Справа № 1-208/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 року     Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого – судді             Пака В.М.

при секретарі                         Трембецькій О.М.

з участю прокурора                     Михавківа І.В.

потерпілого, представника позивача                    ОСОБА_1.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  сел.. Сєвєрний  Комсомольського району Актюбінської області, проживає с. Добряни . Стрийського району вул. Д. Галицького, 84, Львівської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працює, не одруженого,  утриманців не має,  військовозобов»язаного,  раніше неодноразово судимого, останні два рази:

 09 вересня 2003 року Стрийським районним судом  за ст.15 ч.1, 186 ч.2 , 15 ч.1 ст.289 ч.3, 69, 70, 71 КК України до 6   років  позбавлення волі, звільнився 16 січня  2009 року по відбуттю строку покарання;

 25 червня 2009 року  Стрийським міськрайонний судом за ст. 263 ч.2 КК України до трьох місяців арешту, звільнений  25 вересня 2009 року по відбуттю строку покарання, а. с. 65-68, обвинувачується за ст. 185 ч.2 КК України,   суд

Встановив:

    Підсудний ОСОБА_2 17 січня .2010 року близько 10 год.,  шляхом віл ьного доступу, зайшов у приміщення церкви Св..Дмитрія, що знаходиться в  с. Добряни Стрийського району  Львівської області  з  метою  позичити гроші у св»ященника, однак з ним не зустрівся, побачивши скарбничку з грошима вирішив її викрасти, тому скориставшись відсутністю сторонніх осіб таємно  та повторно з корисливих мотивів викрав з приміщення церкви чуже майно, а саме шкатулку дерев»яну, дубову  вартістю 245 грн. в якій знаходилися  165 грн. грошима,, чим заподіяв матеріальну  шкоду  на загальну суму 410 гривень, в цей же день викрадене заніс в лісопосадку, де розбив шкатулку, а вилучені гроші в сумі  165 грн. привласнив та витратив на власні потреби, скарбничку викинув.

    В суді підсудний ОСОБА_2 винність свою визнав повністю, у вчиненому чистосердечно розкаявся, детально розповів про вчинений злочин та показав, що 17 січня 2010 року близького 9 год. 30 хв. він прийшов до церкви  з метою поговорити із св»ященником  та позичити в нього 50 грн. бо йому треба було їхати на заробітки, в березні 2009 р. уже позичав грошів нього, однак не віддав. Тут зустрів ОСОБА_1, оскільки тут більше нікого не було, а тому той його запитав чого він прийшов до церкви, тому підсудний йому нагрубив, відповівши, що це не його діло, зайшов в церкву, отця не зустрів, однак побачив шкатулку з грошима, а тому вирішив її викрасти. Заховавши дубову шкатулку під одяг, вийшов з церкви, по дорозі нікого не зустрів, заніс її в лісопосадку, розбивши її витягнув 165 грн. грошима по одній гривні  було близько 150 грн. та  15 грн. копійкам,  викинув пошкоджену скарбничку та з викраденим поїхав у м. Львів де бомжуючи, гроші потратив, а тому його не було близько 10 днів. Коли повернувся, міліція його затримала, а тому  він у всьому зізнався. Просить не приймати до уваги його раніше дані пояснення, що шкатулку із грошима викрав йому незнайомий житель м. Рівного по імені Саша, оскільки той участі у викрадення не приймав. Хотів перед жителями села Добряни вибачитися перед службою, однак не мав грошей щоб повернути, та й йому не хватило сміливості.. Тепер, коли зійшов сніг знайшов місце, де викинув шкатулку, тому приніс правоохоронним органам.  Просить суворо не карати, обіцяє злочинів більше не вчиняти.

