Справа №2-65/09

                                                      З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого                                                      судді Шликова С.П.,

при секретарі                                                                         Шаховій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду  м. Донецька цивільну справу за позовом заступника прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Бак» про визнання недійсним довіреності від 30.11.2005 року на право розпорядження квартирою та договору купівлі – продажу квартири, стягнення моральної шкоди,-

          В С ТА Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 від 22.02.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі №236, мотивуючи свої вимоги наступним.

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру №50 від 14.01.2004 року позивачу належить квартира розташована за адресою: м. Донецьк – 27, АДРЕСА_2.

30 листопада 2005 року від імені позивача була видана довіреність, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрована в реєстрі №4131.

Позивач вказує, що зазначену довіреність було видано без його відома, він її не підписував та не мав наміру її видавати. Крім того, вона була видана на підставі недійсного паспорту, тому що 28 липня 2005 року позивач звернувся із заявою про втрату паспорту до начальника Київського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області.

Позивач також зазначає, що на підставі вказаної довіреності, від його імені, була продана належна йому квартира, розташована за адресою: м. Донецьк – 27, АДРЕСА_2. Покупець ОСОБА_3, вказаний договір був посвідчений 22 лютого 2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5  

Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 від 22.02.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі №236.

У судовому засіданні заступником прокурора, який діє в інтересах ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Бак» про визнання недійсним довіреності від 30.11.2005 року на право розпорядження квартирою та договору купівлі – продажу квартири, мотивуючи свої вимоги наступним.

30 листопада 2005 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено довіреність від імені ОСОБА_1 на право оформлення документів та подальшого продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_3 на ім’я ОСОБА_2

Вказана довіреність зареєстрована в реєстрі під №4131.

На підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_2 22.02.2006 року уклав договір купівлі – продажу спірної квартири з ОСОБА_3, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі під №232.

Покупець квартири ОСОБА_3 за договором купівлі – продажу від 22.02.2006 року сплатила ОСОБА_2 151 500 грн., що підтверджено нотаріально посвідченою заявою останнього про отримання грошей за квартиру в повному обсязі.

24 березня 2006 року СВ Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області за заявою ОСОБА_6, яка звернулась з приводу шахрайського заволодіння документами та квартирою колишнього чоловіка ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.. 190 ч.2 КК України. У вересні 2008 року склад злочину перекваліфіковано на ст.. 190 ч.4 КК України. На даний час досудове слідство по кримінальній справі триває.

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_4, укладеного 22.02.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

28.07.2005 року ОСОБА_1 звернувся до Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про втрату паспорта серії КС№160078, виданого Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, на підставі якого 30.11.2005 року видана довіреність від його імені на право оформлення документів та подальшого продажу квартири на ім’я ОСОБА_2

Заступник прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що правочин відчуження спірної квартири вчинено від імені ОСОБА_1, без його волевиявлення та відома, на підставі документа, яки вибув з його володіння ще у липні 2005 року.

ОСОБА_1 наміру продавати свою власність не мав, на час укладання договору купівлі – продажу квартири з 01.02.2006 року він знаходився у психіатричній лікарні у стаціонарному відділенні закритого типу і залишати лікарню не мав можливості.

Також вказує, що ОСОБА_1 сплачено 844, 56 грн. за проведення судово – почеркознавчої експертизи, а також за проживання у гуртожитку з квітня 2008 року по серпень 2009 року по 50 грн. щомісячно, а всього 900 грн.

Крім того, у зв’язку з незаконним відчуженням квартири, ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, які виразились у неможливості користуватись належною йому власністю, вимушеністю проживати у гуртожитку, зміною привичного складу життя.  

Просив суд визнати недійсною довіреність, видану на ім’я ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1, посвідчену 30 листопада 2005 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №4131. Визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_4, укладений 22 лютого 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений  приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №232. Привести сторони у первинний стан, зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_4. Виселити ОСОБА_3 з усіма проживаючими спільно з нею членами сім’ї з квартири АДРЕСА_4, а ОСОБА_1 вселити в цю квартиру. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1744 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 75 000 грн.  

