СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 липня 2007 року | м. Севастополь Справа № 2-7/1191-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Волкова Ганна Петрівна, довіреність № 190707/К/4 від 19.07.07,
Шорохов Ігор Володимирович (повноваження перевірені) голова, акціонерне товариство закритого типу "КАНОН";
відповідача: Шугалка Дмитро Іванович, довіреність № 34/10 від 21.05.07,
Щербак Наталя Петрівна, довіреність № 75/10 від 16.07.07,
Туляков Ігор Олександрович, довіреність № 1784/9/10 від 14.02.07, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 22.05.2007 у справі №2-7/1191-2007А
за позовом акціонерного товариства закритого типу "КАНОН" (вул. Самохвалова, 19, місто Сімферополь, 95022)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95053)
про визнання неправомірними дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007 у справі № 2-7/1191-2007А задоволено позов акціонерного товариства закритого типу "КАНОН" про визнання дій Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим неправомірними в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2005 рік у сумі 1 197 000,00 грн та заборонення відповідачу зменшувати від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2005 рік у сумі 1 197 000,00 грн.
Постанова мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено погашення позивачем у 2005 році частини від’ємного значення у сумі 2 035,0 тис. грн., а тому сума від’ємного значення, що переноситься у рядок 4.9 декларації визначена позивачем правильно.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховані в сумі валових витрат звітного податкового періоду суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року, а саме 4 018,5 тис. грн.
У судовому засіданні відповідач підтримав свої вимоги.
Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що сума від’ємного значення об’єкта оподаткування, яка враховувалась на 01.01.2005 та не була погашена протягом 2005 року, не підлягає включенню до складу валових витрат платника податків.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - без змін.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.07.2007 до 19.07.2007.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим здійснила перевірку податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2006 року, про що 28.08.2006 складено акт № 5339/15-1 (а. с. 25). Ці дії відповідача здійснені відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Отже, сам факт проведення перевірки не може бути кваліфікований як такий, що суперечить актам чинного законодавства.
Позивач вважає, що незаконними є дії відповідача щодо зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування. Але це твердження позивача суперечить матеріалам справи.
В акті перевірки № 5339/15-1 від 28.08.2006 (а. с. 25) зазначається тільки на розбіжність між даними позивача та даними відповідача. Зокрема, зафіксовано розбіжність даних за рядком 04.9 на суму 1 197 000,00 грн. Але при цьому в акті перевірки не зроблено будь-яких висновків стосовно прав та обов’язків позивача або відповідача. Отже, відповідач не здійснював дій щодо зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування.
Позивач не зазначає на будь-які інші дії відповідача, які порушують чинне законодавство, не надає будь-яких доказів здійснення відповідачем таких порушень.
За таких умов слід зробити висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи позивача про те, що акт перевірки може бути підставою для внесення відповідних змін до особового рахунку позивача, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на законі. У матеріалах справи відсутні будь-які докази внесення відповідачем змін до особового рахунку позивача.
Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, визначається, що в особових рахунках платників податків відображаються податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником, а також нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником податків відповідно до чинного законодавства. Сума від’ємного значення об’єктів оподаткування не відноситься до категорії таких показників, що відображаються в особовому рахунку.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що господарський суд Автономної Республіки Крим зробив помилкові висновки про те, що відповідач здійснив дії, що порушують права позивача. Ці висновки не відповідають обставинам справи, тому постанова господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим задовольнити.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007 у справі № 2-7/1191-2007А скасувати.
3.Прийняти нову постанову.
4.У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова