У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів Міщенка С.М. і Філатова В.М.
за участю прокурора Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 3 липня 2009 року, якою
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, такого, що
судимості не мав,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України у зв’язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України із закриттям провадження у справі.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що він 11 березня 2009 року, достеменно знаючи про причини і обставини зникнення належного йому мобільного телефону і грошових коштів, звернувся до відділу міліції Петровського району м. Донецька та, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ст. 383 КК України, діючи умисно, подав заяву, в якій вказав, що 5 березня 2009 року приблизно о 16-ій год. двоє невідомих йому чоловіків відкрито викрали його майно на загальну суму 775 грн.
Постановою дізнавача СД Петровського районного відділу міліції м. Донецька від 20 березня 2009 року було порушено кримінальну справу № 08-21471 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і 21 березня 2009 року в цій справі ОСОБА_4 визнано потерпілим.
Під час допиту потерпілий ОСОБА_4, діючи умисно, достеменно знаючи обставини втрати їм мобільного телефону і грошових коштів, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, давав неправдиві показання щодо обставин, місця, часу, способу скоєння у відношенні нього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що суд не сформулював обвинувачення, визнаного доведеним, не встановив факт наявності в діяннях ОСОБА_4 складу злочинів та його вини в їх вчиненні. Крім того, суд не вирішив питання про скасування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу. Зазначає, що ОСОБА_4 вчинив два злочини невеликої тяжкості, які складають реальну сукупність, і зазначена обставина є перепоною для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.
Згідно ст. 45 КК України за певних визначених цим законом умов може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості.
Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні двох злочинів, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України.
Ці злочини утворювали реальну сукупність і така обставина, як зазначено в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” є перепоною для застосування ст. 45 КК України.
Крім того, згідно з п.п. 13, 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, коли це є правом, а не обов’язком суду, він повинен вирішувати під час судового розгляду з дотриманням порядку, встановленого ст. 282 КПК України, незалежно від того, надійшла справа до суду з постановою про її закриття чи з обвинувальним висновком. Постанова судді, винесена у порядку, передбаченому ст.ст. 248, 282 КПК України, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи в учиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Зазначених вимог закону судом не додержано.
Отже, постановлене у справі судове рішення щодо ОСОБА_4 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону і з урахуванням того, що ОСОБА_4 потерпів від протиправних дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які були притягнуті за його ж заявою до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 3 липня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін С.М. Міщенко В.М. Філатов
.