Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Київ

справа № 409/1961/16-к

провадження № 51- 889 впс 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С.О.,

суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,

розглянувши клопотання прокурора Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Зінченка Є.Ю. про направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів

кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 та його захисника Татунця В. В. про перегляд вироку Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами,

встановив:

До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку

ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання прокурора Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Зінченка Є.Ю. про направлення кримінального провадження з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області до іншого місцевого суду Луганської області кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 та його захисника Татунця В. В. про перегляд вироку Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Клопотання мотивовано тим, що 20 січня 2020 року у присяжної

ОСОБА_2 закінчився строк здійснення відповідних повноважень, а запасні присяжні участі в цьому судовому розгляді не брали. Також прокурор зазначає, що кримінальні правопорушення були скоєні в межах територіальної юрисдикції Білокуракинського районного суду Луганської області, а обставини, які стали підставою для прийняття рішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ про визначення підсудності в цьому кримінальному провадженні за Куп`янським міськрайонним судом Харківської області, на цей час перестали існувати.

За таких обставин прокурор вважає за необхідне визначити територіальну підсудність за одним із місцевих судів Луганської області.

Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду клопотання, однак у судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає розгляду питання.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Водночас законодавцем передбачено можливість до початку судового розгляду у виняткових випадках (правила ч. 1 ст. 34 КПК) направити провадження до іншого суду. При цьому згідно з ч. 5 цієї норми права спори про підсудність не допускаються, а справу, що надійшла до суду в порядку, визначеному законом, має бути розглянуто в розумні строки.

З матеріалів провадження вбачається, що 25 березня 2015 року до Білокуракинського районного суду надійшла заява засудженого

ОСОБА_1 та його захисника Татунця В.В. про перегляд вироку Білокуракинського районного суду від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 31 березня 2015 року передав вказану заяву на розгляд до Сватівського районного суду Луганської області.

13 січня 2016 року Сватівський районний суд заяву засудженого ОСОБА_1 та його захисника про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами залишив без задоволення.

2 вересня 2016 року Білокуракинський районний суд повторно відкрив провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Білокуракинського районного суду від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 вересня 2016 року направив кримінальне провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 та його захисника Татунця В. В. про перегляд вироку Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами з Білокуракинського районного суду Луганської області до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у зв`язку з відсутністю у ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» ізольованих секторів максимального рівня безпеки для тримання осіб, засуджених до покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Куп`янський міськрайонний суд ухвалою від 21 грудня 2016 року зазначену заяву засудженого ОСОБА_1 та його захисника залишив без задоволення.

Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 15 червня 2017 року частково задовольнив скаргу ОСОБА_1 та його захисника Татунця В. В., скасував зазначену ухвалу місцевого суду і призначив новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Куп`янський міськрайонний суд ухвалою від 6 липня 2017 року повторно відкрив провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 та його захисника Татунця В. В. про перегляд вироку Білокуракинського районного суду від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Отже, зазначене кримінальне провадження надійшло до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області в порядку та на підставах, передбачених законом, і має бути розглянуто в розумні строки.

Крім того, Верховний Суд 24 лютого 2020 року вже розглядав клопотання прокурора Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Зінченка Є. Ю. про направлення зазначеного кримінального провадження з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області до іншого місцевого суду Луганської області й відмовив у його задоволенні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 34 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Зінченка Є.Ю. про направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів

кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 та його захисника Татунця В. В. про перегляд вироку Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2013 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

С.О. Стороженко В.М. Бородій С.В. Єремейчук