Справа № 2 - 498/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

4 лютого 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю позивачки ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа,   про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

               В листопаді  2009 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3  про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Позивачі вказують на те, що  15 вересня 2000 року вони  придбали у відповідачки житловий будинок № 28 з відповідними господарським та побутовими будівлями і спорудами по  вул. 7 Поздовжній  у м. Миколаєві, уклавши договір купівлі – продажу, який був зареєстрований  на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі за № 2839-Л та в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 4898.

При укладенні угоди сторони досягли згоди з усіх її суттєвих умов, але від нотаріального посвідчення договору відмовились.

У зв’язку з необхідністю вчинення подальших  правових  дій, щодо реалізації права власності  позивачі просили про визнання договору купівлі-продажу вказаного житлового  будинку  дійсним та визнання за ними права власності на придбаний за договором купівлі-продажу будинок.

В судовому засіданні позивачі заявлені позовні  підтримали, просили позов задовольнити.

    Відповідачка, представник третьої особи в судове засідання не з’явились. Про час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, проти задоволення позову не заперечували.

      Згідно ст.ст. 224, 225 ЦПК України проводиться заочний розгляд справи.  

            Заслухавши пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

15 вересня 2000 року укладений письмовий  договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ОСОБА_3  продала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили  житловий будинок № 28 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований по  вул. 7 Поздовжній у м. Миколаєві. Сторони повністю виконали всі суттєві умови договору, за яким відповідачка передала зазначений житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами у власність позивачів, а останні прийняли нерухоме майно і сплатили за нього певну грошову суму. Даний договір було зареєстровано Миколаївською універсальною товарно-сировинною біржею 15 вересня 2000 року  в журналі реєстрації біржових  угод з нерухомим майном  за № 2839-Л.

Придбаний за договором житловий будинок № 28 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований по  вул. 7 Поздовжній у м. Миколаєві, позивачі зареєстрували на праві приватної власності за ОСОБА_1  на 1/2 частини та за ОСОБА_2 на 1/2 частини зазначеного житлового будинку, в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації (реєстровий № 4898), а також зареєстрували своє місце проживання в ньому.

У відповідності до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору, та п.4 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (з внесеними змінами), якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачів  про визнання спірного договору дійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки згідно зі ст.. 328 та 655 ЦК України у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло право власності  на житловий будинок № 28 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований по  вул. 7 Поздовжній у м. Миколаєві на підставі договору купівлі-продажу, тому у визнанні права власності позивачів на зазначений житловий будинок в судовому порядку немає необхідності.

                  Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 28 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований по  вул. 7 Поздовжній у м. Миколаєві, укладений 15 вересня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, і зареєстрований Миколаївською універсальною товарно-сировинною біржею 15 вересня 2000 року  в журналі реєстрації біржових  угод з нерухомим майном  за № 2839-Л, та в ММБТІ 25 вересня 2000 року за реєстровим № 4898 (реєстрова книга № 21).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Суддя