Справа № 131/506/23

Провадження № 2/131/253/2023

2024 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                                  Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань   Болотової Л.В.,

розглянувши в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області,-

Учасники справи:

представник позивача ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4

                                         ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2024 року до Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, яка обґрунтована тим, що з відповідачем по даній справі ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.04.2010 року.

Від спільного подружнього життя народилася дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.06.2018 року з ОСОБА_1 на користь відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 .

Після розірвання шлюбу із ОСОБА_2 дочка постійно проживала разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відразу після розлучення позивач намагався якомога частіше зустрічатись із своєю дочкою, спілкуватись з нею, брати участь у її вихованні.

Проте вже тривалий час ОСОБА_1 не спілкується зі своєю донькою, оскільки відповідач постійно чинить перешкоди такому спілкування та побаченням з дитиною.

Численні спроби побачитись із донькою, поговорити з нею по телефону, скайпу чи за допомогою іншої програми для спілкування через Інтернет залишаються безрезультатними.

Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування ОСОБА_1 із дитиною спричинить їй шкоду - не існує.

Створення перешкод відповідачем спілкуванню позивача із дочкою порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дитини, яка достойна знати про свого батька.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

25 травня 2023 року до Іллінецького районного суду Вінницької області від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, в якому вказано, що ознайомившись з позовною заявою позивача та додатками до неї відповідач ОСОБА_2 вважає її безпідставною, без належних та допустимих доказів порушених прав позивача і проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Щодо обставин викладених в позовній заяві та на спростування доводів позивача слід повідомити наступне.

З грудня 2011 року відповідач ОСОБА_2 , разом із дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за згодою батька дитини ОСОБА_7 перебувають в республіці Португалії.

В подальшому, на підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 17.06.2014 року у справі 131/926/14-ц, за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої ОСОБА_5 в супроводі матері, дочка позивача повернулася до республіки Португалія, де правомірно перебуває по сьогодні.

В частині того, що позивач тривалий час не спілкується із своєю дочкою ОСОБА_5 , то таке відповідає дійсності. Але не з причин викладених у позовній заяві, а через не бажання спілкуватися з нею, тим більше займатися її вихованням.

Те, що ОСОБА_2 чинить позивачу ОСОБА_7 перешкоди у спілкуванні з дитиною, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог, хоча ч. 1 ст.81 ЦПК України зобов`язує позивача надати такі докази і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того в ч. 6 вищевказаної статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так склалися обставини, що відповідач разом із своїми дітьми вимушена тимчасово проживати в республіці Португалія. Її дочка ОСОБА_5 та син від іншого шлюбу відвідували там дитячий садок. На даний час дочка позивача навчається в школі і паралельно навчається в спортивній школі. Дочка в спортивній школі по синхронному плаванню, а син в футбольному клубі і ні в чому не нуждаються та мають по місцю навчання і проживання в Республіці Португалія друзів.

На думку ОСОБА_2 , тимчасове проживання в республіці Португалія, матиме неабияке значення для духовного та фізичного розвитку її дітей, вони мають можливість оздоровитись в морській кліматичній зоні, яка є надзвичайно сприятливою для дітей такого віку. ОСОБА_2 разом із дочкою та сином бажають приїхати в Україну щоб відвідати своїх батьків і родичів, але завадою в цьому став позивач, який не даючи дозвіл на виїзд за кордон своїй дочці та розуміючи, що без такого дозволу вони не зможуть приїхати в Україну та повернутися назад в Португалію, і в такий спосіб він не буде приймати участь в вихованні своєї дитини і позбавить себе від лишніх і не бажаних клопотів.

Причину не надання згоди на виїзд за кордон та на виготовлення дочці ОСОБА_5 паспорта для виїзду за кордон, відповідач не вказував при спілкуванні із відповідачем ОСОБА_2 за допомогою телефонного зв`язку, тим самим не поважає дочку як особистість і діє в супереч її інтересів, принижуючи її людську гідність в супереч вимогам ст. 150 Сімейного кодексу України, користуючись своїм правом батька.

ОСОБА_1 будучи батьком дитини починаючи з 2011 року лише раз чи два привітав дитину з днем народження по телефону, хоча йому ніхто не перешкоджав і не перешкоджає по сьогодні спілкуватися із дитиною. Остання сама не бажає спілкуватися із позивачем.

З огляду на правові норми є право неповнолітньої дитини на спілкування із батьками. В даному конкретному випадку відповідач ОСОБА_2 невзмозі змусити свою дочку спілкуватися з її біологічним батьком, який проживає окремо на значній відстані. Позивач, завідомо знаючи, що його дочка ОСОБА_5 перебуває за межами України, первинно не звернувся до органу опіки та піклування щодо відновлення порушеного свого прав, тобто не врегулював спір в досудовому порядку. Це за умови реального порушення прав позивача, яких в дійсності порушено не було. А від так і відсутній спір.

09 січня 2024 року до Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла заява представника позивача в якій вказано, що на даний час ОСОБА_1 в повному обсязі не підтримує свої позовні вимоги, оскільки згідно доданих відповідачем до відзиву документів ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_5 проживає в Республіці Португалія, а тому у випадку задоволення судом таких позовних вимог можливість його реального виконання викликає сумнів.

Тому, позивач, фактично зменшив розмір позовних вимог та просив суд зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як матір дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у спілкуванні та вихованні дитини.

Крім того, позивач просить суд визначити спосіб участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , організовувати спілкування дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у режимі відеозв`язку через мобільні телефони у період часу з 21:00 години за Київським часом) щочетверга, протягом 30 хвилин.»

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, просив в задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що є дідусем ОСОБА_5 , колишнім тестем позивача. На даний час ОСОБА_5 проживає в Республіці Португалії, при цьому, починаючи з 2022 року вона неодноразово приїжджала до України, проте позивач не виявляв бажання побачитись з дитиною. Також свідок зазначив, що будь яких перешкод у спілкуванні з дитиною, його дочка ОСОБА_2 не чинить, так як у позивача є номер мобільного дочки ОСОБА_6 , і він може зв`язатись з нею за бажанням, навпаки сама дитина, яка вже досягла сімнадцятирічного віку, не бажає спілкуватись з батьком.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Так, згідно з ч.1 ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. У відповідності до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Так, судом установлено, що сторони у справі є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області (а.с. 9).

Згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 квітня 2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 10-11).

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 червня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини (а.с.12-15).

На даний час дитини ОСОБА_5 проживає та навчається  в Республіці Португалія, про що свідчить Акт обстеження на предмет проживання неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 60) та згідно заяви про реєстрацію Групи шкіл ім. Д-ра Машаду де Матуш, Фелгейраш, Початкова та середня школа ім. Д-ра Машаду де Матуш, Фелгейраш, студентка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_3 , Фелгейраш, зарахована до початкової та середньої школи  ім. Д-ра Машаду де Матуш, Фелгейраш, у навчальному році 2022/2023 (а.с. 81-82).

Згідно ст. 19 СК України Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Однак згідно відповіді Служби у справах дітей Іллінецької міської ради № 01-16/238, від 11 липня 2023 року Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до акта обстеження на предмет проживання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , складеного депутатом Іллінецької міської ради Пастухом Юрієм Анатолійовичем, виявлено, що неповнолітня ОСОБА_10 , за даною адресою не проживає.

Також відповідно до витягу №439 про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб виданого 16.05.2023 року, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , не заресстрована.

Згідно заяви про реєстрацію від 08.05.2023 року ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає по АДРЕСА_3 , ФЕЛГЕЙРАІІ, зарахована до початкової і середньої школи ім. Д-ра Машаду де Матуш, Фелгейраш.

Враховуючи вищевикладене, Служба у справах дітей Іллінецької міської ради не може зібрати необхідний пакет документів передбачений Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 для надання висновку про порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та бути третьою особою, що не заявляє самостійних вимог у даній справі (а.с. 56).

При цьому, у ході розгляду справи судом вжито всіх належних заходів щодо отримання даного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Однак, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_2 , з якою проживає дитина ОСОБА_5 , чинить перешкоди позивачу, який проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд враховує ту обставину, що порядок участі у вихованні дитини не встановлювався, а тому права позивача не є порушеними та він не довів суду належними та допустимими доказами факт того, що відповідач своєю поведінкою чинила і чинить йому перешкоди у здійсненні ним свого права.

У ході розгляду справи судом досліджено відеозапис, згідно якого ОСОБА_5 вказала, що в неї немає бажання спілкуватись з батьком, також повідомила, що в нього є її номер телефону та будь яких перешкод в їх спілкуванні ніхто не чинить.

Крім того, суд  бере до уваги, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент розгляду справи останній виповнилось 17 років. Тому в даному випадку суд насамперед приймає думку ОСОБА_5 оскільки рішення суду виноситься в якнайкращих інтересах дитини.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачу в задоволенні його вимог відмовлено повністю, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України понесені ним судові витрати з розгляду даної справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.19, 141, 150, 155, 159 Сімейного кодексу України, суд, -

                                         ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області– відмовити.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: Служба у справах дітей Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, адреса: 22700, м. Іллінці, Вінницької області  вул. Соборна, 18.

Головуючий: