Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #86250032
Єдиний державний реєстр судових рішень

 

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

УХВАЛА

КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Справа №760/12094/13-к Апеляційне провадження: 11кп/824/3486/2019 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1  Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2 25 лютого 2020 року  місто Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 

Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретареві ОСОБА_5 , за участю прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , представника ТОВ "Видавничий дім "Толока" - адвоката ОСОБА_9 ,

у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду розглянувши за апеляційними скаргами представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 , та прокурора у кримінальному провадженні  заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року задоволено клопотання представника ТОВ «Видавничий дім «Толока» адвоката ОСОБА_10 та скасовано арешт, накладений 02 жовтня 2012 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_11 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції прийшов до такого висновку з огляду на те, що у кримінальній справі вже постановлено вирок, який набрав законної сили, та продовження арешту майна більше не може слугувати вимогам ч.2 ст. 170 КПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представником ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 , та прокурором у кримінальному провадженні  заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Державного буро розслідувань ОСОБА_6 подано апеляційні скарги на обґрунтування яких апелянти вказують наступне.

Прокурор вважає, що ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року є необґрунтованою, винесеною з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку із чим вона підлягає скасуванню.

Так, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 КПК України (у редакції 2012 року), і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Проте арешт на спірне приміщення було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших у вчиненні злочинів економічної спрямованості у складі організованої групи на підставі положень КПК України (у редакції 1960 року).

При цьому, згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

З урахуванням цього, підстави для розгляду і вирішення питання про скасування арешту майна згідно з положеннями КПК України (у редакції 2012 року) відсутні.

В силу цього прокурор просить оскаржену ним ухвалу скасувати, та закрити провадження за поданим клопотанням.

 На обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_8 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_7 , вказує, що заявником ТОВ «Видавничий дім «Толока» в особі представника свідомо було приховано ту обставину, що відповідно до рішення у цивільних справ № 757/22073/13-ц ( за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_7 третя особа ТОВ "Видавничий дім "Толока" про визнання договорів купівлі-продажу від 05 грудня 2008 року (12 лютого 2008 року) недійсними) та № 757/19864/15-ц (за позовом ТОВ "Видавничий дім "Толока" до ОСОБА_7 третя особа ОСОБА_14 про визнання договорів купівлі-продажу від 05 грудня 2008 року (12 лютого 2008 року) недійсними) було встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 правомірно набула право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , а укладений нею договір - чинний. Вказані справи розглядались судами першої, апеляційної та касаційної інстанції та підтвердили право власності саме потерпіла ОСОБА_7 на вказаний об`єкт нерухомого майна. Окрім того, відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 по справі № 757/13700/15-ц та визнано за нею право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Таким чином, на момент розгляду справи за клопотанням ТОВ "Видавничий дім "Толока" заявник по суті знав про неправомірність володіння майном. 

 

В той же час, суд в наслідок грубого порушення прав потерпілої ( ОСОБА_7 ) не залучив останню до розгляду справи, не направив належного повідомлення про дату та час розгляду справи по суті, в результаті чого виніс рішення на підставі звернення особи, що не є учасником провадження у справі та чиї прав та інтереси не порушуються.

 

На цих підставах адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , просить ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16.09.2019, якою задоволено клопотання представника ТОВ «Видавничий дім «Толока» адвоката ОСОБА_10 та скасовано арешт на нежитлове приміщення № 131 у будинку № 4- в по вул. Старонаводницькій у м. Києві, - скасувати, та закрити провадження за поданим клопотанням представника ТОВ «Видавничий дім "Толока".

Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора та представника потерпілої ОСОБА_7 на підтримку апеляційних вимог, а представника ТОВ "Видавничий дім "Толока" - проти їх задоволення, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного розгляду в сукупності з матеріалами судової справи, судова колегія визнає наступне.

Всупереч міркуванням прокурора в апеляційній скарзі, суд першої інстанції правильно керувався при розгляді клопотання представника ТОВ "Видавничий дім "Толока" положеннями КПК України 2012 року, а не його перехідними положеннями та положеннями КПК України 1960 року, бо, хоча досудове розслідування і розпочиналось за правилами КПК України 1960 року, але судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших було завершене за правилами КПК України 2012 року, отже дія саме положень цього кодексу, зокрема і ч. 4 ст. 174 цього кодексу, а також і положень ст. ст. 537-539 КПК України 2012 року поширюється на правові відносини, пов`язані з розглядом вказаного клопотання. 

Вказане, зокрема, підтверджується і ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2018 року у цьому ж кримінальному провадженні, за цим же клопотанням (т. 2, а, с. 152-159) про часткове задоволення апеляційної скарги представника ТОВ "Видавничий дім "Толока", скасування ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 5 червня 2018 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката та призначення нового розгляду цього клопотання, ОСОБА_15 про скасування 0арешьту згаданого приміщення та призначення нового розглядуяка набрала чинності і має силу закону. 

Розглядаючи вказане клопотання, суд першої інстанції, як видно з тексту оскарженої ухвали, взяв до уваги, що, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України 2012 року, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного прозову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У цьому випадку, як видно з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції у вироку, колегія суддів суду апеляційної інстанції в своїй ухвалі, питання щодо зняття арешту зі вказаного нежитлового приміщення не вирішували, спеціальну конфіскацію не застосовували (т. 1, а. с. 9 - 37).

В силу п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати, крім іншого, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Оскільки сам факт відсутності у вироку вирішення питання про арешт вказаного нежитлового приміщення істотно ускладнює можливість власника цього приміщення, а ним, як видно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер ідентифікаційної довідки 114772935, дата та час формування 21 лютого 2018 року, 12:05:10, т. 1, а. с. 7-8) на цей час офіційно є ТОВ "Видавничий дім "Толока", представник цього товариства вправі був звергнутися зі згаданими клопотанням до суду, і суд це клопотання вирішив на підставі наданих матеріалів, у відповідності з положеннями ст. 539 КПК України 2012 року.

Що ж до суті прийнятого рішення, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав необхідність вирішення питання про зняття арешту на вказане вище приміщення, бо судовими рішеннями, прийнятими по суті кримінального провадження воно вирішене не було, і в той же час, підстав для збереження накладеного арешту на майно, передбачених ч. 4 ст. 174 КПК України, а перелік цих підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, отож суд прийшов до правильного висновку про необхідність зняти арешт, , накладений 02 жовтня 2012 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_11 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Що ж стосується посилань представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на приховування інформації щодо визнання права власності на це майно його довірительки, не повідомлення та не виклик його і ОСОБА_7 в судові засідання, чим істотно обмежені її права власника, то у цьому конкретному випадку вказані міркування істотного значення не мають, бо оскаржена ухвала не перешкоджає потерпілій і її представнику здійснювати захист своїх прав та законних інтересів в порядку цивільного судочинства, що вони й роблять, бо всі учасники апеляційного розгляду підтвердили, що на цей час в порядку цивільного судочинства проводиться апеляційний розгляд рішення суду першої інстанції, який підтвердив права власності цим приміщенням ОСОБА_7 , а суд апеляційної інстанції до завершення апеляційного розгляду наклав заборону на будь-які дії, спрямовані на володіння, використання, розпорядження цим приміщенням.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв за клопотанням законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення по суті цього клопотання, отже приводи та підстави для його зміни чи скасування і задоволення апеляційних скарг прокурора і представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 відсутні.

В силу вказаного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання представника ТОВ "Видавничий дім "Толока" адвоката ОСОБА_10 та скасовано арешт, накладений 2 жовтня 2012 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_11 на нежитлове приміщення № 131 площею 115,9 кв. м у будинку АДРЕСА_3 , залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду першої інстанції, - без змін,

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація