Судове рішення #8644887

Справа № 1-92/ 2010 р.

                                   

                           

    П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                             14 квітня 2010 року           Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді                                        Каліновської В.С.

за участі секретаря                Лунь О.В.

прокурора         Стецюка О.В.

захисника ОСОБА_1            

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 186  ч.2 КК України ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 12 вересня 2009 року, приблизно в 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи корисливу зацікавленість, знаходячись на зупинці громадського транспорту « Аверс» по пр. Соборності   в м. Луцьку, шляхом ривка, відкрито викрав  в гр. ОСОБА_3 мобільний телефон «Самсунг С-130», вартістю 200 грн., з сім-карткою, вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 2 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму  227 грн.

В судовому засіданні з ініціативи суду на вирішення було поставлене питання про скерування даної кримінальної справи на додаткове розслідування із-за неповноти досудового слідства.

 Заслухавши думку  учасників судового процесу, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що кримінальну справу слід скерувати на додаткове розслідування, оскільки встановлена неправильність і неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

В судовому засіданні підсудний показав, що він дійсно 12 вересня 2009 року, вийшовши з бару « Меркурій» із ОСОБА_4, приблизно в 20 год., прийшли на зупинку громадського транспорту « Аверс», що по пр. Соборності в м. Луцьку. При цьому перебували в стані алкогольного сп’яніння. Поки він купляв в кіоску цигарки, зник ОСОБА_4 Оскільки він не місцевий, запитав в перехожих як добратись до с. Прилуцьке, де він тимчасово проживав в сім»ї ОСОБА_4. В зазначеному напрямку прибув на залізничний вокзал, де на пропозицію двох незнайомих чоловіків придбав телефон « Самсунг» за 30 грн., які повідомили, що він крадений і який він придбав, бо був п’яний, подарував його тещі – ОСОБА_5 Приїхав додому на таксі приблизно в 12 год. ночі.

Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні з підсудним покази про те, що останній дійсно проживав в них. Вони 12 вересня 2009 року розпивали спиртне в барі з ним. Після цього пішли на зупинку « Аверс» по пр. Соборності, де він втратив підсудного. Після даної події підсудний подарував його матері мобільний телефон « Самсунг», який на прохання матері він продав ОСОБА_6 В подальшому виявилось, що даний телефон викрадений.

В ході проведення очної ставки з підсудним свідок ОСОБА_4 дав аналогічні покази ( а.с. 43).

Свідок ОСОБА_5 показала, що підсудний тимчасово в них проживав. У вересні він подарував їй мобільний телефон               « Самсунг», який продав на її прохання син.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив факт придбання у вересні 2009 року в ОСОБА_4  мобільного телефону                  « Самсунг С-130» і який в нього був вилучений згідно протоколу від 06 жовтня 2009 року ( а.с.8) та оглянутий в якості речового доказу, що зафіксовано протоколом від 19 жовтня 2009 року                     ( а.с. 44).

Крім того, в судовому засіданні підсудний змінив свої покази, дані в стадії досудового слідства, категорично заперечив факт незаконного заволодіння ним телефоном, належним потерпілому, 12 вересня  2009 року на зупинці громадського транспорту « Аверс» по пр. Соборності.

В стадії досудового слідства його покази також не послідовні, протирічиві ( а.с.17,27,35,49, 60) і в тому числі в частині обставин скоєння неправомірних дій.

В підтвердження визнавальних показів  в стадії досудового слідства з підсудним було проведено відтворення обстановки та обставин події. Однак, в протоколі, яким було зафіксовано дане відтворення ( а.с.23-25) не зазначено обставин вчинення злочину.

Пояснення потерпілого в тій частині протирічиві( а.с.27,41) Крім того, з пояснень потерпілого вбачається, що його пограбували невідомі йому особи, описати він їх не може.

Не проведено впізнання з потерпілим і очної ставки з ним.

Поняті при відтворенні ОСОБА_7 і ОСОБА_8, допитані в якості свідків, в судовому засіданні показали, що підсудний давав покази добровільно, протокол в голос не зачитувався, вони його особисто прочитали і підписали на місці події.

Дізнавач Луцького МВВС ОСОБА_9, який проводив відтворення, допитаний також в якості свідка, в судовому засіданні показав, що протокол відтворення підсудному був оголошений і підписаний ним в приміщенні Луцького МВВС, з участю захисника.

Підсудний заперечив дану обставину, показав, що адвокат інколи, не будучи присутнім, підписував протоколи після проведення слідчої дії, протокол відтворення йому не був оголошений і не підписувався ним, покази в стадії  досудового слідства, в тому числі, перед проведенням відтворення він давав під психологічним тиском  і вказівками оперативних працівників міліції.

З дослідженого в судовому засіданні  протоколу відтворення вбачається, що він дійсно не підписаний підсудним, не зазначено чи він оголошений, чи були зауваження, покази підсудного зазначені в ньому лаконічно.

Вищезазначеним підтверджується той факт, що визнавальні покази підсудного перевірити в судовому  засіданні  не представилось можливим, а інших доказів не добуто.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що досудовим слідством були поверхнево і однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, неправильно застосовані норми кримінально-процесуального закону. Тому дану кримінальну справу слід  скерувати на додаткове розслідування, в ході якого:

•   перевірити покази підсудного в частині дачі ним їх в стадії досудового слідства під тиском і за вказівками оперативних працівників міліції і чи належним чином був забезпечений захист його інтересів при проведенні слідчих дій з врахуванням того, що підсудний є неосвідченим, як останній стверджує;

•   додатково детально допитати підсудного і потерпілого з приводу обставин, часу, місця і способу незаконного заволодіння телефоном потерпілого;

•   з метою перевірки їх показів провести  очну ставку між ними і відтворення з їх участю; при цьому усунути протиріччя, якщо таке буде мати місце;

•   встановити і допитати очевидців події ( продавця кіоску на зупинці);

•   перевірити версію підсудного про придбання ним телефону, який був викрадений  в потерпілого                             ( встановити і допитати водія «таксі» на якому підсудний, як він пояснив, добирався в с. Прилуцьке  12 вересня 2009 року приблизно в 24 год., осіб, які реалізували йому телефон на залізнодорожньому вокзалі);

•   при необхідності провести інші слідчі дії.

Зробити юридичну оцінку зібраним доказам і на підставі цього вирішити питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

            Керуючись ст.  281 КПК України, суд,-

                             п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2  КК України скерувати прокурору м. Луцька,- для організації  проведення  додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню – тримання під вартою.

 Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд  протягом 7 діб з моменту її оголошення.

       

      С У Д Д Я :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація