Справа № 22ц-1097/2010 Головуючий у 1-ій інстан.- ХАРЕЧКО Л.К.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ШАРАПОВОЇ О.Л., ЗАБОЛОТНОГО В.М.
при секретарі: ШТУПУН О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного банку „Синтез” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до акціонерного банку „Синтез” про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі акціонерний банк „Синтез” просить оскаржуване рішення в частині стягнення у відшкодування витрат на правову допомогу 500 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з акціонерного банку „Синтез” на користь ОСОБА_6 банківський вклад в сумі 20 691 грн. 59 коп. , штраф за несвоєчасне повернення вкладу в сумі 324 грн. 50 коп., у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн, у відшкодування судового збору 210 грн. 16 коп. та у відшкодування витрат на правову допомогу 500 грн.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в частині стягнення у відшкодування витрат на правову допомогу 500 грн. постановлене з порушенням норм процесуального права. Апелянт посилається на те, що справа про повернення банківського вкладу є нескладною, не потребує значного часу для фахівця у галузі права, а тому сума 500 грн. є завищеною та необгрунтованою. Апелянт вказує на те, що банківська установа має фінансові труднощі, а тому відшкодування витрат на правову допомогу негативне вплине на інтереси інших вкладників.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 19 серпня 2008 року між позивачем та акціонерним банком „Синтез” укладений договір банківського вкладу строком до 26 серпня 2009 року на суму 20107 грн. 39 коп. зі сплатою 14 % річних.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що банківська установа зобов”язана повернути вклад по закінченню строку договору банківського вкладу, але своїх зобов”язань відповідач не виконав, а тому підлягає стягненню як сума вкладу , так і штраф за несвоєчасне повернення вкладу, а також судові витрати пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2010 року в частині стягнення банківського вкладу в сумі 20 691 грн. 59 коп. , штрафу за несвоєчасне повернення вкладу в сумі 324 грн. 50 коп., у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн, у відшкодування судового збору 210 грн. 16 коп. не оскаржується.
Розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов”язаних з розглядом справи. До витрат , пов”язананих з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволеної або відхиленої частини вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Постановою КМУ № 590 від 27.04.06 року „ Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” визначені граничні розміри компенсації , зокрема, витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 понесені витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. ( а. с. 16, 25, 26).
Визначаючи суму, яку слід стягнути у відшкодування судових витрат, суд першої інстанції врахував кількість часу , що була витрачена представником позивача на підготовку і складання процесуальних документів, на участь в судових засіданнях та стягнув суму, розмір якої не перевищує граничні розміри, встановлені законодавством.
Доводи апелянта про те, що справа про повернення банківського вкладу є нескладною, не потребує значного часу для фахівця у галузі права, а тому сума 500 грн. є завищеною та необгрунтованою, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правової норми.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням норм законодавства.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного банку „Синтез” – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :