БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/171/20

Справа № 292/327/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       13.05.2020 року суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області, Пулинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький, про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

       До Березанського міського суду Київської області в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області, Пулинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький, про визнання батьківства.

       Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.05.2020 року головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О.

       06.05.2020 року головуючим суддею по справі ОСОБА_3 було винесено ухвалу про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 06.05.2020 року головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю Березанського міського суду Київської області Голік Г.К.

12.05.2020 року головуючим суддею по справі ОСОБА_4 було винесено ухвалу про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.05.2020 року головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М.

       13.05.2020 року суддею Лялик Р.М. заявлено самовідвід, обґрунтований тим, що позивачкою в даній справі є громадянка ОСОБА_2 , яка займає посаду заступника керівника апарату Березанського міського суду Київської області, відтак, розгляд справи суддею цього ж суду може створити у сторін чи іншого стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді ним даного позову.

       Розглянувши вказану заяву про самовідвід, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить висновку про його обґрунтованість.

       Так, право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

       Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

       У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п. 97).

       У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

       Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). 

       Термін «безсторонність» характеризує нейтральність судді щодо сторін у справі.

       Як зазначає Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, п. 53) правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

       Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді, а суддя, як визначено статтею 3 вказаного Кодексу, має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

       Так, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

       Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

       Відвід повинен бути вмотивованим. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

       За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

       За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

       Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. 

       Проаналізувавши вказані вище обставини в своїй сукупності, розгляд суддею Лялик Р.М. цивільної справи, стороною в якій є працівник цього ж суду – ОСОБА_2 , може створити в учасників провадження чи іншого стороннього спостерігача враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді даного позову.

       Враховуючи вказане, доводи, наведені в заяві про самовідвід, є обґрунтованими, тому з метою не створення об`єктивних підстав вважати про можливу наявність упередженості судді стосовно однієї із сторін по справі, та за для уникнення сумнівів в можливості ухвалення суддею об`єктивного та справедливого рішення у справі, заяву про самовідвід слід задовольнити.

       Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

       Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 39-40, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

       Заяву судді Лялика Романа Михайловича про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області, Пулинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький, про визнання батьківства - задовольнити.

       Справу № 292/327/20, провадження № 2/356/171/20 передати до канцелярії  Березанського міського суду Київської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

       Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 Р. М. Лялик