УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 635/6734/21

провадження № 51-1860впс24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження (справа № 635/6734/21) стосовно ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів і

встановила:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення згаданого провадження з Полтавського районного суду Полтавської області до Харківського районного суду Харківської області.

Аргументуючи свою вимогу, автор клопотання зазначає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 було скеровано до Полтавського районного суду Полтавської області на підставі розпорядження Голови Верховного Суду (далі - розпорядження) від 8 березня 2022 року № 2/0/9-22 у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя в Харківському районному суді Харківської області, у котромузгідно з розпорядженням від 17 листопада 2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність справ; кримінальні правопорушення вчинено на території Харківського району Харківської області, жителями якого є більшість учасників провадження. Посилаючись на це, віддаленість Полтавського районного суду Полтавської області від м. Харкова, а також на положення ч. 9 ст. 615 КПК, прокурор твердить, що направлення справи до згаданого місцевого суду Харківської області сприятиме оперативності та ефективності кримінального провадження.

Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з`явилися, що не перешкоджає розгляду питання. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в клопотанні, дослідивши наявні в Суді матеріали, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім тих, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях).

Як убачається з наявних у Суді даних, матеріали справи № 635/6734/21 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,надійшли до Полтавського районного суду Полтавської області в установленому законом порядку, що не заперечується прокурором у поданому клопотанні.

Водночас у своєму зверненні прокурор не навів відомостей, які би свідчили про неможливість здійснення правосуддя згаданим районним судом у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .

За змістом положень ст. 34 КПК направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого та більшості потерпілих або свідків не є безумовним чи обов`язковим. Зазначеного прокурор не врахував і не обґрунтував, чому наближеність до суду місця проживання учасників провадження сама собою гарантує оперативність та ефективність судового розгляду. Також автор звернення не зважив на те, що питання забезпечення явки вказаних учасників є організаційним, а за приписами ст. 23 КПК саме на сторону обвинувачення покладено обов`язок забезпечити присутність свідків обвинувачення під час здійснення розгляду справи судом; на випадок неможливості явки осіб до суду законодавець передбачив процедуру дистанційного провадження (ст. 336 КПК). Доводів про неможливість її застосування при розгляді цієї справи Полтавським районним судом Полтавської області в поданому клопотанні не міститься.

Крім того, не можна визнати прийнятними посилання прокурора на ч. 9 ст. 615 КПК, адже за її положеннями під час дії воєнного стану обвинувальні акти розглядаються й іншими визначеними у передбаченому законодавством порядку судами, ніж ті, у межах територіальної юрисдикції було вчинено кримінальне правопорушення. Оскільки провадження стосовно ОСОБА_5 було скеровано до Полтавського районного суду Полтавської області за врегульованою законом процедурою, то вказана норма не слугує підставою для зміни територіальної підсудності та направлення справи до Харківського районного суду Харківської області.

Разом із цим слід зазначити, що Рада суддів України у рішенні від 3 лютого 2023 року № 5 також наголосила на необхідності забезпечити в Полтавському районному суді Полтавської області належний розгляд справ, направлених за розпорядженням від 8 березня 2022 року.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає у справі № 635/6734/21 виняткового випадку, а отже, і підстав для направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 до Харківського районного суду Харківської області. Тому клопотання сторони обвинувачення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 32, 34 КПК, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження (справа № 635/6734/21) стосовно ОСОБА_5 з Полтавського районного суду Полтавської області до Харківського районного суду Харківської області залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3