Справа № 2-272/10

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  09 березня 2010р. Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

    Головуючого - судді         -     Янової Л.М.

    при секретарі             -     Голубничій О.В.

    за участю представника      -     ОСОБА_1

  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі,

                           В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони розірвали шлюб, від якого мають двох дітей ОСОБА_5, 1993р.н. та ОСОБА_6, 1996р.н. Згідно рішення Тростянецького райсуду від 21.03.2006р. з відповідача стягнуто аліменти на користь матері на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач працює і проживає в Київській області, куди було надіслано на виконання виконавчий лист. На даний час за даними ЄДРВП виконавчий лист там не зареєстровано. Позивач зверталася неодноразово до відповідача про обов”язок утримувати дітей, той періодично направляв перекази в розмірі по 90-100 грн. За останні шість місяців відповідач не надавав допомоги по утриманню дітей. Позивач має періодичні заробітки, має мізерні доходи, які не можуть забезпечити сім”ю, тому вимушена звернутися до суду та просить суд змінити розмір стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання дітей в розмірі по 500грн. на кожну дитину до їх повноліття.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити. При  цьому додатково пояснила, що виконавчий лист дійсно знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі, звідки їй повідомили працівники телефоном на її запит і відповідач дійсно працює. Що в лютому – вона отримала аліменти за січень, та в січні за декілька місяців 2009 року.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що вимоги не обгрунтовані. Пояснив, що з березня 2006 року по грудень 2007 року він працював в ТОВ “Київський завод бурової техніки” спочатку на посаді директора, а згодом начальника комерційного відділу. Виконавчий лист  №2-204 від 21.03.2006 року ВДВС Тростянецького РУЮ 28.03.2006 року надійшов у ВС Дніпровського РУЮ у м.Київ, а постанова 1071/10 про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2006 року знаходилась по місцю роботи і бухгалтерія, керуючись цим документом, з липня 2006 року проводила відрахування аліментів в розмірі 1/3 частини його зарплати. З квітня 2006 року по липень 2006 року аліменти він сплачував самостійно. Після його звільнення з грудня 2007 рок бухгалтер ТОВ “КЗБТ” відправила відповідні документи у ВС Дніпровський РУЮ у м.Київ заказним листом. В період з грудня 2007 року по квітень 2008 року він не був працевлаштований і аліменти сплачував в добровільному порядку в розмірі 1/3 частини від мінімальної зарплати в країні, що становила на той час 530 грн.

Нове місце роботи з”явилося у травні 2008 рок, де він працює і на сьогодняшній день на посаді директора. Коли він звернувся до виконавчої служби, про надіслання виконавчого листа на дану роботу, то виявилося, що місце знаходження виконавчого листа не встановлено і запропонували написати заяву на бухгалтерію про добровільну сплату аліментів, що він і зробив. Відрахування аліментів почалося з серпня 2009 рок. А за період з травня 2008 року по липень 2009 року аліменти він перераховував в розмірі 1/3 частини від його місячного заробітку.

Крім того з червня 2006 року по листопад 2007 року діти проживали з ним, а він за цей період сплачував аліменти.

Також він надавав в добровільному порядку матеріальну допомогу дітям: грошима, подарунками, одяг для школи та необхідні речі.

На даний час позивач одружився, дружина має дитину від першого шлюбу та народилася спільна дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зарплата відповідача складає 900 грн. і якщо вимоги позивачки суд задовольнить, то нова сім”я, де проживає відповідач, буде за межею бідності. Тому просить суд залишити чинним розмір сплати аліментів згідно виконавчого листа №2-204 від 21.03.2006 року ВДВС Тростянецького РУЮ 28.03.2006 року та відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, пояснення сторін, суд вважає, що слід відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Матеріалами справи встановлено, що сторони 28.02.2007 року розірвали шлюб та від якого мають дітей: ОСОБА_5, 1993р.н. та ОСОБА_6, 1996р.н.(а.с.5,6,7). Згідно рішення Тростянецького райсуду з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.8-9,10).

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Враховуючи стан здоров”я та матеріальне становище дітей, платника аліментів, наявність у платника інших дітей.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір в сумі 51грн.

Згідно ст.81 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що аліменти судом стягнуті з відповідача в розмірі 1\3 частини заробітку 21 березня 2006 року. (а.с.8)

З червня 2006 року по листопад 2007 року діти проживали з відповідачем, про що надані письмові докази і цього не заперечує сама позивачка.

За вказаний час відповідачем сплачувались аліменти. Доказів того, що перераховані суми аліментів були повернуті відповідачу – позивачка не надала.

07 серпня 2009 року відповідачем була написана заява на утримання з нього аліментів в розмірі 1\3 частини заробітку, так як виконавчий лист з виконавчої служби на виконання не надійшов.

Із наданих копій заяв про перевод коштів та квитанцій перерахованих сум аліментів вбачається, що відповідач не ухилявся від сплати аліментів.

Відповідач працює, рішення суду від 21 березня 2006 року виконується, а тому суд вважає, що за даних обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 180-183 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 224-226, 228 ЦПК України, -

    ВИРІШИВ:    

Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі  в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Тростянецького

районного суду:                         Янова Л.М.

Рішення виготовлено суддею в нарадчій кімнаті.

Справа № 2-272/10

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  09 березня 2010р. Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

    Головуючого - судді         -     Янової Л.М.

    при секретарі             -     Голубничій О.В.

    за участю представника      -     ОСОБА_1

  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі,

                       В С Т А Н О В И В :

На підставі викладеного, ст.ст. 180-183 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 224-226, 228 ЦПК України, -

    ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі  в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Тростянецького

районного суду:                         Янова Л.М.

Рішення виготовлено суддею в нарадчій кімнаті.