Справа № 22- 276 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. – Олексюк Г.Є.
Категорія № 27 Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
При секретарі - Івановій І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного банку "Укоопспілка" в особі Рівненської філії АБ « Укоопспілка» на рішення Рівненського міського суду від 18 грудня 2009 року в справі за позовом акціонерного банку "Укоопспілка" в особі Рівненської філії АБ « Укоопспілка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного банку "Укоопспілка" в особі Рівненської філії АБ « Укоопспілка» , приватного підприємства фірми "Альф" про визнання недійсними договору майнової поруки та іпотечного договору.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 18 грудня 2009 року в задоволенні позову АБ "Укоопспілка" в особі Рівненської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до АБ"Укоопспілка" в особі Рівненської філії, ПП фірми "Альф" задоволено: визнано недійсними договір майнової поруки, укладений 26.11.2007р. між АБ "Укоопспілка", ПП фірмою "Альф" та ОСОБА_1, та іпотечний договір, укладений між АБ "Укоопспілка" та ОСОБА_1, посвідчений 26.11.2007р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №3931.
В поданій на рішення апеляційній скарзі представник акціонерного банку "Укоопспілка" в особі Рівненської філії вказує, що під час підписання ОСОБА_1 договору іпотеки приватний нотаріус роз'яснював їй предмет, наслідки, права та обов'язки по іпотечному договору. Волевиявлення ОСОБА_1 при підписанні договорів майнової поруки та іпотеки було вільним і відповідало її внутрішній волі, про що свідчить відмітка нотаріуса, та було направлене на полегшення отримання кредиту ОСОБА_2, який є директором приватного підприємства "Альф". Недостатня компетенція, поспішність, неуважність, довіра ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та своєї дочки під час підписання оспорюваних договорів, не є помилкою щодо обставин, які мають істотне значення під час укладання правочину. Доводить, що судом не досліджувались обставини укладення договору майнової поруки між ОСОБА_1 та приватним підприємством фірмою "Альф".
Відмовляючи в позовних вимогах до ОСОБА_2, суд не дослідив характер правовідносин, що виникли між ОСОБА_2 та АБ "Укоопспілка" в особі Рівненської філії під час укладення договору застави транспортного засобу від 26.11.2007р., згідно якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання відповідати перед АБ "Укоопспілка" за порушення зобов'язань ПП фірмою"Альф", що виникли з кредитного договору.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АБ "Укоопспілка" в особі Рівненської філії заборгованість по кредиту в сумі 599990 грн., відсотки і комісії -20968грн. 62 коп. та судові витрати, в зустрічному позові ОСОБА_1 про визнання недійсним договору майнової поруки та іпотечного договору відмовити.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції – скасуванню з ухваленням в справі нового рішення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2007 р. між позивачем та приватним підприємством фірма "Альф" в особі директора підприємства ОСОБА_2 був укладений договір № 237 про відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії на поповнення обігових коштів в сумі 600 000 грн. строком на 36 місяців ( до 25.11.2010 р. ) , зі сплатою 18 % річних та комісією 0, 01 % від залишкової суми заборгованості .
У забезпечення виконання ПП фірмою " Альф" зобов"язань за вказаним договором позивачем були укладені : договір застави транспортного засобу марки Мерседес - Бенц, 2003 р. випуску, що належить ОСОБА_2 (а.с. 16-17), договір майнової поруки з ПП фірмою « Альф» та ОСОБА_1 та договір іпотеки , предметом якого є жилий АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0577 га, що належать останній ( а.с. 7-8 , 10 -12, 18-19).
Згідно з довідкою РФ АБ " Укоопспілка" від 1.04.2009 р., заборгованість за ПП фірмою "Альф" за вказаним кредитним договором станом на 1.04.2009 р. становить : по кредиту - 599 990 грн., по відсотках і комісії - 20 968 грн. 62 коп. ( а.с. 13).
У зв»язку з наведеним, 2.04.2009 р. акціонерний банк « Укоопспілка « в особі Рівненської філії АБ «Укоопспілка» звернувся з позовом до поручителя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як власника заставленого майна про стягнення боргу за кредитним договором, укладеним між позивачем та ПП фірмою « Альф» 26.11.2007 р.
26.06.2009 р. ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до позивача та ПП фірми « Альф» про визнання договору поруки та іпотеки від 26.11.2007 р. недійсними, як таких, що укладені внаслідок помилки.
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з договору майнової поруки від 26.11.2007 р. ( а.с. 4-8), останній укладено між АБ « Укоопспілка» з однієї сторони та приватним підприємством фірмою «Альф» та ОСОБА_1 – з другої.
Остання, як поручитель згідно з п. п. 2.1 та 2.2 договору у разі невиконання боржником зобов»язань за кредитним договором відповідає перед кредитором субсидіарно відносно боржника, тобто виключно у тому разі, якщо боржник не задовольнить вимог кредитора за кредитним договором.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 619 ЦК України до пред»явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред»явити вимогу до основного боржника.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред»явлену вимогу, кредитор може пред»явити вимогу у повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Кредитор отримує право на пред»явлення вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, лише у разі надання доказів про пред»явлення ним вимоги до основного боржника, які він згідно з вимогами закону, надати зобов»язаний.
Особа, що несе субсидіарну відповідальність, не зобов»язана задовольняти вимогу кредитора, якщо кредитор попередньо не звертався з вимогою до основного боржника або не надав доказів щодо цього.
У позовній заяві і у матеріалах справи відсутні дані і докази про те, що банк взагалі звертався до основного боржника ПП фірми « Альф» з вимогою про сплату боргу.
В судовому засіданні представником позивача також не надано доказів на підтвердження вказаної обставини.
Також позов про стягнення боргу пред»явлений банком лише до ОСОБА_1, як до майнового поручителя із субсидіарною відповідальністю згідно з умовами договору. До основного боржника – ПП фірми « Альф» позов не пред»являвся.
За таких обставин, позовні вимоги АБ « Укоопспілка» до ОСОБА_1 про стягнення боргу як з поручителя, якій несе субсидіарну відповідальність за своєчасне і повне виконання зобов»язань ПП фірмою « Альф» за кредитним договором, є безпідставними.
Що стосується позовних вимог АБ « Укоопспілка» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором , як до власника заставленого майна – автомобіля «Мерседес-Бенц» за договором застави від 26.11.2007 р., укладеним між сторонами у забезпечення кредитного зобов»язання ПП фірмою « Альф», то рішення суду в цій частині про відмову у його задоволенні, є законним та обгрунтованим, оскільки ОСОБА_2 не є поручителем, який несе солідарну або іншу відповідальність разом із боржником, а лише надав право банку на стягнення заборгованості за рахунок предмета застави , про що позов банком не пред»являвся.
Що стосується задоволення судом 1-ї інстанції зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів майнової поруки та іпотеки, укладеного між сторонами 26.11.2009 р., то рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі.
З позовної заяви ОСОБА_1, її пояснень у судовому засіданні вбачається, що у забезпечення виконання кредитного договору, укладеного між позивачем та ПП фірмою "Альф" 26.11.2007 р., нею було укладено вказані договори виключно на прохання її дочки - ОСОБА_5, яка була знайомою ОСОБА_2 і якій останній обіцяв у скорочені терміни погасити вказаний борг за договором та надати допомогу в оформленні кредиту для придбання дочкою мікроавтобуса, а тому вважала, що вказані правочини носять тимчасовий характер.
Починаючи з дня укладення вказаних договорів, ОСОБА_1 будь-яких претензій до банку не пред"являла та з вимогою про визнання їх недійсними до суду не зверталася . Даний позов пред"явила після звернення банку до неї з даним позовом.
За таких обставин, посилання ОСОБА_1 на те, що перед підписанням вказаних угод, вона ні з ким не консультувалася, належним чином не перечитувала їх умов, підписуючи договори , помилялася щодо їх наслідків та у неї взагалі не було наміру заставляти своє нерухоме майно, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються її ж поясненнями, самими правочинами, укладеними у передбаченому законом порядку .
Окрім того, перед оформленням вказаних договорів, ОСОБА_1 особисто готувала та надала як позивачу , так і нотаріусу всі необхідні правовстановлюючи документи на предмет застави.
Ст.229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правчин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов"язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб"єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення за відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.
Помилка щодо мотивів укладення угоди не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 правильно сприймала суть укладених нею правочинів, предметів щодо яких вони укладаються та їх істотні умови.
За таких обставин мотиви, у зв»язку із якими остання їх укладала з позивачем , не є у розумінні вимог закону помилкою, та не є підставою для задоволення її зустрічного позову на підставі ст. 229 ЦК України.
У зв»язку з наведеним, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 229, 554, 619 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу акціонерного банку « Укоопспілка» в особі Рівненської філії АБ « Укоопспілка» - задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 18 грудня 2009 р. – скасувати.
В позові ОСОБА_1 до акціонерного банку « Укоопспілка» в особі Рівненської філії АБ « Укоопспілка» , ПП фірми « Альф « про визнання недійсними договорів майнової поруки та іпотеки від 26.11.2007 р. – відмовити.
В позові акціонерному банка "Укоопспілка" в особі Рівненської філії АБ «Укоопспілка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий Судді