Справа №2-53/2009

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року    

  Антрацитівський    міськрайонний    суд    Луганської області

у складі:   головуючого - судді Чигриної   Л.Г.

при секретарі Рашиній    І.В.

за участю адвоката на боці відповідачки   ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Антрацит

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

Петрівни " Про стягнення суми завдатку",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 М А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми завдатку в розмірі 8770 гр..

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що у 2008 році він вирішив для дітей придбати двокімнатну квартиру.

По оголошенню в місцевій газеті він знайшов варіант для придбання квартири.

Квартира, яку виставляли на продаж за оголошенням, знаходилась за адресою : м. Антрацит, вул.  Паркова, 8/63 і була розташована на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку.

Вказану квартиру він оглянув, сторгувався з чоловіком відповідачки і договорився про зустріч через декілька днів, щоб остаточно вирішити питання щодо купівлі квартири.

Коли він повторно прийшов на зустріч, то від сусідів дізнався, що відповідачка та її чоловік не є власниками квартири, що власниця квартири, яка продається, тимчасово виїхала до м. Київ.

Разом з чоловіком відповідачки він ходив до нотаріуса, який, з»ясувавши обставини, роз»яснив йому, що зять власниці квартири не має права на продаж квартири.

Визначившись, що відповідачка з чоловіком не можуть продавати оглянуту ним квартиру, він мав намір піти, однак відповідачка запропонувала йому купити за ту ж ціну її квартиру за адресою: м. Антрацит, вул.  Паркова, 8 /66, яка була розпланована так, як попередня і розташована в цьому ж під»їзді, тільки на другому поверсі.

Така пропозиція його зацікавила і більш влаштовувала, оскільки на його погляд було більше гарантій того, що квартира на другому поверсі буде теплою і сухою, ніжна першому поверсі.

Він погодився на пропозицію відповідачки і дав згоду на купівлю квартири АДРЕСА_1.

Відповідачка, як гарантію купівлі у неї квартири, поки вона буде готувати документи, попросила дати завдаток в сумі 1000 доларів США, на що він погодився.

Він також погодився з пропозицією відповідачки віддати гроші у присутності свідка.

15.07.2008 року  чоловік відповідачки подзвонив знайомому адвокату ОСОБА_4 і, прибувши разом з відповідачкою та її чоловіком до адвоката, він

передав відповідачці ОСОБА_3 1000 доларів США завдатку, про що остання написала розписку, при цьому умовились, що ОСОБА_3 готує документи на продаж, а він їй через 20 днів подзвонить.

Коли сплинув зазначений час, він звернувся до відповідачки з питанням про оформлення договору купівлі - продажу квартири, на що вона пояснила, що квартиру на другому поверсі вона не продає, що приїхала власниця квартири, розташованої на першому поверсі і можна купувати квартиру останньої.

Він став вимагати повернення суми завдатку.

Відповідачка ОСОБА_3 спочатку посилалась на те, що гроші знаходяться у її чоловіка, який їх не віддає, а потім сказала, що грошей у неї немає, тому він був змушений звертатись до суду.

Вважає, що він має право вимагати від відповідачки повернення суми завдатку, оскільки відповідачка ОСОБА_3 не мала права продавати квартиру АДРЕСА_2, а порушення зобов»язання щодо купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 сталося не з його вини, а з вини відповідачки ОСОБА_3

Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 суму завдатку в розмірі 8770 гр.

Крім того, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 88 гр., суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр. та витрат, пов»язаних з отриманням довідки з БТІ в сумі 25 гр.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує, однак уточнив і зменшив їх об»єм. Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 тільки суму завдатку, еквівалентну 1000 доларів США, в розмірі 8250 гр., відповідно до офіційного курсу НБУ долара США по відношенню до української гривні ( для продажу) станом на 17.02.2009 року.

Також просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 88 гр., суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр. та витрат, пов»язаних з отриманням довідок з ВАТ « Державний ОСОБА_5 України» про курс валют в розмірі 30 гр.

Відповідачка ОСОБА_3 в  судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнала і пояснила, що вимоги позивача є необгрунтованими і не можуть бути задоволені.

Відповідачка ОСОБА_3 послалась на те, що квартира за адресою: м. Антрацит вул.  Паркова, 8/63, яка розташована на 1 поверсі, належить її свекрусі ОСОБА_6.

Сама ОСОБА_6 фактично мешкає в квартирі АДРЕСА_3, яка розташована на другому поверсі.

За згодою ОСОБА_6 вона у травні 2008 року дала оголошення у місцевій газеті про продаж квартири АДРЕСА_4, однак остання доручення на продаж квартири ні їй, ні її чоловіку не давала, а у липні 2008 року поїхала у відрядження до м. Київ.

Не заперечувала, що після від»їзду ОСОБА_6 вона з чоловіком демонстрували позивачу квартиру АДРЕСА_5, розташовану на першому поверсі, домовлялись за ціну угоди, звертались за консультацією до нотаріуса, який роз»яснив, що її чоловік не має права отримувати завдаток в рахунок продажу квартири та писати розписку.

Оскільки позивач ОСОБА_2 дуже хотів купити саме вказану квартиру, він запропонував взяти завдаток у сумі 5000 доларів США

Вона погодилась взяти у якості завдатка тільки 1000 доларів США, а на підтвердження гарантії продажі квартири № 63 саме позивачу, вона написала останньому розписку, що  отримала завдаток в рахунок продажу належної їй квартири по вул.  Паркова, 8/66 м. Антрацит.

Коли в серпні 2008 року повернулась з поїздки ОСОБА_6, була замовлена довідка в бюро технічної інвентаризації на продаж квартири № 63, однак позивач

прийшов і відмовився від покупки житла, пославшись на те, що квартира сира, а вона з чоловіком до квартири не мають ніякого відношення.

В подальшому вони продали квартиру № 63 і придбали однокімнатну квартиру.

Спочатку вона хотіла віддати позивачу суму завдатку, але її чоловік потрапив у лікарню.

На даний час вона не згодна повертати гроші, оскільки вважає, що купівля -продаж квартири № 63 не відбулась з вини позивача, а тому завдаток залишається у неї.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_2, відповідачку ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що до 3.11.2008 року квартира, розташована за адресою: м. Антрацит, вул. Паркова, 8/63 належала в цілому ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності, виданого фондом комунального майна Антрацитівської міської Ради 16.09.1994 року на підставі розпорядження від 16.09.1994 року № 4/486. (а.с. 31)

В газеті« Фонарь» №37 (747) від 11.09.2008 року у рубриці« Продам квартири» опубліковано оголошення про продаж двокімнатної квартири на 1 поверсі або обмін на однокімнатну з доплатою, з зазначенням контактних телефонів.( а.с.24)

Квартира, розташована за адресою: м. Антрацит, вул. Паркова, 8/66 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_9 в 1/3 частині, за ОСОБА_10 в 1/3 частині та за ОСОБА_11 в 1/3 частині на підставі свідоцтва про право власності від 27.04.2005 року, згідно розпорядження № 3199/2 від 25.04.2005 року, виданого Антрацитівським бюро технічної інвентаризації. (а.с.6)

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до 571 ЦК України якщо порушення зобов»язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов»язання сталося з вини кредитора, він зобов»язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов»язання має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір ( вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов»язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання, завдаток підлягає поверненню.

В судовому засіданні встановлено, що 14-15 липня 2008 року сторони домовились про купівлю - продаж квартири.

Предметом договору купівлі - продажу сторін була двокімнатна квартира, розташована на першому поверсі за адресою: м. Антрацит, вул. Паркова, 8/63.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_2 не є винним в порушенні зобов»язанння щодо купівлі вказаної квартири.

Зобов»язання щодо  купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 з боку позивача ОСОБА_2 були припинені до початку його виконання, оскільки від придбання  вказаної квартири він відмовився відразу, коли дізнався про те, що відповідачка та її чоловік не є власниками квартири № 63 і не мають права на її продаж.

На вказані обставини в судовому засіданні посилався позивач ОСОБА_2, не вірить поясненням якого у суда не має підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що власницею квартири № 63 по

вул. Парковій, 8 була ОСОБА_6, а не відповідачка ОСОБА_3, що власниця квартири ОСОБА_6 офіційно не уповноважувала ОСОБА_3 продавати її житло, а тому не посвідчувала на ім»я останньої доручення на продаж квартири.

Вказані обставини не заперечувала в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7

Не дивлячись на те, що квартира АДРЕСА_6 виставлялась на продаж, фактично укласти договір купівлі - продажу квартири з позивачем ОСОБА_2 було неможливо, оскільки власниця квартири ОСОБА_6 до 31.07.2008 року знаходилась у відрядженні за межами Луганської області, а строк дії довідки бюро технічної інвентаризації на відчуження квартири сплинув 16.07.2008 року, внаслідок чого власниці квартирі необхідно було робити повторне замовлення довідки в БТІ м. Антрацит.

Вказані обставини в судовому засіданні не заперечувала відповідачка ОСОБА_3 та підтвердили свідки ОСОБА_12, ОСОБА_7.

Більш того, про неможливість укладення договору купівлі - продажу квартири №63, про неможливість отримання відповідачкою ОСОБА_3 та її чоловіком грошових коштів в рахунок відчуження квартири №63 позивач ОСОБА_2 дізнався з роз»яснення нотаріуса, до якого він ходив разом зі свідком ОСОБА_7.

Таким чином, суд приходить до висновку, що купівля - продаж квартири, розташованої за адресою м. Антрацит, вул. Паркова, 8/63 не відбулась не з вини позивача ОСОБА_2, тому він не може нести відповідальність за порушення зобов»язання, а сума завдатку має бути йому повернута.

Суд приймає до уваги посилання позивача ОСОБА_2 на те, що відповідачка ОСОБА_3 запропонувала йому купити квартиру АДРЕСА_1, яка зі слів останньої належала їй.

Про те, що після правомірної відмови позивача ОСОБА_2 від придбання квартири за адресою: м. Антрацит, вул. Паркова, 8/63 між сторонами відбувся наступній договір про купівлю - продаж квартири АДРЕСА_1, свідчать не тільки категоричні ствердження позивача ОСОБА_2 в цій частині, але й розписка відповідачки ОСОБА_3 від 15.07.2008 року, з якої вбачається, що остання отримала від позивача ОСОБА_2 завдаток в сумі 1000 доларів США в рахунок продажу квартири по  вул.  Парковій, 8/66 м. Антрацит.( а.с. 5)

Як встановлено в судовому засіданні зазначена квартира № 66 мала таке ж розпланування, як і оглянута позивачем ОСОБА_2 квартира № 63 на першому поверсі, була розташована в цьому ж під»їзді будинку № 8 по вул.  Парковій, тільки знаходилась на другому поверсі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що зі слів відповідачки ОСОБА_3 їй відомо, що чоловік хотів придбати квартиру на другому поверсі.

Суд вважає, що зобов»язання щодо купівлі - продажу квартири АДРЕСА_7 з боку позивача ОСОБА_2 також не були порушені.

Позивач ОСОБА_2, як сторона яка дала завдаток, мав бажання та намір придбати у власність квартиру № 66, однак саме відповідачка ОСОБА_3 порушила зобов»язання щодо відчуження вказаної квартири, пославшись на те, що квартиру № 66 вона ніколи не продавала, а в розписці про отримання завдатку квартиру №66 зазначила як гарантію продажу квартири АДРЕСА_2.

Однак, що свідчить про те, що квартира № 66 є гарантом продажу квартири АДРЕСА_2 з розписки відповідачки ОСОБА_3 від 15.07.2008 року не вбачається, а інших документів з цього приводу суду не було надано.

Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в тій частині, що в розписці відповідачки ОСОБА_3 про отримання завдатку від 15.07.2008 року квартира № 66 зазначена у якості  гаранта продажу квартири АДРЕСА_2, оскільки вони є особами зацікавленими у результаті розгляду справи на користь відповідачки ОСОБА_3, яка для свідка ОСОБА_7 є

дружиною, а свідок ОСОБА_4- є близьким знайомим її чоловіка - ОСОБА_7.

До того ж свідок ОСОБА_4, як юрист, мав змогу при складанні відповідачкою ОСОБА_3 розписки запропонувати зробити відповідне застереження щодо того, в рахунок продажі якої квартири останньою був отриманий завдаток.

Розписка відповідачки ОСОБА_3 від 15.07.2008 року свідчить про те, що завдаток останньою отриманий в рахунок продажу квартири АДРЕСА_1, що засвідчив своїм підписом і свідок ОСОБА_4 (а.с.5)

Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_8, який взагалі наполягав на тому, що написання розписки і передача грошових коштів відбувалась між сторонами в його автомобілі, без присутності ОСОБА_4.

Такі пояснення свідка ОСОБА_8 заперечував як позивач ОСОБА_2, так і відповідачка ОСОБА_3.

Більш того, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_3, зазначаючи в розписці від 15.07.2008 року про те, що отримала у якості завдатка грошові кошти в розмірі 1000 доларів США в рахунок продажу квартири АДРЕСА_1, фактично ввела позивача ОСОБА_2 в оману, оскільки вона фактично не мала юридичного права на відчуження квартири № 66, тому що не була в цілому власницею цієї квартири, а володіла лише 1/3 частини цієї квартири, в решті 2/3 частин квартира була власністю її неповнолітніх дітей: в 1/3 частині - ОСОБА_10 та в 1/3 частині - ОСОБА_11, про що відповідачці було достеменно відомо, а також відомо, що питання щодо відчуження належних неповнолітнім частин житла може вирішуватись тільки за згодою органу піки та піклування.

Суд критично відноситься до посилання відповідачки ОСОБА_3 на те, що у позивача ОСОБА_2 знаходились правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 і він бачив, що власниками зазначеної квартири є, у тому числі, і неповнолітні діти.

Вказані обставини заперечував позивач ОСОБА_2, однак якщо відповідачка і надавала останньому правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1, яким згідно даних БТІ є свідоцтво про право власності від 27.04.2005 року, то з документу взагалі не вбачається, що відповідачка ОСОБА_13 має відношення до цієї квартири, оскільки в документі власниками квартири зазначені ОСОБА_9 (а не ОСОБА_13) в 1/3 частині, ОСОБА_10 в 1/3 частині та ОСОБА_11 в 1/3 частині. З документу також не вбачається хто з перелічених осіб є повнолітніми, а хто неповнолітніми.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що купівля - продаж квартири, розташованої за адресою м. Антрацит, вул. Паркова, 8/66 не відбулась з вини відповідачки ОСОБА_3, а тому саме вона має нести відповідальність за порушення зобов»язання.

Суд вважає, що відповідачка ОСОБА_3 зобов»язана повернути позивачу ОСОБА_2 грошові кошти, отримані нею у якості завдатка.

Суд не погоджується з вимогами позивача ОСОБА_2 щодо необхідності стягнення з відповідачки ОСОБА_3 суми завдатку, еквівалентній 1000 доларів США, з урахуванням офіційного курсу Національного Банку України долара США по відношенню до української гривні, встановленого для продажу валюти станом на 17.02.2009 року, за яким 100 доларів США становить 825 гр.

Суд вважає на необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 суму завдатку, еквівалентну 1000 доларів США, з урахуванням офіційного курсу Національного Банку України долара США по відношенню до української гривні станом на 17.02.2009 року, який складав 770 гр. за 100 доларів США, внаслідок чого сума стягнення становить 7700 гр. (770 х 1000:100 = 7700 гр.)

Саме вказану суму в розмірі 7700 гр., а не 8250 гр., яка визначив позивач, суд вважає на необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2, а тому в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 суд вважає на необхідне відмовити за необґрунтованістю.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_2 в частині повернення судових витрат також підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові вирати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на інформаційно - технічне забезпечення та витрати, пов»язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Позивачем були понесені судові витрати, а саме:

•   -     витрати по сплаті судового збору в розмірі 88 гр., які він сплатив згідно квитанції № 35/49 від 12.11.2008 року; (а.с.1)

•   -     витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр., які він сплатив згідно квитанції № 36/51 від 12.11.2008 року;( а.с.1)

•   -     витрати, пов»язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, які пов»язаніі з отриманням довідок з ВАТ « Державний ОСОБА_5 України» про курс валют в розмірі 30 гр. (а.с.44, 49)

Що стосується витрат по сплаті судового збору, то при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 88 гр., не дивлячись на те, що йому необхідно було сплатити такий збір в сумі 87 гр. 70 коп., що передбачено Декретом Кабінету Міністрів України « Про державне мито» Декретом Кабінету Міністрів України « Про державне мито», розмір якого з вимог майнового характеру складає 1% від вартості позову, але не менш ніж 51 гр..

Суд вважає, що при вирішенні питання про повернення витрат в зв»язку зі сплатою судового збору, необхідно виходити із суми збору в розмірі 82 гр. 50 коп., виходячи із остаточних вимог позивача ОСОБА_2 (8250 гр.)

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, то суд вважає на необхідне присудити позивачу з відповідачки ОСОБА_3 витрати, пов'язані з оплатою судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Так, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені на 93, 3 %, то за таких обставин, суд вважає  на необхідне   стягнути з відповідачки ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 77 гр.

Що стосується зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 5 гр. 50 коп. (88 гр. - 82 гр.50 коп. = 5 гр.50 коп.), то вона може бути повернута позивачу ОСОБА_2 за його заявою, відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 ЦПК України.

Витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр. також підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_3 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені на 933 %»то суд вважає на необхідне   стягнути  з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 27 гр. 99 коп.

Витрати, пов»язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, які пов»язаніі з отриманням позивачем ОСОБА_2 довідок з ВАТ « Державний ОСОБА_5 України» про курс валют в розмірі 30 гр., на думку суду також підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_3 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені на 933 %»то суд вважає на необхідне   стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму витрат, пов»язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи  в розмірі 27 гр. 99 коп.

Загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 складає 132 гр. 98 коп.

(77 гр. + 27 гр. 99 коп. + 27 гр. 99 коп. = 132 гр. 98 коп.)

В решті позовних вимог ОСОБА_2 щодо повернення судових витрат  суд вважає на необхідне також відмовити.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

ст.ст. 570, 571 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 " Про стягнення суми завдатку "- задовольнити  частково.

1.        Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2

Андрійовича суму завдатку в розмірі 7700 гр., суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 77 гр., суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 27 гр. 99 коп., суму витрат, пов»язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 27 гр. 99 коп., а всього 7832 гр. 98 коп. ( сім тисяч вісімсот тридцять дві гр. 98 коп.), в решті вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.