ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 177/751/21

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/3460/23

Провадження № 51 - 7552 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041230000372 від

04 травня 2021 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватки Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 289 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката

ОСОБА_7 на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від

21 серпня 2023 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня

2023 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 289 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю

3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Зараховано ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з

04 травня 2021 року по 06 травня 2021 року.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 : - на користь потерпілого ОСОБА_8

5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; - на користь держави

686 гривень 48 копійок процесуальних витрат за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він

04 травня 2021 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , проник до приміщення сараю, звідки викотив мотоцикл марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та на ньому зник з місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, належним ОСОБА_8 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 в частині звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 за ст. 289 ч. 2 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого

ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вироки судів першої та апеляційної інстанцій, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази його винуватості. Вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторін складу кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 289 ч. 2 КК України, оскільки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 мали місце цивільно-правові відносини, потерпілий добровільно передав мотоцикл для ремонту розбитої фари і двигуна, який не заводився, а в основу обвинувального вироку були покладені недопустимі докази, одержані за відсутності законного процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Указує на те, що судами нижчих інстанцій не було перевірено повноваження слідчих і прокурорів у кримінальному провадженні, оскільки на момент виконання вимог ст. 290 КПК України в матеріалах кримінального провадження містилася непідписана постанова про визначення групи прокурорів від

04 травня 2021 року, а зараз до матеріалів кримінального провадження долучено іншу постанову про визначення групи прокурорів від 04 травня

2021 року, де підпис замість керівника Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_11 виконано іншою особою. Зазначає, що під час проведення огляду місця події 04 травня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_6 останній був фактично затриманий і перебував у кайданках, проте в порушення вимог ст. 208 ч. 5 КПК України протокол затримання на місці складено не було і відповідні права не роз`яснювалися, зазначена слідча дія за участю ОСОБА_6 проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчою ОСОБА_12 , яка не входила до групи слідчих у кримінальному провадженні, з численними порушеннями процесуального закону, власник домоволодіння ОСОБА_13 не надавала згоди на огляд, а тому вважає протокол огляду місця події від 04 травня 2021 року недопустимим доказом. Указує на формальний підхід до перевірки доводів сторони захисту про застосування до ОСОБА_6 незаконних методів слідства. Указує на те, що мотоцикл марки «Восход 2М» з номером двигуна НОМЕР_2 не відкривався стороні захисту як речовий доказ в порядку ст. 290 КПК України, а мотоцикл, доступ до якого було надано стороні захисту під час судового розгляду, має інший номер двигуна. Також зазначає, що під час проведення відповідного огляду речей 25 квітня 2023 року не було залучено понятих, прокурор не надав можливості ОСОБА_6 і його захиснику ознайомитися зі змістом протоколу огляду та в протоколі відсутні їх підписи, а відеозапис огляду прокурор долучив лише в судовому засіданні 30 червня 2023 року. Вважає недопустимим доказом висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи від 05 травня 2021 року № СЕ-19/104-21/14553-АВ, оскільки експерт не досліджував мотоцикл марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Звертає увагу на те, що судом першої інстанції були проігноровані численні клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими. Також вважає, що апеляційний суд не встановив і не усунув порушень, допущених судом першої інстанції, та за аргументами сторони захисту повторно не дослідив обставини, встановлені під час кримінального провадження.

Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим з проникненням у сховище, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на такі докази.

У суді ОСОБА_6 свою вину не визнав, проте не заперечував, що 04 травня 2021 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, повертаючись з роботи, він забрав мотоцикл ОСОБА_8 та прикотив його до себе додому, ключі від якого ОСОБА_8 йому не передавав.

Потерпілий ОСОБА_8 у суді надав показання про те, що мотоцикл марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 він придбав за власні кошти, передавши продавцю кошти в сумі 4 500 гривень і отримавши технічний паспорт та сам транспортний засіб. Зазначив, що мотоцикл був у робочому стані, він періодично їздив на своєму мотоциклі, у тому числі 03 травня

2021 року, після чого поставив його в присутності своєї бабусі ОСОБА_14 у господарській будівлі на території домоволодіння бабусі. Вказав, що не надавав дозволу ОСОБА_6 брати його мотоцикл, розмов з останнім про ремонт мотоцикла не мав. Зазначив про те, що при вилученні мотоцикла за місцем проживання ОСОБА_6 останній на прохання працівників поліції шляхом скручування дротів завів двигун і мотоцикл був доставлений на майданчик для зберігання. Також звернув увагу на те, що у мотоцикла була розбита фата і він її одразу замінив.

