Справа № 2 - 624/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

16 лютого 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Південна товарна біржа,    про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Позивачка вказує на те, що  21 лютого 1997 року вона придбала у відповідачів квартиру АДРЕСА_1, уклавши договір купівлі – продажу, який був зареєстрований  на Південній товарній біржі за № 6245 та в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 18910.

При укладенні угоди сторони досягли згоди з усіх її суттєвих умов, але від нотаріального посвідчення договору сторони відмовились.

У зв’язку з необхідністю вчинення подальших  правових  дій, щодо реалізації права власності  позивачка просила про визнання договору купівлі-продажу вказаної квартири  дійсним.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

      Відповідачі, представник третьої особи в судове засідання не з’явились. Про час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Від  третьої особи до суду надійшла заява про розгляд  справи за відсутності їх представника, проти задоволення позову не заперечували.

      Згідно ст.ст. 224, 225 ЦПК України проводиться заочний розгляд справи.  

            Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

21 лютого 1997 року укладений письмовий  договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ОСОБА_2, яка діяла від  свого  імені та імені неповнолітньої ОСОБА_3,  продала, а ОСОБА_1 купила  квартиру АДРЕСА_1. Сторони повністю виконали всі суттєві умови договору, за яким відповідачі передали зазначену квартиру у власність позивачки, а остання прийняла нерухоме майно і сплатила за нього певну грошову суму. Даний договір було зареєстровано Південною товарною біржею  в журналі реєстрації біржових  угод з нерухомим майном 21 лютого 1997 року за № 6245.

Придбану за договором квартиру АДРЕСА_1 позивачка зареєструвала на праві власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації (реєстровий № 18910), а також зареєструвала своє місце проживання в ній.

У відповідності до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору, та п.4 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (з внесеними змінами), якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_1 про визнання спірного договору дійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

                  Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 21 лютого 1997 року між ОСОБА_2, яка діяла від  свого  імені та імені неповнолітньої ОСОБА_3,  та ОСОБА_1 і зареєстрований Південною товарною біржею  в журналі реєстрації біржових  угод з нерухомим майном 21 лютого 1997 року за № 6245, та в ММБТІ 24 лютого 1997 року за реєстровим № 18910.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Суддя