Справа №2-338/2009р.

РІШЕННЯ

                                                                 ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

16 лютого 2009 року  

Антрацитівський    міськрайонний    суд    Луганської області

у складі:    головуючого- судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Ралійній  І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу  по позовом  Відкритого Акціонерного Товариства „ Державний ОСОБА_1 України " до ОСОБА_2 « Про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом »,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ „ Державний ОСОБА_1 " звернувся до суду з   позовом до ОСОБА_2   про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 6.04.2007 року між ВАТ „ Державний ОСОБА_1 " та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 358 .

Відповідно до вказаного договору ВАТ « Державний ОСОБА_1 » надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 5800 гр. на споживчи потреби на строк до 6.04.2009 року зі сплатою 24 % річних.

За умовами п.1.4 кредитного договору № 358 від 06.04.2007 року відповідач зобов»язаний щомісячно погашати основний борг за кредитом і відсотками за користування кредитом рівними частина в сумі 241 гр. 67 коп, які вносяться до останнього робочого дня місяця для кожного звітного періоду, шляхом внесення готівки до каси банку починаючи з травня 2007 року.

Однак, відповідач не виконав зобов'язання по кредитному договору, не сплатив кредитні платежі та відсотки за користування кредитом.

Станом на 20.01.2009 року заборгованість  відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору № 358 від 6.04.2007 року становить: залишок по кредиту -966 гр. 60 коп., прострочення по основному боргу 4370 гр.85 коп., проценти за кредит -175 гр. 19 коп., проценти за прострочення кредиту - 42 гр., проценти за прострочення кредиту понад 30 днів - 976 гр. 86 коп., пеня - 639 гр. 44 коп., , а всього 7170 гр. 94 коп.

Оскільки борг по кредиту не погашено, позивач просить розірвати кредитний договір № 358 від 6.04.2007 року та стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитом 7170 гр. 94 коп..

Крім того, просить  стягнути  з   відповідача ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 72 гр. 37 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр.

В судовому засіданні представник позивача - ВАТ „ Державний ОСОБА_1 України " - ОСОБА_3 вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Станом на 20.01.2009 року заборгованість позичальника ОСОБА_2 по кредитному договору залишилась без змін і становить 7170 гр.94 коп. ( а.с.6).

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 72 гр. 37 коп.   та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр..

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 13.02.2009 року  надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти стягнення з нього залишку по кредиту - 966 гр. 60 коп., прострочення по основному боргу 4370 гр.85 коп., процентів за кредит - 175гр.19 коп., процентів за прострочення кредиту - 42 гр., процентів за прострочення кредиту понад 30 днів - 976 гр. 86 коп., пеня - 639 гр. 44 коп., , а всього 7170 гр. 94 коп.

Також не заперечував проти стягнення витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗОгр. та витрат по сплаті судового збору в сумі 72 гр.37 коп.( а.с.20 ).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому  засіданні   встановлено, що 6.04.2007 року  між позивачем ВАТ „ Державний ОСОБА_1 " та відповідачем   ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 358 (а.с.5).

Згідно п.1.1 кредитного договору № 358 від 6.04.2007 року, позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 5800 гр. строком на 24 місяці з кінцевим терміном повернення 6.04.2009 зі сплатою 24 % річних на споживчі потреби ( а.с.5).

Згідно п. п. 1.2 зазначеного кредитного договору № 358 від 06.04.2007 року відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування цим кредитом за графіком, зі сплатою відповідних платежів, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Станом на 20.01.2009 року заборгованість  відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору № 358 від 06.04.2007 року становить: залишок основного боргу -966 гр. 60 коп., прострочення по основному боргу - 4370 гр.85 коп., залишок процентів за кредит 175 гр.19 коп., прострочення по процентам - 42 гр., прострочення по % понад 30 днів - 976 гр.86 коп., пеня за порушення зобов»язань по договору - 639 гр.44 коп., а всього 7170 гр.94 коп. (а.с.6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  цього  Кодексу, інших актів   цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..

Належне виконання зобов»язання передбачає виконання зобов»язання в належний строк.

Згідно з п 3.2.3 Кредитного договору № 358 від 06.04.2007 року, у разі порушення позичальником умов договору банк має право достроково стягнути кредит та суму нарахованих відсотків та інших платежів , що підлягають сплаті.

Згідно ст. 530 ЦК України   якщо у зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушення зобов»язаня у відповідності зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що кредитний договір № 358  від 6.04.2007

року єобв»язковим для виконання сторонами.

Вказаним договором визначено порядок виконання відповідачем повернення позики і зобов»язань по сплаті відсотків, а відповідно до ст. 530 ЦК України - визначено строк права вимоги у позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України позивальник зобов»язаний повернути суму позики.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконав свої обов»язки перед позивачем по поверненню позики, сплаті відсотків по кредиту, чим порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору № 358 від 06.04.2007 року і вимоги закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, позовні вимоги ТОВ „Державний ОСОБА_1 України" відповідають умовам укладеного кредитного договору № 358 від 6.04.2007 року, а відтак, вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 7170 гр. 94 коп.

Крім того, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ „ Державний ОСОБА_1 України " витрати пов"язані зі сплатою судового збору у розмірі 72 гр. 37 коп. та  витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно - технічне забезпечення.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 72 гр. 37 коп., згідно меморіального ордера №429 від 20.01.2009 року та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр., згідно меморіального ордера № 436 від 20.01.2009 року (а.с. 1, 2).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України,

ст.ст. 526, 530, 553, 554, 610, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого Акціонерного Товариства „ Державний ОСОБА_1 України  до ОСОБА_2 « Про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом » - задовольнити повністю.

1.   1.     Розірвати кредитний договір № 358 6.04.2007 року укладений між Відкритим Акціонерним Товариством „ Державний ОСОБА_1 України " та ОСОБА_2

2.   2.     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ „ Державний ОСОБА_1 України " ( рахунок № НОМЕР_1, код ЕДРПОУ 02786312, МФО 364229 ) заборгованість по кредитному договору в розмірі 7170 гр. 94 коп., витрати пов»язані зі сплатою судового збору в сумі 72 гр. 37 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр., а всього 7273 гр. 31 коп. ( сім тисяч двісті сімдесят три гр. 31 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.