Справа № 2-а-284/2010 р.

Рядок статзвіту № 2.19    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

       09 квітня 2010 року                                                                                     м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі судді Н.М.Жиганської

 розглянувши у порядку письмового провадження в місті Сваляві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Свалявського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного  фонду України в Свалявському районі,  в якому просить суд  поновити  пропущений нею з поважних причин строк для звернення до суду  за захистом  порушених її прав та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі нарахувати та виплатити  недоплачену їй як “дитині війни” щомісячну соціальну допомогу за 2006, 2007, 2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона належить до соціальної категорії "Дитина війни" та, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Однак, відповідач  не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення пенсії.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що позивач у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Разом з тим, відповідними Законами “ Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 роки  чітко визначено порядок і розмір виплати  вказаної соціальної допомоги, що і було виконано управлінням пенсійного  фонду у Свалявському районі.

Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Поскільки сторонами заявлено клопотання  про розгляд справи у їх відсутності, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 122 ч.3 КАС України  

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання 30% підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в Свалявському районі пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007 р.”, якими було зупинено (обмежено) дію вищевказної т. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, п. 17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено, а Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від  19.01.2006 року дію ст. 6 вищевказного Закону було відновлено, про те її дія запроваджується поетапно за результатами виконання бюджету у 1 півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України про соціальний захист дітей війни” виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи наведене, вимоги позивачів в частині стягнення підвищення до пенсії за період з січня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки КМУ за результатами виконання бюджету у 1 півріччі 2006 року будь-яких документів по зазначеній виплаті не приймалось.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі, відповідний обов”язок слід покласти на відповідача у справі.

Статею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністативного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичої визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом — проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом свої прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено лише на тій підставі, що пропущено строк звернення.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб”єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно правових відносинах.

Загальний строк подання адміністативного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи становить один рік з дня, коли особа дізналая або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Інший момент початку перебігу однорічного строку ведеться з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про рішення суб”єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги.

Початок річного строку визначено альтернативно — це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення.

Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про навіність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з”ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналась про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Потім необхідно зважити, чи мала особа можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала — тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент.

Однорічний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси було порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до адміністративного суду із відповідним позовом. Загальний однорічний строк застосовується в усіх випадках, коли законом невстановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністативним позовом.

Стаття 100 КАС України з метою дисциплінування учасників публічно-правових відносин визначає негативні налідки для них у разі звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з пропущенням встановленого статтею 99 КАСУ строку звернення. Одночасно стаття дає можливість не застосовувати ці наслідки, якщо інша сторона не наполягає на цьому, або у разі пропущення строку з поважних причин.

Пропущення встановленого строку звернення з адміністративним позовом не позбавляє особи права звернутися з адміністративним позовом і не може бути підставою для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. Але таке пропущення зазвичай є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін (зрозуміло, що в переважній більшості випадків це буде відповідач).

Пропущення строку на звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч. 1 ст. 100 КАС України).

Враховуючи наведене суд вважає, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до адміністративного суду з позовом, так як просить задовольнити їй позовні вимоги за період з 2006-2008 роки, а звернулась з позовом до суду 02 березня 2010 року, крім того відповідач наполягає на відмові позивачці в його поновленні, і тому даний позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В  :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі в частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2006-2008 рр. та стягненні витрат зі сплати судового збору – відмовити у зв”язку із пропуском строку звернення до суду.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови Свалявського районного суду.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з моменту оголошення постанови суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на постанову суду подаються до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

СУДДЯ СВАЛЯВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ:                                                 ОСОБА_2