Судове рішення 490/8703/23 від 23.04.2024

Судове рішення #863669912

490/8703/23

нп 1-кс/490/1469/2024

10.04.2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8703/23

У Х В А Л А

про накладення арешту на майно

10 квітня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022152030001313 від 13.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку 04.04.2024, за місцем розташування кіоску, з якого здійснюється продаж тютюнової продукції без марок акцизного податку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: зошит на 96 арк. З надписом «Приход расход», в якому мається рукописні записи на 29 арк.; журнал зеленого кольору з надписом «Buromax», в якому маються рукописні записи на 22 арк.; зошит на 12 арк. з биркою «отчеты пр. миру поблизу ж/б 21 ріг Космонавтів», з квитанціями на 7 арк.; квитанція Х – звіт ФН – 3001039428, з метою забезпечення збереження речового доказу.

Оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, то прокурор вважає, що виникла необхідність у його арешті.

Вказує, що вилучене майно саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки вказані речі, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів. У зв`язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

А тому прокурор звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке просить задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив про розгляд клопотання за його відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що мешканці м. Миколаєва та Миколаївської області, з метою власного збагачення, на території власних домоволодінь та складських приміщень зберігають незаконно виготовленні тютюнові та алкогольні вироби без марок акцизного податку та з марками акцизного податку з ознаками підробки, які в подальшому збувають фізичним особам. Зокрема встановлено, що на території м. Миколаєва, на протязі тривалого часу функціонують торгівельні точки, в яких здійснюється зберігання та збут тютюнових виробів без марок акцизного податку та з марками акцизного податку з ознаками підробки. Зазначені торгівельні точки зареєстровані за ПП «Агат Ойл ВБ» ( НОМЕР_1 ), так керівниками зазначеного підприємства являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В подальшому, в ході досудового розслідування встановлено осіб, які можливо причетні до вчинення обумовленого кримінального правопорушення, а також за місця зберігання бухгалтерської документації та інших речей та документів, які мають доказове значення в обумовленому кримінальному провадженні, в зв`язку з чим, 04.04.2024 проведено обшук за місцем розташування кіоску, з якого здійснюється продаж тютюнової продукції без марок акцизного податку, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі та документи: зошит на 96 арк. З надписом «Приход расход», в якому мається рукописні записи на 29 арк.; журнал зеленого кольору з надписом «Buromax», в якому маються рукописні записи на 22 арк.; зошит на 12 арк. з биркою «отчеты пр. миру поблизу ж/б 21 ріг Космонавтів», з квитанціями на 7 арк.; квитанція Х – звіт ФН – 3001039428.

05.04.2024 постановою слідчого у кримінальному провадженні вказане майно визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім цього, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням того, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів, а тому суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, та вважає, що таке клопотання слід задовольнити.

Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 04.04.2024, за місцем розташування кіоску, з якого здійснюється продаж тютюнової продукції без марок акцизного податку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: зошит на 96 арк. З надписом «Приход расход», в якому мається рукописні записи на 29 арк.; журнал зеленого кольору з надписом «Buromax», в якому маються рукописні записи на 22 арк.; зошит на 12 арк. з биркою «отчеты пр. миру поблизу ж/б 21 ріг Космонавтів», з квитанціями на 7 арк.; квитанція Х – звіт ФН – 3001039428, з метою забезпечення збереження речового доказу.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом, відповідно до ст.174 КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кс/490/6641/2023