ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"07" травня 2020 р. Справа № 911/378/17

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація", м. Славутич

до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства",

м. Славутич

про стягнення заборгованості на суму 33308030,38 грн.

в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство.

Суддя Лопатін А.В.

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 р.

Рішенням господарського суду від 15.01.2020 р. позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація" 25321354,38 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 06.03.2018 р. № 4/18-п; 6686676,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 09.04.2019 р. № 5-п-19 та 3842,00 грн. судового збору; стягнуто з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" в доход Державного бюджету 495778,46 грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 06.03.2018 р. № 4/18-п в розмірі 1300000,00 грн. закрито.

На примусове виконання рішення суду 11.03.2020 р. видано накази.

21.04.2020 р. на адресу суду від боржника надійшла скарга на неправомірні дії та рішення державного виконавця - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В.

Ухвалою суду від 22.04.2020 р. розгляд скарги боржника на неправомірні дії та рішення державного виконавця призначено на 27.04.2020 р.

27.04.2020 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на дії державного виконавця та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 27.04.2020 р. розгляд скарги боржника на неправомірні дії та рішення державного виконавця відкладено на 07.05.2020 р.

Окрім наведеного, ухвалою господарського суду від 28.04.2020 р. розгляд повторної скарги боржника на неправомірні дії та рішення державного виконавця призначено на 07.05.2020 р.

04.05.2020 р. від боржника на адресу суду надійшли пояснення з документами щодо обставин оскарження дій державного виконавця.

07.05.2020 р. через канцелярію суду державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано відзив на скаргу боржника, а також клопотання про відкладення розгляду скарги боржника.

07.05.2020 р. через канцелярію суду представником стягувача подано клопотання про відкладення, в тому числі розгляду скарг на дії державного виконавця, у зв`язку з неможливістю прийняття участі в судовому засіданні адвокатом стягувача Штіфоновим П.С.

В судовому засіданні, заслухавши присутніх представників боржника, представника стягувача та державного виконавця, дослідивши подані ними документи, суд зазначає таке:

Як вже зазначалось, державним виконавцем та представником стягувача подано клопотання про відкладення розгляду, в тому числі скарги боржника на дії державного виконавця.

Поряд з зазначеним, врахувавши, що розгляд скарги боржника на дії державного виконавця, яка надійшла до суду 21.04.2020 р. вже було відкладено ухвалою суду від 27.04.2020 р., з урахуванням обмеження строку розгляду скарги на дії державного виконавця, встановленого ГПК України, а також з урахуванням явки всіх учасників спору, а саме: державного виконавця та представників стягувача і боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду вказаної скарги, можливість її розгляду за наявними в матеріалах справи документами, оскільки, як свідчать матеріали справи судом вжито всіх заходів, в тому числі шляхом відкладення розгляду скарги задля сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними своїх процесуальних прав та дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема змагальності сторін.

Так, розглянувши скаргу боржника на дії державного виконавця - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В., проаналізувавши заперечення та дослідивши подані сторонами докази, судом встановлено наступне:

Боржник у скарзі на дії державного виконавця просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо надсилання Боржнику документів виконавчого провадження:

Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження;

Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про арешт майна боржника;

Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про розшук майна боржника;

Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження поза межами строків визначених законом та не направлення Боржнику Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про арешт коштів.

2. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту майна боржника згідно Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року та розшуку майна боржника згідно Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року.

3. Зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про арешт майна боржника та Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про розшук майна боржника.

4. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту коштів на всіх рахунках Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства".

5. Зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про арешт коштів боржника.

6. Зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управляння забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. зняти арешт з коштів на рахунку Комунального підприємства "Управління житлово-комунального підприємства" UA НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус" накладений постановою ВП № 61724415 від 08.04.2020 року.

7. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо звернення стягнення на кошти Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на рахунках в АТ "КБ "Глобус".

Скарга на дії державного виконавця, подана боржником, вмотивована: не направленням державним виконавцем у встановлений Законом строк копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів, про розшук майна, про арешт коштів на рахунках, про приєднання виконавчого провадження до зведеного, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; вчиненням дій спрямованих на звернення стягнення на кошти боржника, без урахування того, що відносно останнього відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, в такому випадку, державний виконавець має враховувати положення Кодексу України з процедур банкрутства; накладення арешту на банківські рахунки, в тому числі рахунок з якого здійснюється виплата працівникам боржника заробітної плати, податків, обов`язкових платежів, що перешкоджає господарській діяльності Комунального підприємства "Управління житлово-комунального підприємства" та порушує права його працівників.

У відзиві на скаргу державний виконавець зазначає про вчинення заходів спрямованих на примусове виконання рішення (розшуку активів). Поряд з цим, вказує, що не погоджується з твердженнями боржника, оскільки постанови, винесені в рамках виконавчого провадження надіслані боржнику у відповідності до приписів ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»; відносно накладення арешту на банківські рахунки, державний виконавець пояснює, що під час накладення арешту на кошти боржника у виконавця відсутні відомості щодо режиму використання відповідних рахунків, про такі відомості має повідомити Банк, інша фінансова установа та повернути постанову виконавця про накладення арешті без виконання. Крім того, державний виконавець наголошує, що рахунок № UA НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус" не є рахунком зі спеціальним режимом використання, звернення стягнення на кошти на якому заборонено Законом. Щодо тверджень скаржника відносно неправомірного звернення стягнення на кошти боржника державний виконавець зазначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до приписів статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Крім того, в обґрунтування правомірності своїх дій, державний виконавець посилається на приписи частини восьмої статті 41 Кодексу. Окрім вищевказаного, державний виконавець вказує на те, що коштів на рахунках боржника не достатньо для погашення заборгованості перед стягувачем. Виходячи з вищевказаного, державний виконавець просить суд відмовити в задоволенні скарги на його дії.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Проаналізувавши вищенаведене, а також положення Закону України «Про виконавче провадження», яким врегульовано порядок примусового виконання судових рішень, норми Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено порядок провадження у справі про банкрутство, за результатами розгляду скарги боржника на неправомірні дії та рішення державного виконавця - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В., суд встановив:

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону).

Відповідно до приписів статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вже зазначалось, боржник в обґрунтування скарги на дії державного виконавця посилається на те, що останнім не було у відповідності до приписів ст. 28 Закону направлено боржнику документи виконавчого провадження, крім того, відповідні дії (не в повному обсязі) було вчинено лише після звернення боржника з вимогою. Проаналізувавши вказані твердження, наявні в матеріалах справи заперечення та докази, суд зазначає таке:

Згідно з приписами частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Поряд з зазначеним, матеріали справи не містять доказів виконання державним виконавцем вказаних положень відносно строків надсилання сторонам виконавчого провадження винесених ним постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів, про розшук майна, про приєднання виконавчого провадження до зведеного, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Зазначена бездіяльність державного виконавця свідчить про недотримання основних засад виконавчого провадження, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

Виходячи з наведеного, судом встановлено обґрунтованість вимоги боржника про визнання неправомірними дій заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо не надсилання боржнику документів виконавчого провадження.

Відносно тверджень боржника про неправомірність постанов про накладення арешту на майно боржника та розшук майна боржника, слід зазначити:

Згідно з приписами частини другої, частини третьої та частини четвертої статті 36 Закону розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку. Витрати, пов`язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи з аналізу вищевказаної норми Закону, державний виконавець виносить постанову про розшук майна - транспортних засобів, у разі відсутності відомостей відносно місцезнаходження такого майна.

Як вбачається з поданих учасниками судового процесу документів, державним виконавцем заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. 08.04.2020 р. винесено постанову про оголошення в розшук майна боржника.

Присутній в судовому засіданні державний виконавець пояснив, що у відповідь на його запит, спрямований на виявлення активів у боржника надійшов лист про наявність у боржника транспортних засобів. З метою розшуку зареєстрованих транспортних засобів за боржником було винесено вказану постанову.

Поряд з зазначеним, боржник стверджує, що такі транспортні засоби перебувають за його місцезнаходженням та використовуються в господарській діяльності підприємства, отже відсутня необхідність оголошувати таке майно в розшук.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що державним виконавцем не надано доказів вчинення заходів спрямованих на огляд та опис майна, наявного за місцезнаходженням боржника, отже факт відсутності такого майна (транспортних засобів) не був встановлений на дату винесення постанови про розшук транспортних засобів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги боржника про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення вказаної постанови, так як, наслідком таких дії (оголошення в розшук майна - транспортних засобів), виходячи з приписів статті 36 Закону, є: перешкоджання господарській діяльності боржника, оскільки його транспортні засоби можуть бути задіяні в такій діяльності і тимчасове їх затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці призведе до негативних наслідків; додаткові витрати боржника пов`язані з розшуком майна та його зберіганням.

Виходячи з наведеного, з огляду на приписи частини другої статті 343 ГПК України, суд також задовольняє вимогу скаржника про зобов`язання заступника начальника Відділу примусового виконання рі шень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про розшук майна боржника.

Окрім наведеного, державним виконавцем заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. 07.04.2020 р. винесено постанову про арешт майна боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

Правомірність винесення державним виконавцем вказаної постанови, як було зазначено вище, також оскаржено.

Відповідно до приписів частини першої та частини другої статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З урахування того, що судом не встановлено негативних для господарської діяльності боржника наслідків від накладення арешту на його майно, з огляду, в тому числі на той факт, що відносно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство, отже він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин, зокрема щодо розпорядження майном боржника, а також з огляду на відсутність обґрунтувань боржника його вимоги про визнання в зазначеній частині неправомірними дії державного виконавця, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги у вищевказаній частині.

Що стосується вимог боржника про визнання неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту коштів на всіх рахунках Комунального підприємства "Управління жит лово-комунального господарства"; зобов`язання Заступника начальника Відділу примусового виконання рі шень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про арешт коштів боржника, суд зазначає таке:

Скарга в зазначеній частині обґрунтована тим, що державним виконавцем неправомірно накладено арешти на кошти боржника на всіх банківських рахунках, в тому числі з яких здійснюється виплата працівникам боржника заробітної плати, податків, обов`язкових платежів, що перешкоджає господарській діяльності Комунального підприємства "Управління житлово-комунального підприємства" та порушує права його працівників.

Судом встановлено, що відповідно до приписів частини третьої статті 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, накладення арешту державним виконавцем на кошти боржника, які містяться на всіх його рахунках, за відсутності інформації щодо спеціального режиму використання таких рахунків, не є порушенням, так як, в такому випадку, саме Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на зазначених рахунках (зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунків та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на відповідних рахунках.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів наявності у державного виконавця відомостей, станом на винесення постанови про арешт коштів боржника на всіх його рахунках, щодо рахунків зі спеціальним режимом використання, звернення стягнення на кошти на яких заборонено законом, судом не встановлено наявності підстав для задоволення вимог боржника про визнання неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту коштів на всіх рахунках Комунального підприємства "Управління жит лово-комунального господарства"; зобов`язання Заступника начальника Відділу примусового виконання рі шень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про арешт коштів боржника.

Поряд з зазначеним, відносно вимоги боржника про зобов`язання Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управляння забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. зняти арешт з коштів на рахунку Комунального підприємства "Управління житлово-комунального підприємства" UA НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус" накладений постановою ВП № 61724415 від 08.04.2020 року, суд зазначає таке:

В ході розгляду скарги на дії державного виконавця судом встановлено, що вказаний рахунок - це основний рахунок боржника, який використовується для проведення підприємством господарської діяльності, в тому числі для виплати заробітної плати, сплати податків, єдиного соціального внеску, інших зборів та обов`язкових платежів (довідка АТ «КБ «Глобус» від 22.04.2020 р. № 17 (а.с. 17, том справи № 2).

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві боржника, на оплату праці.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 48 Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 р. у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 р. № 916/1572/19 та від 17.01.2020 р. у справі 340/1018/19.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи подані боржником докази того, що рахунок № UA НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус", на якому постановою ВП № 61724415 від 08.04.2020 року накладено арешт на кошти боржника є основним рахунком боржника, який використовується для проведення підприємством господарської діяльності, в тому числі для виплати заробітної плати, сплати податків, єдиного соціального внеску, інших зборів та обов`язкових платежів, з урахуванням відсутності доказів повернення банком вказаної постанови відносно накладення арешту на відповідний рахунок без виконання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги скаржника про зобов`язання заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управляння забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. зняти арешт з коштів на вказаному рахунку, накладений постановою ВП № 61724415 від 08.04.2020 року та необхідність задоволення такої вимоги.

Відносно вимоги боржника про визнання неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо звернення стягнення на кошти Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на рахунках в АТ "КБ "Глобус", суд зазначає таке:

Частиною першою та частиною другою статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 52 Закону виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем з метою примусового виконання рішення суду вчинено заходи зі звернення стягнення на кошти Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на рахунках в АТ "КБ "Глобус" шляхом направлення банку платіжних вимог від 16.04.2020 р. №№ 61724415/2, 61724415/1, 61724415/5, 61724415/6, 61724415/6, 61724415/3, 61724415/4, 61724415/7.

Разом з тим, державним виконавцем під час вчинення вищенаведених дій з метою примусового виконання рішення суду не враховано, що стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство, отже він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів України.

Так, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною другою вказаної статті Кодексу визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Поряд з цим, згідно з приписами частини п`ятої статті 41 Кодексу дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Судом встановлено, що заборгованість боржника перед стягувачем, стягнута рішенням суду у даній справі виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", отже такі вимоги, враховуючи приписи статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства мають поточний характер.

Відповідно до абз. 4, 5 частини п`ятої статті 41 Кодексу стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Поряд з зазначеним, матеріали справи не містять доказів повідомлення державним виконавцем розпорядника майна боржника про вчинення заходів зі звернення стягнення на кошти боржника з метою примусового виконання рішення суду і тим більше звернення до суду з метою розгляду в межах розгляду справи про банкрутство Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" питання примусового виконання рішення у даній справі.

Слід також зазначити, що посилання державного виконавця в обґрунтування заперечень на приписи абз. 2 частини восьмої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено, що щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять документів, які б свідчили, що грошові вимоги стягувача (заборгованість стягнута з боржника рішенням у даній справі) є забезпеченими майном боржника, а вказана норма стосується саме забезпечених кредиторів.

З огляду на вищенаведені обставини, суд визнає неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонатьного управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо вчинення заходів зі звернення стягнення на кошти Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на рахунках в АТ "КБ "Глобус", без врахування приписів частини п`ятої ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, скарга боржника, яка надійшла до суду 21.04.2020 р. на неправомірні дії та рішення державного виконавця - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 236, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження» та Кодексом України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. Скаргу боржника на неправомірні дії та рішення державного виконавця Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо не надсилання Боржнику документів виконавчого провадження:

Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження;

Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про арешт майна боржника;

Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про розшук майна боржника;

Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження поза межами строків визначених законом та не направлення Боржнику Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про арешт коштів.

3. Зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управляння забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. зняти арешт з коштів на рахунку Комунального підприємства "Управління житлово-комунального підприємства" UA НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус", накладений постановою ВП № 61724415 від 08.04.2020 року.

4. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонатьного управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо вчинення заходів зі звернення стягнення на кошти Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на рахунках в АТ "КБ "Глобус", без врахування приписів частини п`ятої ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Визнати неправомірними дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо розшуку майна боржника згідно Постанови ВП № 61724415 від 08.04.2020 року.

6. Зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про розшук майна боржника.

7. В задоволенні скарги боржника на дії та рішення державного виконавця Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В., в частині визнання неправомірними дій Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту майна боржника згідно Постанови ВП № 61724415 від 07.04.2020 року та зобов`язання Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 07.04.2020 року про арешт майна боржника відмовити.

8. В задоволенні скарги боржника на дії та рішення державного виконавця Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В., в частині визнання неправомірними дій Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту коштів на всіх рахунках Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" та зобов`язання Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. скасувати Постанову ВП № 61724415 від 08.04.2020 року про арешт коштів боржника відмовити.

Копії ухвали направити Державному виконавцю Заступнику начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В., стягувачу та боржнику.

Дата підписання 12.05.2020 р.

Суддя А.В. Лопатін