УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді - Полтавцевої Г.А.
суддів - Мацелюха П.С., Чорного О.М.
за участі прокурора - Парового В.І.
захисника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м.Києва від 16 січня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою суду скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 02 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, залишена без задоволення.
На обґрунтування рішення, районний суд дійшов висновку, що матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, а рішення про порушення кримінальної справи прийнято з дотриманням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності достатніх на те приводів та підстав.
В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вважає постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року незаконною, прийнятою з порушенням чинного законодавства.
Зокрема, захисник вважає, що в порушення вимог ст. 236 КПК України, районний суд не перевіряв наявність достатніх даних, які б підтверджували
Справа №10-271/09
Головуючий в 1-й інстанції- Мосьондз І. А.
Категорія: ст.236-7 КПК
Доповідач: Мацелюх П.С.
наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України., а зробив лише загальне посилання на перелік документів, що нібито містять дані про ознаки злочину в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Стверджують, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розпорядження акціями ЗАТ «Індар», відсутня ознака об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, як перевищення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх службових повноважень.
Зазначають, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли в межах повноважень, наданих їм статутом ДАК «Держмедпром».
За таких підстав, захисник вважає оскаржувану постанову суду необгрунтованою та незаконною, просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року скасувати, а скаргу направити до суду 1-ї інстанції на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, яка підтримала апеляцію, думку прокурора, який заперечив апеляцію, вважає постанову суду обґрунтованою і законною, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали справи, на підставі яких було порушено справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу захисника на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, заслухав захисника, думку прокурора, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст.ст. 94-98 КПК України при порушенні справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.
Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних у справі доказів, не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення справи, суддя перевіряє наявність приводів і підстав, передбачені в ст. 94 КПК України для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи перебували акції у державній власності, законність їх відчуження за ціною, нижчою від номінальної їх вартості, чи діяв ОСОБА_2 за попередньою змовою, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року, про залишення скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 02 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, без задоволення - залишити без змін, а апеляцію захисника - без задоволення.