлення і демонстрування, з позбавленням права обіймати керівні посади, які пов’язані з розповсюдженням відеопродукції на строк три роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки (судимість не погашена),

у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 будучи раніше судимим 12.12.2008 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ст.ст. 300 ч.2, 300 ч.3, 301 ч.2, 301 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією і інше, з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став, і в період іспитового строку вчинив умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_2 12.10.2009 року приблизно о 09.00 год. знаходячись на території будинковолодіння по вул.Д.Нечая,3, в с.Лука-Мелешківська Вінницького району, Вінницької області, де працював з іншими чоловіками на будівництві, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно знаходячись в підвалі будинку, де висів одяг робочих, викрав з кишені одежі мобільний телефон марки «Нокіа 5130», вартістю 1380 грн., що належить ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, а саме що він працював на будівництві в с.Лука-Мелешківська по вул.Д.Нечая,3, Вінницького району разом з іншими чоловіками. 12.10.2009 року вранці о 8.00 год. він з хлопцями прийшли на об’єкт. Через деякий час він посварився з роботодавцем Олександром і пішов до підвалу будинку, де всі робочі переодягалися та залишали свої речі. Він переодягнувся і необдумано, таємно викрав з кишені одежі мобільний телефон марки «Нокіа 5130», який належить ОСОБА_3 В подальшому в м.Вінниці на центральному ринку, в одній із ракушок з продажі мобільних телефонів запропонував купити телефон незнайомому чоловіку який торгує телефонами, не повідомляючи йому, що телефон крадений. Цей чоловік запропонував взяти в нього даний телефон, а йому передати два інші, з чим він погодився. Пояснив, що вилучений працівниками міліції мобільний телефон являється тим телефоном, якого він викрав у ОСОБА_3  

Також ОСОБА_2 пояснив, що в ході досудового слідства він не визнавав вину в  обвинуваченому злочині, так як не хотів завдати хвилювання своїм хворим батькам. Що в судовому засіданні він дав правдиві покази про вчинення ним крадіжки мобільного телефону «Нокіа – 5130», що належить ОСОБА_3  Пояснив, що після вчинення ним крадіжки до нього на телефон дзвонив прораб Олександр з тим, щоб він повернув ОСОБА_3 викрадений телефон, і він просив, щоб ОСОБА_3 не звертався в міліцію, та зобов’язався повернути викрадений телефон.  

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в обвинуваченому злочині підтверджується показами потерпілого.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду дав покази, якими стверджуються обставини вчинення ОСОБА_2 крадіжки його мобільного телефону. Пояснив, що він працював на будівництві в с.Лука-Мелешківська Вінницького району. 12.10.2009 року, вранці прийшовши на об’єкт, він разом з іншими хлопцями переодяглися в підвальному приміщенні, і він залишив в кишені спортивних штанів свій мобільний телефон «Нокіа 5130». Приблизно о 11.00 год. того ж дня він пішов до підвалу, щоб подивитися на телефоні котра година, і виявив що його телефон викрали. Він розпитав усіх хлопців чи ніхто не бачив його мобільного телефону, і один із хлопців на ім’я ОСОБА_4 сказав, що бачив як вранці ОСОБА_2 тримав у руці телефон схожий на його. Наступного дня він попросив прораба Олександра зателефонувати до ОСОБА_2, останній взяв слухавку, і попросив, щоб вони не повідомляли в міліцію про те, що сталося і що телефон поверне наступного дня. Однак, так як ОСОБА_2 телефон не повернув, через кілька днів він звернувся в міліцію з заявою про вчинення крадіжки. Також пояснив, що  претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має, просив позов провадженням закрити та суворо не карати підсудного.

Також вина підсудного в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:

-   заявою ОСОБА_3 про вчинення крадіжки (а.с. 3);

-   протоколом огляду місця події з фототаблицями (а.с.4-6);

-   протоколом огляду місця події (а.с.21), яким підтверджується обставина видачі ОСОБА_5 на прохання  працівників міліції мобільного телефона «Нокіа – 5130», який він купив у незнайомого чоловіка на центральному ринку м.Вінниці;

-    протоколом огляду речового доказу (а.с.28), яким являється телефон «Нокіа-5130»;

-   розпискою потерпілого про отримання від працівників міліції викраденого у нього мобільного телефону «Нокіа – 5130» (а.с.31);

-   протоколом очної ставки між ОСОБА_2 і свідком ОСОБА_6 (а.с.40-41);

-   копією товарного чека та гарантійного талону на викрадений у ОСОБА_3 телефон «Нокіа -5130»

