УХВАЛА

04 травня 2020 року

Київ

справа №160/3586/19

провадження №Пз/9901/12/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Зазначена справа розглядалась Верховним Судом як зразкова справа.

Рішенням Верховного Суду від 6 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

13 квітня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19).

Зі звіту про виконання рішення суду у справі № 160/3586/19 вбачається, що по пенсійній справі № ФД 101400 на виконання рішення Верховного Суду від 11 березня 2020 року № 160/3586/19 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років з 5 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Визначено, що заборгованість за рішенням суду за період з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року становить 6928,53 грн. Рішення суду включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».

Оцінюючи повноту та належність виконання рішення Верховного суду по вказаному звіту, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду була саме несвоєчасна виплата пенсії в повному обсязі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, і суд своїм рішенням зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Своїм звітом про виконання рішення суду, Пенсійний орган нівелює значення судового рішення у зразковій справі № 160/3586/19.

Звертаючись до суду з позовом, позивач сформулював чіткі вимоги до суду та обґрунтовано мотивував наявність у нього визначеного законом права на виплату 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року без запропонованого постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 10З відтермінування на 3 роки та поступового погашення заборгованості. Верховний Суд, вирішуючи спір у зразкові справі визнав такі вимоги законними.

Про ухваленні рішення у справі №160/3586/19 та мотиви його прийняття обізнані Кабінет Міністрів України та Пенсійний фонд України, які були залучені до розгляду цієї справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, Суд дійшов висновку щодо визнання поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіту про виконання рішення Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Судове рішення є обов`язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Як встановлено Судом, рішення Верховного Суду від 6 серпня 2019 року, на момент подання відповідачем звіту від 10 квітня 2020 року виконано не в повному обсязі, а саме здійснено лише перерахунок (розрахунок) пенсії, та не здійснено її виплату, у зв`язку з цим, наявні підстави для встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Враховуючи, що рішення Верховного Суду від 6 серпня 2019 року не виконано, Суд на підставі частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.

Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі №160/3586/19.

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/3586/19 до Верховного Суду у строк, що не перевищує десять робочих днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко