Справа № 2-3702/08 Головуючий у 1 інстанції: Дякович О.В.

Провадження № 22-ц/811/1448/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

04 травня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приколоти Т.І, перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду міста Львова від 8 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, Львівської міської ради, ОКП ЛОР БТІ та ЕО, про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на нежитлову будівлю А-3 загальною площею 627 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОКП ЛОР БТІ та ЕО зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на цю будівлю.

13 квітня 2020 року Львівська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Франківського районного суду м.Львова від 8 серпня 2008 року.

Львівська міська рада просить поновити строк на подання апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження, скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги автор апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не повідомляв відповідача про розгляд справи, не надіслав йому копію прийнятого рішення. Про наявність такого рішення Львівській міській раді не було відомо. Про ухвалення оскаржуваного рішення Львівська міська рада дізналася 11 березня 2020 року.

Перевіривши матеріали цивільної справи, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду міста Львова від 8 серпня 2008 року належить відмовити у зв`язку з наступним.

Статтею 294 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення (до 15 грудня 2017 року), були передбачені строки апеляційного оскарження.

У чинній на даний час редакції цього Кодексу строк на апеляційне оскарження встановлено у статті 354.

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Встановлено, що рішення Франківського районного суду м. Львова ухвалене 8 серпня 2008 року.

З апеляційною скаргою на рішення суду Львівська міська рада звернулася 13 квітня 2020 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року)»; «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05 (провадження № 14-262цс19) зазначено, що: «враховуючи імперативний характер положень абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Одеська міська рада у липні 2016 року звернулася з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ухвалене 21 березня 2005 року, тобто більше ніж через 11 років».

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г вказано, що: «згідно із статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) норми щодо річного присічного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розповсюджувались на апеляційні скарги, подані прокурором або органом державної влади, або органом місцевого самоврядування. За результатами системного аналізу вказаних норм процесуального права Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку, що у даному випадку передумовою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи (яка є органом державної влади), поданою після 15 грудня 2017 року, на рішення, ухвалене судом до набрання чинності редакцією ГПК України з 15 грудня 2017 року, є розгляд та вирішення питання розповсюдження присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Тобто у даному випадку на Комітет як орган державної влади поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що, у свою чергу, передбачає відмову у відкритті апеляційного провадження».

На Львівську міську раду як на орган місцевого самоврядування поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначений абзацом третім статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що, у свою чергу, передбачає відмову у відкритті апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що представник Львівської міської ради - Бекесевич Ю.В., який мав належні повноваження на представництво, був присутній в судовому засіданні 8 серпня 2008 року, висловлював свою думку щодо позову (а.с.31-35).

Відповідно до практики ЄСПЛ вирішення питання про поновлення строку на оскарження знаходиться в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Необхідно вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення по їх справі. Однак навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення не встановлена.

З огляду на зазначені обставини, наявні підстави для відмови Львівській міській раді у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Франківського районного суду м.Львова від 8 серпня 2008 року та у відкритті провадження за її апеляційною скаргою на вказане судове рішення.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Відмовити Львівській міській раді у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Франківського районного суду міста Львова від 8 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, Львівської міської ради, ОКП ЛОР БТІ та ЕО про визнання права власності.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду міста Львова від 8 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, Львівської міської ради, ОКП ЛОР БТІ та ЕО про визнання права власності.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Ухвала складена і підписана 4 травня 2020 року

Суддя Приколота Т.І.

Судове рішення набрало законної сили 4 травня 2020 року