Свідок ОСОБА_14 у суді також підтвердила, що 03 травня 2021 року її онук ОСОБА_8 їздив на своєму мотоциклі, який придбав за власні кошти, після чого як завжди поставив його у господарську будівлю на території її домоволодіння. Вказала, що двері зазначеної господарської будівлі зачиняються, проте не мають замка. Повідомила, що вранці 04 травня 2021 року вона виявила відсутність транспортного засобу, онук повідомив, що він не брав мотоцикл, після чого викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_15 розповів у суді про обставини продажу ним ОСОБА_8 мотоцикла за 4 500 гривень.

Свідок ОСОБА_13 надала показання про обставини проведення огляду мотоцикла біля її домоволодіння, який працівникам поліції допоміг завести його її онук ОСОБА_6 Звернула увагу на те, що згоди на огляд її домоволодіння вона не давала.

Свідок ОСОБА_16 у суді надав показання про обставини, за яких він у травні 2021 року вночі бачив як двоє чоловіків котили мотоцикл, один з яких був схожий на ОСОБА_6 , наступного дня зранку йому телефонував дільничний і він повідомив дільничному зазначену інформацію, йому продемонстрували мотоцикл вишневого кольору, належний ОСОБА_8 , який був схожий на той, що котили вночі.

Згідно з протоколом огляду місця події від 04 травня 2021 року в присутності двох понятих, за участю власниці ОСОБА_14 та спеціаліста було проведено огляд господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , з якої було викрадено мотоцикл.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 04 травня 2021 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, у ході якого оглянуто ділянку місцевості біля воріт до входу на територію домоволодіння за адресою:

АДРЕСА_1 , на якій виявлено та вилучено мотоцикл марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 1979 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 . У ході огляду ОСОБА_6 , який стояв поруч з мотоциклом, вказав, що він у стані алкогольного сп`яніння вкрав цей мотоцикл у ніч на 04 травня 2021 року з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , щоб покататися. У суді ОСОБА_6 також зазначив, що саме він викотив мотоцикл за межі двору, де і проводився його огляд працівниками поліції.

Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Так, підставою для проведення огляду місця події за адресою:

АДРЕСА_1 , було повідомлення ОСОБА_17 про вчинене кримінальне правопорушення та рапорт працівника поліції з інформацією про те, щодо ОСОБА_8 підозрює деяких людей і може показати де вони проживають.

Зазначений огляд місця події проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104, 105, 106, 223, 237 КПК України уповноваженою особою - слідчою СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 , у присутності двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за участю ОСОБА_6 та спеціаліста-криміналіста ОСОБА_20 . Всі учасники зазначені у протоколі та в ньому наявні всі їх підписи. Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у суді підтвердили свою участь як понятих в проведенні огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення зазначеної слідчої дії власниця домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 не надала згоду на проведення огляду її домоволодіння, проте як вбачається зі змісту протоколу, фототаблиці та відеозапису до нього огляд проводився не на території зазначеного домоволодіння, а біля входу до нього. Крім того, ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2021 року надано дозвіл на проведення обшуку території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Що стосується повноважень особи, яка проводила зазначений огляд місця події, то згідно з постановою заступника начальника СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 04 травня 2021 року досудове розслідування в кримінальному провадженні доручено групі слідчих, до якої входить і слідча ОСОБА_12 .

Вилучений в ході огляду місця події від 04 травня 2021 року мотоцикл з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 1979 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , постановою слідчого від 04 травня 2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання на майданчик Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Отже, посилання захисника ОСОБА_7 у касаційній скарзі на незаконність зазначеної слідчої дії і недопустимість протоколу огляду місця події від

04 травня 2021 року, в ході якого було оглянуто та вилучено викрадений мотоцикл є безпідставними і не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження, є також і доводи касаційної скарги про незаконне затримання ОСОБА_6 та застосування до нього працівниками поліції методів психологічного та фізичного впливу.

Як видно із відеозапису огляду місця події від 04 травня 2021 року за адресою:

АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 не перебував у кайданках, а тримав руки за спиною, вільно підписував надані йому документи, до нього не застосовувалось жодного неправомірного впливу і йому були роз`яснені процесуальні права, у тому числі право на захист та право не свідчити проти себе. Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зазначили, що працівники поліції під час проведення огляду місця події тиску ні на кого не чинили.

Зазначений огляд місці події проведено 04 травня 2021 року в період часу з

13 години 25 хвилин по 14 годину 07 хвилин. ОСОБА_6 брав у ньому участь як особа, яка надала мотоцикл для огляду. Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального провадження,

04 травня 2021 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України. Скарг та заяв до протоколу затримання ОСОБА_6 не мав.

Крім того, ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року було доручено керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому в м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_6 обставин щодо застосування до нього працівниками поліції методів психологічного та фізичного впливу.

Виходячи із положень ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за ст. 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Яременко проти України», «Вергельський проти України», «Олексій Михайлович Захарків проти України» та «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в

м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, від 11 травня 2023 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170030000257 від 02 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, закрито, у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення.

Таку перевірку за фактом застосування до ОСОБА_6 незаконних методів слідства проведено належно та повно в розумінні статей 3, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, шляхом офіційного розслідування уповноваженим органом та прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками такого розслідування.

Суд першої інстанції належним чином перевірив версію сторони захисту про те, що потерпілий ОСОБА_8 добровільно передав мотоцикл ОСОБА_6 для ремонту розбитої фари і двигуна, який не заводився, і цей мотоцикл не відповідав критеріям транспортного засобу, а ОСОБА_8 не є його законним володільцем, обґрунтовано не погодився з такою версією, спростувавши її сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказівз наведенням у вироку відповідних мотивів.

Так, потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що мотоцикл був у робочому стані і він не надавав дозволу ОСОБА_6 брати його мотоцикл, а також не мав розмов про ремонт цього транспортного засобу, що також підтвердила свідок ОСОБА_14 . Крім того, судом першої інстанції встановлено, що при вилученні викраденого мотоцикла сам ОСОБА_6 завів його шляхом скручування дротів для транспортування на майданчик для зберігання. Потерпілий

ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_15 повідомили про обставини придбання ОСОБА_8 мотоцикла за 4 500 гривень та у суді потерпілий забезпечив огляд оригіналу технічного паспорту на транспортний засіб. При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що той факт коли потерпілий ОСОБА_8 не зареєстрував мотоцикл в територіальному центрі МВС на своє ім`я, не спростовує його право на володіння та користування цим транспортним засобом, яке було порушено ОСОБА_6 .

Згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від

05 травня 2021 року № СЕ-19/104-21/14553-АВ середня ринкова вартість колісного транспортного засобу марки «Восход» моделі «2М», номер двигуна НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , без урахування фактичного технічного стану, величини пробігу, умов експлуатації та зберігання, станом на момент вчинення кримінального правопорушення 04 травня 2021 року могла складати

8 075 гривень 25 копійок. Суд першої інстанції надав належну оцінку зазначеному висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи та обґрунтовано зазначив, що визначена зазначеним висновком вартість транспортного засобу не впливає на кваліфікацію даного кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення. За доводами сторони захисту судом також було перевірено повноваження експерта та його об`єктивність і неупередженість.

Доводи касаційної скарги про те, що мотоцикл марки «Восход 2М» з номером двигуна НОМЕР_2 не відкривався стороні захисту як речовий доказ в порядку ст. 290 КПК України, а мотоцикл, доступ до якого було надано стороні захисту під час судового розгляду, має інший номер двигуна, є безпідставними та не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Згідно з протоколом надання доступу до матеріалів кримінального провадження від 29 травня 2021 року ОСОБА_6 та його захиснику - адвокату ОСОБА_7 було надано доступ до матеріалів кримінального провадження, у тому числі до протоколу огляду місця події, в ході якого було оглянуто та вилучено викрадений мотоцикл марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 ,

1979 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , постанови слідчого про визнання речовим доказом зазначеного транспортного засобу та висновкусудової транспортно-товарознавчої експертизи від 05 травня 2021 року

№ СЕ-19/104-21/14553-АВ про його вартість. Про зазначений речовий доказ було відомо як ОСОБА_6 , так і його захиснику, які не заявляли жодних клопотань про надання їм доступу до зазначеного речового докази при виконанні вимог ст. 290 КПК України.

В ході судового розгляду ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року доручено прокурору Криворізької центральної окружної прокуратури забезпечити надання доступу стороні захисту до мотоцикла марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , що визнаний речовим у кримінальному провадженні.

Згідно з протоколом огляду речей від 25 квітня 2023 року з фототаблицею та відеозаписом до нього прокурором у кримінальному провадженні проведено огляд мотоцикла марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , за участю обвинуваченого

ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілого

ОСОБА_8 та спеціаліста. Суд першої інстанції в судовому засіданні 30 червня 2023 року безпосередньо дослідив зазначений протокол і відеозапис до нього та надав йому належну оцінку, дійшовши до обґрунтованого висновку про те, що цей протокол не є новим самостійним доказом у кримінальному провадженні, а підтверджує факт виконання ухвали суду від 12 квітня 2023 року та забезпечення стороні захисту можливості безпосередньо оглянути речовий доказ. Крім того, прокурор надав докази вжиття заходів для вручення стороні захисту вказаних протоколу і відеозапису шляхом направлення на електронну пошту захисника та такі матеріали були вручені стороні захисту безпосередньо в судовому засіданні, а суд в свою чергу надав можливість ознайомитися з ними та висловити свою позицію.

Посилання в касаційній скарзі захисника на те, що мотоцикл, доступ до якого було надано стороні захисту під час судового розгляду, має інший номер двигуна, є безпідставними.

Згідно з протоколом огляду речей від 25 квітня 2023 року з фототаблицею та відеозаписом до нього предметом огляду був мотоцикл марки «Восход 2М» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , який відповідає тому мотоциклу, який було вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за

ст. 289 ч. 2 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що досудове розслідування проведено за відсутності законного процесуального керівництва досудовим розслідуванням, то вони є необґрунтованими.

У матеріалах кримінального провадження міститься постанова керівника Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_11 від 04 травня

2021 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12021041230000372 від 04 травня 2021 року, ця постанова містить підпис уповноваженої особи.

Суд першої інстанції перевірив доводи сторони захисту про фальсифікацію постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні. Так, суд зазначив, що постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04 травня 2021 року, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, відповідає копії цієї постанови, що була надана захисником, а зображення, які надав захисник, мають невідоме походження. Крім того, при виконанні вимог ст. 290 КПК України ні ОСОБА_6 , ні його захисник не подавали зауваження щодо оформлення матеріалів кримінального провадження або підписання чи непідписання процесуальних документів.

Всі заявлені клопотання захисту про визнання доказів недопустимими були предметом належної перевірки судом першої інстанції, відповідні мотиви щодо викладених у цих клопотаннях доводів наведені у мотивувальній частині вироку.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в них доводи про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, а також безпідставне застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України, провів апеляційний розгляд в межах апеляційних скарг та за наслідками такого розгляду ухвалив свій вирок.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, апеляційні скарги ні обвинувачений ОСОБА_6 , ні його захисник - адвокат ОСОБА_7 не подавали та відповідно і не заявляли клопотань в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, а тому посилання в касаційній скарзі на те, що за аргументами сторони захисту апеляційний суд не провів такого повторного дослідження, є безпідставними.

За наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції ухвалив свій вирок, дійшов до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_6 без його ізоляції від суспільства та відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України, зазначивши у вироку належне обґрунтування цього. Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 374, 420 КПК України.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 не порушує питання про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_6 внаслідок суворості.

Покарання, призначене ОСОБА_6 апеляційним судом, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 289 ч. 2 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не встановлено.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3