Справа № 2-905/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И    

    31 березня 2010  року                                                                                  м. Добропілля

                       Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:                                                                          

головуючого судді                             Діденко С.О.

при секретарі                             Сухіної О.Ю.

за участю позивача     ОСОБА_1

представника позивача                                             ОСОБА_2

представника відповідача                         ОСОБА_3

представника третьої особи                     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля, -

В С Т А Н О В И В:

           25 лютого 2010 року ОСОБА_1  звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області   з позовом  до Товариства з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська»,  третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля  про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1  в обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що з 2 листопада 2004  року по теперішній час знаходиться в трудових відносинах з підприємством, яке в теперішній час реорганізоване в Товариство з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська», працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці. 26 червня 2009  року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, у результаті якого він травмував голову та шийний відділ хребта. З 26 червня 2009 року по 27 липня 2009  року він знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом «забиття головного мозку, 1 ступеня, забиття та розтяжіння зв'язок шийного відділу хребта». З 10 вересня 2009 року по 28 вересня 2009 року проходив курси стаціонарного лікування  наслідків трудового каліцтва з діагнозом «посттравматична енцефалопатія, вегето – судинна дистонія з больовим синдромом в шийному відділу хребта».  Згідно довідки МСЕК від 13 жовтня  2009 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50% та визнано інвалідом третьої  групи з переоглядом через рік. Після встановлення втрати працездатності з усіма необхідними документами звернувся до Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому травмою. На підставі наданих ним у ФССНВ і ПЗ документів йому були призначені страхові виплати, передбачені законодавством, а саме одноразова допомога і щомісячні виплати. Але, крім матеріальної шкоди, вважає також, що йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 60 000,00 гривен. Вказану моральну шкоду повинно відшкодувати підприємство, з яким знаходиться в трудових відносинах. Шкоду його здоров'ю спричинено з вини ТДВ «шахта «Білозерська», а саме низьким рівнем охорони праці на підприємстві, невиконанням службових обов'язків відповідальних працівників підприємства щодо нагляду за охороною праці. Ця обставина підтверджується складанням актів за формою Н-1, з яких вбачається виробничий характер травм. Внаслідок  травм на виробництві були заподіяні, насамперед , фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок каліцтва втратив 50% професійної працездатності та став інвалідом . З моменту отримання травми цілком порушена нормальна життєдіяльність - багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно. В зв'язку з трудовим каліцтвом переніс і в теперішній час відчуває сильний фізичний біль та тривалі фізичні страждання, почуття страху, розгубленості та безпорадності. В зв'язку з вищезазначеною  травмою змінився звичайний спосіб  життя - змушений був   тривалий час   знаходитися в лікувальних закладах з причини обстеження та лікування наслідків травм. При знаходженні в лікувальному закладі позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. З причини необхідності в постійному спокою, неможливості тривало ходити змушений обмежити себе в спілкуванні з близькими, друзями та знайомими, в зв'язку з тим, що турбують болі. За наслідками каліцтва мене було переведено на іншу роботу.  Стан здоров'я ніколи не відновиться до стану, який мав до отримання каліцтва.  При визначенні суми позову  також виходив з того, що має серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками травм, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду для вирішення трудового спору складає 3 місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. До теперішнього часу йому не відмовляли в виплаті моральної шкоди, письмову відмову одержав лише в лютому 2010 року . Крім того,  постійно проходив курси лікування наслідків травми.

Просить суд ухвалити рішення, яким поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права, пропущений  з поважних причин та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська» на його користь моральну шкоду у сумі 60 000,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі усного клопотання, підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за дорученням юрисконсульт ТДВ «шахта «Білозерська» ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з безпідставністю заявлених вимог, пропуском строку для  звернення до суду  та тим, що  сума моральної шкоди завищена.

Представник третьої особи за довіреністю, провідний спеціаліст юридичного сектору  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля ОСОБА_4, в судовому засіданні просила  ухвалити рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню .

      Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

      Розв'язуючи питання про обґрунтованості вимог позивача, суд виходить із вимог ст.237-1 КЗпП України, яка визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

  Аналогічна   правова   позиція  також  зазначена   в   Рішенні  Конституційного     Суду України № 20-рп2008 від 08 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що громадянам, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку   або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

            Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку .

В ст.13 вказаного Закону зазначено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі  охорони праці.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній  чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача, суд виходить з того, що згідно діючого законодавства особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Так, при вивченні матеріалів справи встановлено, що позивач з 2 листопада 2004  року по теперішній час знаходиться в трудових відносинах з підприємством, яке в теперішній час реорганізоване в Товариство з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська».

26 червня 2009  року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, у результаті якого він травмував голову та шийний відділ хребта.

З 26 червня 2009 року по 27 липня 2009  року він знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом « забиття головного мозку, 1 ступеня, забиття та розтяжіння зв'язок шийного відділу хребта». З 10 вересня 2009 року по 28 вересня 2009 року проходив курси стаціонарного лікування  наслідків трудового каліцтва з діагнозом « пост травматична енцефалопатія, вегето – судинна  дистонія з больовим синдромом в шийному відділу хребта».  

Згідно довідки МСЕК від 13 жовтня  2009 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50% та визнано інвалідом третьої  групи з переоглядом через рік.

  Внаслідок каліцтва втратив 50% професійної працездатності та став інвалідом.

  З моменту отримання травми цілком порушена нормальна життєдіяльність -  багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно.  

  В зв'язку з вищезазначеною  травмою змінився звичайний образ життя - змушений був   тривалий час   знаходитися в лікувальних закладах з причини обстеження та лікування наслідків травм. При знаходженні в лікувальному закладі позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. З причини необхідності в постійному спокою, неможливості тривало ходити змушений обмежити себе в спілкуванні з близькими, друзями та знайомими, в зв'язку з тим, що турбують болі. За наслідками каліцтва його було переведено на іншу роботу, згідно наказу 1386 від 20.10.2009 року – гірником поверхні 3 розряду .  Стан здоров'я ніколи не відновиться до стану, який мав до отримання каліцтва. Наслідком травми є серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності,  а також з того, що позивач має серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками травми, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв’язку з цим стягненню на користь позивача підлягає сума у розмірі 15000,00 гривен.

Що стосується строку звернення до суду, то суд приймає до уваги наступне.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів цивільної справи позивач в теперішній час має незадовільний стан здоров’я, та позивачу відмовили у виплати моральної шкоди лише в лютому 2010 року , тому суд вважає можливим поновити строк, бо вважає пропущеним  його з поважної причини.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Таким чином, суд вважає необхідним  стягнути з відповідача на користь                   держави судовий збір 17 грн.,  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 15 грн.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 233,234,237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст.10,11,60,88, 209,212,213,214,215,218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства  з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська», третя особа -  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1  строк для звернення до суду, як пропущений з поважних  причин.

Стягнути з  Товариства з додатковою відповідальністю «шахта «Білозерська»  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 (п'ятнадцять    тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська» на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 17,00 грн.;  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий: суддя                                   С.О.Діденко