Заступник прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представник у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили,  тому суд приходить до висновку, що місце фактичного перебування відповідача невідоме, і вважає можливим розглянути справу у її відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Треті особи у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача, свідків, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов заступника прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Бак» про визнання недійсним довіреності від 30.11.2005 року на право розпорядження квартирою та договору купівлі – продажу квартири, стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 на підставі усного доручення між ним та повіреним уповноважив ОСОБА_2 бути його представником з питань оформлення документів та подальшого продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №4131 (а.с. 5).

У судовому засіданні встановлено, що діючи на підставі довіреності, відповідач ОСОБА_2 22.02.2006 року уклав з ОСОБА_3 договір купівлі – продажу квартири, згідно якого остання придбала у власність квартиру АДРЕСА_6 (Кутузова) в м. Донецьку за  151500 (сто п’ятдесят одну тисяча п’ятсот) грн.. 00 коп., що підтверджується копією договору купівлі – продажу квартири від 22.02.2006р, посвідченого  приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 6).

Судом встановлено, що 28.07.2005 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Київського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області з заявою про видачу йому паспорту у зв’язку зі втратою паспорту громадянина України серія КС160078, виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області (а.с.10).

Крім того, судом встановлено, що з 01.02.2006 року по 05.04.2006 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в обласній психіатричній лікарні з діагнозом: органічний галлюциноз, що підтверджується довідкою слідчого СВ Київського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 (а.с. 18).

Як вбачається до наданої копії довідки слідчого СВ Київського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_7, 26.03.2006 року було порушено кримінальну справу №04-32464 за фактом шахрайства у відношенні громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході розслідування вказаної кримінальної справи було встановлено, що у ОСОБА_1 були викрадені всі документи в тому числі пенсійне посвідчення та посвідчення ветерана праці (а.с. 8).

Відповідно до висновку судово – почеркознавчої експертизи №5732\02, проведеної Донецьким науково – дослідницьким інститутом судових експертиз від 15 січня 2008 року, рукописний запис «Пилипенко Виктор Иванович», розташований в довіреності від його імені від 30 листопада 2005 року в строчці «Підпис» виконана не ОСОБА_1, а іншої особою. Підпис від імені ОСОБА_1, розташований в довіреності від його імені від 30 листопада 2005 року в строчці «Підпис» виконана не ОСОБА_1, а іншою особою з подражанием подлинной . На виконавця даного підпису переважне воздействие оказівали искусственніе сбивающие факторі (а.с. 166-170) .

Крім того, суд критично сприймає пояснення приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та її помічника ОСОБА_8, які були допитані у судовому засіданні у якості свідків, та пояснили, що саме ОСОБА_1 був присутнім при укладанні довіреності, його особу було перевірено, наслідки укладання довіреності йому були роз’яснені, оскільки вказані факти спростовуються висновком судово – почеркознавчої експертизи.    

    Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до положень ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У судовому засіданні встановлено, що наміру у ОСОБА_1 продавати свою власність не мав, на час складня договору купівлі  - продажу квартири він знаходився у психіатричній лікарні у стаціонарному відділенні закритого типу і залишати лікарню не мав можливості.  

Таким чином, судом встановлено, що правочин щодо відчуження квартири АДРЕСА_4, вчинено від імені ОСОБА_1 без його відома та на підставі документа, який вибув з його володіння у липні 2005 року.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість тог, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може вернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За таких обставин,  позов заступника прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Бак» в частині визнання недійсним довіреності від 30.11.2005 року на право розпорядження квартирою та договору купівлі – продажу квартири є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної та матеріальної шкоди, суд роз’яснює, що з приводу стягнення шкоди, спричиненої злочином, позивач може звернутися до суду після винесення вироку по вказаній кримінальні справі.  

За таких обставин, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Крім того, з відповідачів, згідно ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 51 гривень, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, а також витрати  за проведення судово – почеркознавчої експертизи в розмірі 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 56 коп.

На підставі викладеного ст.ст. 203, 215-216, 386 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226, ЦПК України, суд, -

                                                                   В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1  – задовольнити частково.

Визнати недійсною довіреність вдану на ім’я ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1, посвідчену 30 листопада 2005 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №4131.

Визнати договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_3, укладений 22 лютого 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений привтан недійсним.им нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №232.

Відмінити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3.

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3.

Виселити ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_3.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_3.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень, витрати  за проведення судово – почеркознавчої експертизи в розмірі 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 56 коп., всього стягнути суму в розмірі 925 (дев’ятсот двадцять п’ять) 56 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог заступника прокурора Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: