Справа №2-78/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М  Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

25 березня 2010  року      Згурівський районний  суд Київської області в складі:

       головуючого         ХИЖНОГО Р.В.

       при секретарі        ГРИЦАЙ Н.М.

розглянувши на попередньому судовому засіданні в залі суду смт.Згурівки цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до ЗГУРІВСЬКОЇ ОСОБА_2,  третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-                        

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи в заяві, що   13 жовтня 2008 року помер її чоловік ОСОБА_5, після смерті якого їй як спадкоємцю першої черги за законом, відкрилася спадщина, яку позивачка прийняла, оформивши свої спадкові права в Згурівській районній державній нотаріальній конторі. Їх діти – треті особи в даній справі відмовилися від прийняття даної спадщини.  

До складу спадщини також входить і житлова квартира номер 01 в будинку номер 06 по вулиці Грушевського(колишня Калініна) в селищі Згурівка Київської області, яка є особистою приватною власністю спадкодавця, так як позивачка не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Але через органи нотаріату позивачка не може оформити свої спадкові права на цю квартиру, так як в правовстановлюючому документі- договорі купівлі-продажу, посвідченому 18 листопада 1992 року державним нотаріусом Згурівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим номером 2220 невірно вказано предмет договору, та замість квартири номер 01, зазначена ? частина вищевказаного житлового будинку. Позивачка в заяві зазначає, що вказана квартира була набута шляхом купівлі її в продавця – Червоноармійського цукрозаводу, який був  її власником на підставі реєстраційного посвідчення №347 від 29.06.1992 року №347, виданого Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення Згурівської районної ради народних депутатів від 29 травня 1992 року, договір купівлі-продажу якої і повинен був бути оформленим нотаріусом на ім”я її чоловіка ОСОБА_5, але в ньому замість квартири номер 1, вказана ? частина житлового будинку номер 06 по вулиці Калініна в смт.Згурівка. Хоча всі первинні документи, починаючи з Червоноармійського цукрозаводу, підтверджують, що ОСОБА_5 відчужувалася саме квартира номер 1 у вищезазначеному будинку, і купувалася саме квартира, а не  частина будинку. Тому оскільки зміни в договір можуть вноситися лише за згодою сторін цього договору, а покупець за договором – помер, відповідно, зміни в договір внесені бути не можуть, позивачка просить встановити в судовому порядку  факт, що її покійний чоловік  на праві власності володів квартирою номер 01 в житловому будинку номер 06 по вулиці Калініна (в даний час Грушевського) в смт.Згурівка,  та за  нею як спадкоємцем першої черги за законом повинно бути визнано право власності на цю квартиру, в разі задоволення позову не застосовувати до відповідача положення ст.88 ЦПК України.

В попередньому судовому позивачка та її представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали повністю,  відповідач  та треті особи в даній справі в судове  засідання не з”явилися, про день і час  розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, кожен направив заяву про розгляд справи у їх відсутність,  відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує в ухваленні судового рішення в попередньому судовому засіданні, треті особи – просять задовольнити позов в повному обсязі та ухвалити судове рішення в попередньому судовому засіданні .

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутності зазначених осіб,  оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних міркувань.

Свідок ОСОБА_8  в судовому засіданні посвідчила, що є сусідкою позивачки і проживає в сусідній з позивачкою житловій квартирі будинку  по вулиці Грушевського №6а  смт. Згурівка Київської області. Свідок  вселилася в свою квартиру в 1987 році і отримала  технічну документацію на квартиру №6а по вулиці Калініна (нині Грушевського) в смт. Згурівка Київської області. Свідок вважає, що  при виготовленні договору  купівлі-продажу між ОСОБА_5 та Червоноармійським  цукрокомбінатом в договорі було помилково зазначено, що  ОСОБА_5 придбавав не квартиру в будинку по вулиці Калініна №6, а ? частину жилого будинку по вул. Калініа, №6, так як цей  будинок  складається з двох квартир – її та  позивачки. Позивачка з 1992 року  проживала в цій квартирі разом  з своїм  чоловіком ОСОБА_5, який помер 13 жовтня 2008 року.

Свідок ОСОБА_9  дала показала, що проживає недалеко від позивачки і також вважає, що  при виготовленні договору  купівлі-продажу між ОСОБА_5 та Червоноармійським  цукрокомбінатом в договорі було помилково зазначено, що  ОСОБА_5 придбавав не квартиру в будинку по вулиці Калініна №6, а ? частину жилого будинку по вул. Калініа, №6, так як цей  будинок  складається з двох квартир. Свідок також підтвердила, що позивачка з 1992 року проживала з ОСОБА_5 в цій квартирі до дня його смерті.

З досліджених судом письмових доказів встановлено наступне:

-згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 18 листопада 1992 року державним нотаріусом Згурівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим номером 2220 на ім”я ОСОБА_5 (а.с.11-12), останній придбав ? частину житлового будинку номер 06 по вулиці Калініна в селищі Згурівка Київської області;

-згідно договору купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений  29 грудня 1992 року державним нотаріусом Згурівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим номером 2591, укладеним між ОСОБА_8 як покупцем та Червоноармійським цукрозаводом як продавцем (а.с.25-17) останній продав покупцю квартиру номер 02 в житловому будинку номер 06 по вулиці Калініна в селищі Згурівка Київської області;

-згідно архівних документів Червоноармійського цукрозаводу (а.с.14-24), ОСОБА_5 відчужувалася  квартира номер 1 в будинку номер 06 по вулиці Калініна в селищі Згурівка Київської області;

-згідно довідки  Згурівської селищної ради від 15.02.2010 №932 (а.с.44), вулиця Калініна в смт.Згурівка рішенням виконавчого комітету селищної ради від 18.03.1994 р. перейменована на вулицю Грушевського;

- з копії свідоцтва про право на спадщину за законом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті  свого чоловіка ОСОБА_5 (а.с.7).

З матеріалів спадкової справи №109/2009 ОСОБА_5, який помер 13.10.2008 року встановлено, що спадщину  після його смерті у вигляді: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,9070 га; земельної ділянки для обслуговування  житлового будинку площею 0,0590 га  по вул. Грушевського,6, в смт. Згурівка; транспортних засобів; грошових внесків, простих іменних акцій,  прийняла  ОСОБА_1

З  інвентаризаційної справи на житловий будинок за адресою: смт. Згурівка вул.Грушевського (Калініна) 6 встановлено, що ОСОБА_5 має право на ? частину жилого будинку по вул Калініна №6 в смт. Згурівка, а ОСОБА_8 -  квартиру за цією ж адресою.

Згідно ст.15Закону України „Про власність”, який був чинний на час виникнення зазначених правовідносин, наймач жилого  приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім”ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст.ст. 22,28 КпШС України, який був чинний на час виникнення зазначених правовідносин, а також ст.ст.60, 70СК України, чинного на даний час,  майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, і частки подужжя у такому майні є рівними. При цьому, одержання частки у спільному майні є правом того із подружжя, хто є живим, а позивачка не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки вважає, що дана квартира є особистою приватною власністю спадкодавця.

Згідно ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого  особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1261 ЦК України  у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, …, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України  в порядку окремого провадження судом розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих  немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно  ч.2 ст.256 ЦПК України  у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В силу Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.

В судовому засіданні було повністю підтверджено той факт, що померлий 13.10.2008 року ОСОБА_5  мав право власності на квартиру АДРЕСА_1 (Калініна) в смт. Згурівка жилою площею  69 кв.м., а не ? частиною  житлового будинку №6 по вул Калініна в смт. Згурівка. Так, як  до позивачки, після смерті її чоловіка, переходять всі його права  та  обов»язки, суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на цю квартиру.

Оскільки позивачка та її представник просили суд при задоволенні позову не застосовувати до відповідачів положення ст.88 ЦПК України, в зв’язку з цим сплачені судові витрати з відповідачів на користь позивачки стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 212,213,215,223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ЗГУРІВСЬКОЇ ОСОБА_2,  третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування- задоволити повністю .                        

 Встановити, що ОСОБА_5, померлий 13 жовтня 2008 року володів на праві власності не ? частиною житлового будинку номер 06 по вулиці Грушевського(колишня Калініна) в смт.Згурівка, Київської області, а житловою квартирою номер 01, жилою площею 69кв.м., у будинку номер 06 по вулиці Грушевського(колишня Калініна) в смт.Згурівка, Київської області.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер  237405747, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, померлого  13 жовтня 2008 року право власності на квартиру номер 01 у будинку номер 06 по вулиці Грушевського(колишня Калініна) в смт.Згурівка, Київської області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20(двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

      ГОЛОВУЮЧИЙ                                                      Р.В.ХИЖНИЙ