-   оголошеними показами свідка ОСОБА_4 (а.с.16), якими підтверджуються покази потерпілого ОСОБА_3 та покази підсудного ОСОБА_2 які він дав в судовому засіданні про вчинення крадіжки ОСОБА_2 мобільного телефону у ОСОБА_3;      

-   оголошеними показами свідка ОСОБА_5 (а.с.20), згідно яких він купив мобільний телефон «Нокіа – 5130»., на центральному ринку м.Вінниці у незнайомого чоловіка за 700 грн., і вказаний телефон він видав працівникам міліції на їх вимогу, та дізнався, що він купив крадений телефон;

-    оголошеними показами свідка ОСОБА_7 (а.с.23), якими підтверджується обставина видачі в його присутності як понятого на вимогу працівників міліції ОСОБА_5 мобільного телефону «Нокіа – 5130», та останній пояснив, що купив телефон у незнайомого чоловіка на центральному ринку м.Вінниці приблизно 13-14 жовтня 2009 року;

-    оголошеними показами свідка ОСОБА_6, котрий працює ПП з реалізації мобільних телефонів на центральному ринку м.Вінниці  (а.с.25-26), якими підтверджується покази підсудного дані в судовому засіданні про те, що ОСОБА_2 в жовтні 2009 року запропонував ОСОБА_6 купити мобільний телефон «Нокіа – 5130», він погодився взяти телефон віддавши ОСОБА_2 два мобільних телефони в обмін, з чим останній також погодився;

Аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та судового слідства докази, суд вважає правдивими покази підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні, а незізнавальні його покази у вчиненні крадіжки мобільного телефону в ході досудового слідства суд розцінює як метод уникнення його від відповідальності з тим, щоб не хвилювати своїх хворих батьків, що він підтвердив в ході судового слідства. Покази потерпілого, свідків в ході досудового слідства та потерпілого в судовому засіданні являються правдивими, які підтверджують обставину вчинення ОСОБА_2 крадіжки 12.10.2009 року.    

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч. 1 КК України, як умисне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його молодий вік, затруднений сімейний та матеріальний стан, що має на утриманні неповнолітню дитину, що його батьки пенсіонери, обоє хворіють, що він позитивно характеризується за місцем проживання, що відшкодував повністю потерпілому шкоду завдану злочином матеріальну та моральну шкоду, думку потерпілого про несуворе покарання підсудного, що ОСОБА_2 раніше судимий і даний злочин скоїв в період відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком.  

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд встановив добровільне відшкодування потерпілому завданої матеріальної і моральної шкоди.  

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.

Враховуючи обставини вчинення злочину та особу підсудного, суд вважає, що ОСОБА_2 будучи раніше судимий, звільнений від відбування покарання з випробовуванням, в період іспитового строку три роки належних висновків для себе не зробив, вчинив умисний, корисливий злочин, тому він представляє суспільну небезпеку, і його виправлення та перевиховання можливе виключно за умови ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст. 71 КК України.

Доводи підсудного і його захисту про виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, а з призначенням йому покарання у вигляді штрафу в прибуток держави, суд вважає неможливим призначення йому покарання у вигляді штрафу в прибуток держави з урахуванням обставин вчинення злочину та всіх даних про особу підсудного, так як він не визнавав своєї вини в ході всього часу досудового слідства, що свідчить про неповну критичну оцінку ним вчиненого злочину, що в ході досудового слідства він не сприяв розкриттю злочину, не зізнався у вчиненому злочині та щиро не покаявся, а тільки в ході судового слідства пояснив, що щиро кається у вчиненому злочині.  

У зв’язку з відмовою потерпілого ОСОБА_3 від цивільного позову, справу в цій частині слід провадженням закрити.

Речовий доказ підлягає залишенню у власності потерпілого.

Суд вважає необхідним змінити міру запобіжного заходу ОСОБА_2 з підписки про невиїзд на утримання під вартою із зали суду, оскільки він може ухилятися від відбування покарання.  

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

    Визнати винним ОСОБА_2   у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2 до призначеного покарання частково   приєднати невідбуту  частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.12.2008 року за ст.ст. 300 ч.2, 300 ч.3, 301 ч.2, 301 ч.3, 70 КК України, та остаточно призначити до відбування ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі, з конфіскацією відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості, з конфіскацією порнографічної кіно- та відео продукції і засобів їх виготовлення, демонстрування, з позбавленням права обіймати керівні посади, які пов’язані з розповсюдженням відеопродукції на строк три роки.

    Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня затримання.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 провадженням закрити.

    Речові докази: мобільний телефон залишити у власності потерпілого ОСОБА_3

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою із зали суду.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: