Справа № 2-1358/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року                                                      м.Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:

Головуючого – судді  - Кагітіної І.В.,

при секретарі – Якушевій Г-М.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про збільшення частки у праві спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до  ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про збільшення частки у праві спільної часткової власності. Позовні вимоги мотивовані тим, що  на підставі договору дарування  від 20.11.2007р., укладеному між позивачем та ОСОБА_9, йому належить 18/100 частки житлового будинку, розташованого  за адресою: м. Сімферополь,  вул. Фрунзе,31. Співвласниками зазначеного будинку є ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, яким належить по 6/100 частки кожному, що у сукупності становить 18/100 часток,  та ОСОБА_3, якому належить 64/100 частки. Позивач вважає, що його  частка у зазначеному домоволодінні збільшилась, у зв’язку з прийняття Київським районним судом м. Сімферополя 02.10.2007 року мирової угоди між Кортоковими та ОСОБА_9 (попереднім власником частки ОСОБА_1Й.), за умовами якої власністю останнього також є кухня 1-2 площею 5,7 кв.м., коридор 1-1, площею 2,2 кв.м., підвал літер «а».  На підставі наведеного, позивач  просив збільшити його частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння №31 по вул. Фрунзе  в м.Сімферополі, змінивши частки інших співвласників.

17.12.2008р. позивач доповнив позовні вимоги, зазначив, що підлягає відшкодуванню на його користь моральна шкода у розмірі 5000грн., завдана внаслідок неправомірних позовів з боку відповідачів та постійного затягування розгляду справи. Крім того, просив вирішити питання про стягнення з відповідачів у солідарному порядку судових витрат за проведення судової експертизи (а.с.95, 122)

Доповнення до позовної заяви від 17.02.2010 року про визначення порядку користування земельною ділянкою судом не були прийняті до розгляду на підставі  заяви позивача (а.с.147-148).

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили збільшити розмір часток у відповідності до висновку експерта. Судові витрати за проведення експертизи позивач просив стягнути тільки з відповідачів ОСОБА_6.

Відповідачі проти  задоволення позовних вимог заперечували, оскільки ухвала Київського районного суду м. Сімферополя не змінила частки сторін у праві спільної часткової власності.  Раніше між співвласниками домоволодіння укладався нотаріально посвідчений договір про порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою, що відповідно до ч. 4 ст. 358 ЦК України, є обов’язковим для осіб, що придбали у подальшому частку у спільному майні. Підстав для збільшення частки у праві спільної часткової власності у відповідності до ч. 4 ст 357 ЦК України не встановлено.

Суд, заслухавши сторін, їх представників, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що згідно договору дарування від 20.11.2007р., реєстровий номер ВКВ№409181, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1, останньому належить 18/100 часток житлового будинку №31 по вул. Фрунзе в м. Сімферополі.(а.с.5-6).

Відповідно до свідоцтва про права на спадщину за заповітом від 14.11.1979 року ОСОБА_3 належить 64\100 часток житлового будинку (а.с.112)

ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 належить на підставі свідоцтва про право на спадкування за законом від 03.03.1988 року 18\100 частки будинку (а.с.111).

Рішенням Київського райсуду м. Сімферополя від 12.06.1988 року ОСОБА_10 ( колишньому власнику частки позивача) на 18\100 частки житлового будинку виділено у користування кімнату 1-3, площею 11,7 кв.м., ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8  на 18\100 частки – житлову кімнату 1-4, розміром 11 кв.м. Кухня 1-2 площею 5,7 кв.м., коридор 1-1 площею 2,2 кв.м., підвал під літерм «а» - залишено у спільному користуванні (а.с.61).

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 02.10.207 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (попереднім власником частки позивача), за умовами якої за ОСОБА_9 визнано право власності на кухню 1-2 площею 5,7 кв.м., коридор 1-1 площею 2,2 кв.м., підвал літер «а» у спірному житловому будинку (а.с.7).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо збільшення його  частки у праві спільної часткової власності зазначеною ухвалою суду та підставою позову зазначає ст. ст. 319, 321, 356 ЦК України, які регулюють загальні положення здійснення права власності, її непорушність, визначення права спільної часткової власності, та ст. 357 ЦК України, яка встановлює підстави для зміни часток у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. ч 3, 4 ст. 357  ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Доказів того, що ОСОБА_11 проведені за власні кошти будь-які поліпшення спільного майна, які не можливо відокремити, за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна, суду не надано не повідомлено джерело їх існування. Висновок проведеної по справі судової експертизи зазначені факти не підтверджує,  а тому судом не приймається, як доказ на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Будь-якої іншої підстави позовних вимог в цій частині позивачем не заявлено, правом на уточнення позову він не скористався.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 З огляду на викладене, суд у межах заявлених вимог не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині збільшення розміру частки у праві спільної часткової власності на підставі положень ст. 357 ЦК України.

Крім того позивачем заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, але вони мають похідний характер і пов'язані з порушення прав ОСОБА_1 незаконними діями відповідачів, чого судом не встановлено, то і в цій  частині  у позові слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_8 у солідарному порядку судових витрат, то виходячи з положень ст. 88 ЦПК України та прийнятого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, судові витрати, у тому числі щодо проведення судової експертизи, не підлягають стягненню.

На підставі наведеного, керуючись статтями ст. ст. 319, 321, 356, 357 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу –

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про збільшення частки у праві спільної часткової власності – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: