Справа № 180/718/24

1-кп/180/141/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 р.                                                        м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,

прокурора   ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Марганець клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,-

                                                ВСТАНОВИВ:

       В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки строк тримання обвинувачених під вартою спливає, а розгляд справи до цієї дати закінчити неможливо, зазначив, що наразі збережені ризики, які були підставою для обрання відносно обвинувачених саме такого запобіжного заходу на стадії досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 просять відмовити прокурору в задоволенні клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та їх захисник ОСОБА_4 просять відмовити прокурору в задоволенні клопотання за безпідставністю.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що строк тримання під вартою обвинувачених спливає 16 квітня 2024 року.

Враховуючи, що судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою, а обвинувачені обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та визначенні ст. 177 КПК України ризики - незаконно впливати на свідка на час розгляду кримінального провадження, оскільки справа по суті не розглянута і досліджені не всі обставини скоєння кримінального правопорушення, переховуватись від органів слідства та суду, скоєння інших правопорушень, беручи до уваги позицію ЄСПЛ, відображену у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинувачених. Тому з метою уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що останнім слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів із можливістю застосування застави, визначивши розмір застави в порядку, передбаченому ч.3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

          При визначенні розміру застави, суд керується практикою ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та враховує обставини і тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбаченихст. 177 КП України, вимоги п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, та вважає необхідним визначити обвинуваченим заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 гривень.

Доказів того, що обвинувачені не можуть утримуватись в умовах СІЗО та ІТТ суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314, 369, 395 КПК України, суд –

                                       ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 10 червня 2024 року.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 10 червня 2024 року.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 10 червня 2024 року.

Встановити ОСОБА_7 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_8  заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави та звільнення з-під варти,  покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

      - прибувати за викликом до суду;

       -  не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

       -  повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

         Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

 Роз`яснити обвинуваченим, що у разі не з`явлення їх за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення про причини своєї неявки, або порушення ними обов`язків, покладених на них цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 діб з дня проголошення.

Суддя: ОСОБА_1