    Винність підсудного та подія вчиненого злочину доведені зібраними і перевіреними по справі доказами. Крім визнання вини самим підсудним, його винність  доведена показаннями потерпілого, представника цивільного позивача  ОСОБА_1., з показань якого вбачається, що 17 січня 2010 року, близько  8 год. 45 хв. він проголосував та прийшов до  церкви, яка вже була відкрита. Тут до нього підійшов підсудний, житель села , який шукав священника та на його запитання навіщо, відповів, що це не його справа, ОСОБА_2 був сам, без будь-якого супроводу, після цього пішов в коридорчик церкви, де знаходилася шкатулка з грошима, пожертвами громадян, бачив підсудного тут самого, що пив воду, а через досить короткий час, близько 10 год. до нього підійшов ОСОБА_3, який його  повідомив,  що скриньки з грошима на місці немає, тому зрозумів, що її викрав ОСОБА_2, якого уже тут не було. Про викрадення подав заяву в міліцію. З майна було викрадено дубову дерев»яну шкатулку вартістю 245 грн. та 165 грн. грошима, оскільки в суді свідок по справі ОСОБА_4, брат підсудного повернув 165 грн. громаді села спричинену шкоду, а з міліції принесли пошкоджену викрадену шкатулку, тому просить підсудного суворо не карати.

    Показаннями свідка ОСОБА_4 вбачається, що йому брат, підсудний по справі признавався, що викрав шкатулку з грошима, однак там багато грошей не було. Суд також приймає до уваги показання підсудного, що він особисто знаючи де викинув викрадену шкатулку, знайшов її пошкоджену і передав міліції, яку передано церкві с.Добряни.

    Отже,  показаннями  потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 спростовано показання підсудного по справі, який в своїх первинних показах в суді твердив, що шкатулку з грошима з церкви в його присутності викрав його знайомий по імені Саша, однак місця його проживання та прізвища він не знає, тобто, що вони немов би викрадали обидва, а тому вказані пояснення суд не приймає до уваги, вважає їх голослівними, оскільки біля церкви ніхто не бачив чужого незнайомого,  підсудний тут був сам, в суді сам признався, що згадав місце, де викинув крадену шкатулку, відшукав її, сприяв поверненню власнику, під час досудового слідства  таких показань не давав, а тому суд вважає їх надуманими, не приймає до уваги.

    Крім того, вина підсудного ОСОБА_2.  доведена письмовою заявою ОСОБА_1 про викрадення церковного майна, голови  церковного комітету, протоколом огляду місця події, довідкою про вартість викраденої шкатулки, яка становить 245 грн., протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час проведення якої підсудний добровільно показав і пояснив яким способом та звідки він самостійно  викрадав  чуже  майно гроші в сумі 165 грн. та шкатулку, вартістю 245 грн. а. с. 3-6,  9-10, 31-35.

.       Отже, підсудний ОСОБА_2 повторно таємно викрав чуже майно, чим завдав матеріальну шкоду на суму 410 грн. тобто скоїв злочин передбачений ст. 185 ч. 2 КК України

    Обираючи вид та розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

    Обтяжуючою відповідальність обставин суд не вбачає, пом’якшуючими  обставинами суд враховує те, що у вчиненому чистосердечно розкаявся, сприяв слідству розкрити злочини, характеризується посередньо, тяжких наслідків від вчиненого не наступило, потерпілий на суворому покаранні не настоює, завдана шкода відшкодована, а тому слід обрати покарання з метою його виправлення та попередження можливих нових злочинів у вигляді позбавлення волі. При цьому суд враховує те, що підсудний  неодноразово судився за умисні злочини,  судимості не погашені, вчинив новий  умисний злочин.   Судові витрати слід стягнути з підсудного.  а.с. 14, 52.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

Засудив:

            ОСОБА_2 за ст. 185ч. 2 КК України, обравши покарання у вигляді 2-х  (двох) років позбавлення волі.

    Запобіжний захід ОСОБА_2.В замінити з підписки про невиїзд на взяття  під варту із залу суду, а строк відбування покарання рахувати з часу затримання, тобто з 23 березня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області 450 (чотириста п»ятдесят) грн. 72 коп. витрат за проведення  дактилоскопічних   експертизи а.с. 14, 52..

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту оголошення, а засудженому ОСОБА_2.В в той же строк з часу отримання копії вироку.

        Суддя                                 Пак В.М .