№2-2327/2010

Р  І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                            У К Р А Ї Н И

              12 квітня  2010 року                                                                м.Добропілля

        Добропільський міськрайонний суд Донецької області

    у складі  головуючого одноособово судді                                    Діденко С.О.

    при секретарі                                                                                   Сухіна О.Ю.

            позивачки                                                                                        ОСОБА_1

 розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання  договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю,

В С Т А Н О В И В :

8  квітня 2010  року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області  з позовом до ОСОБА_2 про визнання  договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю, посилаючись на те, що  15  лютого 2010 року  між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу б/н нежитлової будівлі «Вузол зв’язку», яка розташована за адресою: село Добропілля вулиця Вані Бабенко буд. 36а. При укладенні договору, згідно акту прийому-передачі, позивачці було передано майно. Вона, в свою чергу, сплатила відповідачці вартість майна в загальній сумі 2160,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі, а також розпискою відповідачки про отримання грошових коштів.

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору.     Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу між сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, майно відповідачем їй передано, з  її боку здійснена оплата вартості майна в повному обсязі, у зв’язку з чим, договір купівлі-продажу вважається укладеним, та підлягає нотаріальному посвідченню.  Крім того, позивачка вважає, що їй належить право власності на вищевказане майно. Тому просить суд визнати договір купівлі-продажу б/н від 15 лютого 2010 року – дійсним, та визнати за нею право власності на нежитлове приміщення «Вузол зв’язку», що знаходиться за адресою Донецька область Добропільський район село Добропілля вулиця Вані Бабенко будинок № 36а.

 Відповідач ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з’явились, надано письмову заяву, в якій зазначила, що по суті позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення – не заперечує. Просить справу розглянути за її відсутністю.

    Вивчивши матеріали справи, та  керуючись ст. 169 ЦПК  України, суд вважає можливим розглянути справу в відсутність відповідача по матеріалам  справи, направивши копію рішення суду для відома, після розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд  вважає , що позов необхідно задовольнити.

У судовому засіданні встановлено, що 15  лютого 2010 року  між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою  ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу б/н нежитлової будівлі «Вузол зв’язку», яка розташована за адресою: село Добропілля вулиця Вані Бабенко буд. 36а.

Згідно акту прийому-передачі, позивачці було передано майно. Вона, в свою чергу, сплатила відповідачці вартість майна в загальній сумі 2160,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі, а також розпискою відповідачки про отримання грошових коштів в загальній сумі 2160,00 грн.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Також зі ст. 220 ЦК України вбачається, що якщо сторони домовились  щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, тому вивчивши матеріали справи і у зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли повне підтвердження факти про виконання договору – передано  у повному обсязі грошові кошти,   факт отримання грошових коштів у сумі 2160,00 грн. підтверджується розпискою,  також передано позивачу згідно акту передачі нежитлову будівлю «Вузол зв’язку», яка розташована в с. Добропілля вул. Вані Бабенко буд. 36а  Донецької області, але договір купівлі продажу не було  оформлено нотаріально, згідно закону.

 Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України, право власності вважається таким, що набуте правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом, тому вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли своє підтвердження  в повному обсязі з причини правомірного набуття власності.

З урахування викладеного, суд  вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 657, 220 ч.2,328  ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1,  задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу б/н  від 15 лютого 2010  року  між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 – нежитлової будівлі «Вузол зв’язку», розташованого в селі Добропілля вулиця Вані Бабенко № 36а Добропільського району  Донецької області.

Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, на нежитлову будівлю «Вузол зв’язку», що знаходиться за адресою Донецька область Добропільський район, село Добропілля вул. Вані  Бабенко будинок № 36а.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана  в Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів після проголошення рішення.

Складено  одноособово у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

           Головуючий суддя                                                                      С.О.Діденко