Справа № 2 - 478/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

22 лютого 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

                  за участю  представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління держкомзему у м. Миколаєві, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації державного  акту на землю та  визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2009 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління держкомзему у м. Миколаєві, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації державного  акту на землю та  визнання права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, 9 жовтня 2003 року вона отримала у дар  від  ОСОБА_3  цілий житловий будинок № 1-А по  пров. Мостовому у м. Миколаєві, розташований на земельній ділянці площею 399 кв.м.  Цільове призначення  земельної ділянки  - будівництво  та обслуговування  житлового  будинку  і господарських  споруд.

При зверненні до Управління держкомзему у м. Миколаєві із заявою про видачу державного  акту на право  власності на зазначену земельну ділянку їй було відмовлено, оскільки договір дарування земельної ділянки  між  нею та ОСОБА_3 укладений не був, державний акт на право власності, виданий 18 вересня 2003 року на ім’я ОСОБА_4 – колишнього власника спірної земельної ділянки.

    Посилаючись на те, що цільове призначення земельної ділянки нею не змінювалось, просила суд визнати за нею право  власності  на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, пров. Мостовий,1-А, та скасувати державну реєстрацію державного акту на право  приватної власності  на землю МК № 045969, виданого Миколаївською міською радою 18 вересня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації  актів  на право  власності  на землю та на право постійного  користування землею, договорів  оренди землі за № 263.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, просила задовольнити позов.

Відповідачі  в судове засідання не з’явилися, про часі і дату судового засідання повідомлені належним чином. Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позов визнала у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши і оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню із таких підстав.

Згідно Державного акту на право  власності  на земельну ділянку серії МК № 045969, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки  площею 399 кв.м., розташованої по  пров. Мостовому,1-А у м. Миколаєві. Цільове  призначення земельної ділянки -  будівництво та обслуговування  житлового  будинку і господарських споруд. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації  актів  на право  власності  на землю та на право постійного  користування землею, договорів  оренди землі за № 263.

20 вересня 2003 року укладений письмовий договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 399 кв.м., розташовану по  пров.  Мостовому,1-А у м. Миколаєві. Цільове призначення  земельної ділянки – обслуговування  індивідуального  житлового  будинку.

9 жовтня 2003 року укладено письмовий договір  дарування, за яким ОСОБА_3С подарувала, а ОСОБА_5 прийняла в дар житловий будинок № 1-А по пров. Мостовому у м. Миколаєві з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований  в реєстрі за  № 3285 та ММБТІ  2 грудня 2004 року  в книзі  № 95,  номер запису 17153, реєстраційний номер  2495841.

Згідно ст..30 ЗК України (в редакції 1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення спірної земельної ділянки позивачкою не змінювалось.

За такого суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню,  державний акт на право  приватної власності  на землю МК № 045969, виданий Миколаївською міською радою 18 вересня 2003 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації  актів  на право  власності  на землю та на право постійного  користування землею, договорів  оренди землі за № 263, слід  визнати недійсним  та скасувати державну реєстрацію цього  акту і визнати за позивачкою право  власності на земельну ділянку, розташовану по  пров. Мостовому,1-А у м. Миколаєві.

         Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

         П озов ОСОБА_2 про  скасування державної реєстрації державного  акту на землю та  визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

         .Визнати недійсним державний акт на право  приватної власності  на землю МК № 045969, виданий Миколаївською міською радою 18 вересня 2003 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації  актів  на право  власності  на землю та на право постійного  користування землею, договорів  оренди землі за № 263, на ім’я ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію цього  акту.

          Визнати за ОСОБА_2 право  власності на земельну ділянку розміром 399 кв.м, розташовану по  пров. Мостовому,1-А у м. Миколаєві.    

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя