УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів: Притуленко О.В.,

Пономаренко А.В.,

при секретарі Рєзниченко A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв'язку України, Головної бази технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 18 грудня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства транспорту та зв'язку України про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 25 березня 2003 року працював на Керченській технічній ділянці Державного підприємства «Чорноморського-Азовського виробниче-експлуатаційного управління морських шляхів» на посаді техніка промерної партії по 04 лютого 2008 року. Протягом цього строку йому нерегулярно виплачувалася заробітна плата (у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 17 301 грн. 94 коп.), а при звільненні з роботи не був виданий розрахунок. Порушенням трудових прав позивачу спричинена моральна шкода.

Судом в якості співвідповідача до участі у справі залучена Головна база технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Суд стягнув з Головної бази технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів заборгованість по заробітній платі у сумі 17 301 грн. 94 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 7 053 грн. 58 коп.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Справа № 22-ц-382- ф/2009

Головуючий в першій інстанції суддя Левченко В.П.

суддя-доповідач Притуленко О.В.

На думку апелянта суд безпідставно відмовив в задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди; неправильно визначив суб'єкт відповідальності за цим позовом; безпідставно залишив без задоволення його клопотання щодо залучення до участі у справі Державне підприємство «Чоразморшлях».

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. В разі порушення строку розрахунку при звільненні власник або уповноважений ним орган несе відповідальність за затримку розрахунку в порядку, передбаченому ст.117 КЗпП України. На підставі ст.237-1 цього Кодексу на нього також покладений обов'язок відшкодувати шкоду у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в період з 25 березня 2003 року по 04 лютого 2008 року позивач перебував у трудових відносинах з Головною базою технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів, яка не сплатила йому при звільненні розрахунок.

Але висновок суду суперечить матеріалам справи - витягу з трудової книжки позивача, копії наказу № 13/1-к від 04 лютого 2008 року про звільнення позивача з роботи - з яких вбачається, що 25 березня 2003 року на підставі наказу Управління «Чоразморшлях» № 50/1-к від 24 березня 2003 року позивач був прийнятий на посаду техніка промірної партії Керченської технічної ділянки Головної бази технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів. Наказам начальника Державного підприємства Управління «Чоразморшлях» № 13/1-к від 04 лютого 2008 року він був звільнений з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку зі скороченням штату працівників.

Визначаючи Головну базу технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів в якості відповідача по справі, суд не з'ясував, чи володіє зазначена особа цивільною процесуальною дієздатністю та чи може вона відповідно до ст. ст. 29, 30 ЦПК України бути відповідачем у справі та нести відповідальність, встановлену ст. ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України у разі порушення прав працівника.

Проте, згідно з Положенням про Головну базу технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів, затвердженим 21 жовтня 2002 року керівником Управління «Чоразморшлях» (пункт 1.3) Головна база технічного обслуговування флоту Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів є відокремленим підрозділом Управління «Чоразморшлях» і не є юридичною особою.

Враховуючи, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права і це призвело до неправильного вирішення спору, воно не може залишатися у силі та підлягає скасуванню на підставі пункту 4 ст.311 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 18 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.