запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/202/20Головуючий у 1-й інстанції Пивоварова Ю.О.

Єдиний унікальний №331/5440/19Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25 лютого 2020 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду 04.12.2019 року о 16 год. 35 хв. біля будинку №4 по вулиці Перша Ливарна у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ 110207» д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження у встановленому порядку обстеження на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не підтверджує керування ним транспортним засобом, відповідно до обставин події, складанню підлягав протокол за ч.4 ст.130 КУпАП, а не за ч.1 ст.130 КУпАП, так як факт керування в стані алкогольного сп`яніння працівниками поліції зафіксований не був.

Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №365617 від 04 грудня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`янінні у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. При складанні протоколу ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису відмовився, будь-яких клопотань чи зауважень не надав.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з якими, огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із відмовою останнього від проходження такого огляду.

Відповідно до відеозапису, водію ОСОБА_1 працівниками поліції неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі в присутності двох свідків. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився.

Твердження апелянта про те, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, нічим не підтвердженні і повністю спростовуються поясненнями наданими у суді першої інстанції свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які бачили водія одразу після вчинення ДТП та які пояснили, що ОСОБА_1 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Крім того, свідок ОСОБА_5 зазначив, що патрульний автомобіль працівників поліції приїхав на місце ДТП через 10 хвилин після виклику, водій ОСОБА_1 вже був на місці поруч із автомобілем, мав ознаки алкогольного сп`яніння, яке не могло настати за незначний проміжок часу.

Також пояснення свідків в цій частині підтверджується відеозаписом подій, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, ледве може стояти та розмовляти.

При цьому, ані на відеозаписові, ані жоден зі свідків не зазначили, що ОСОБА_1 повідомляв поліцейських про те, що вживав алкогольні напої після того, як припаркував автомобіль, а лише відмовився пройти обстеження, не зазначаючи причин такої відмови.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП та наклав стягнення у встановлених цим Кодексом межах.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар

Дата документу Справа № 331/5440/19