Справа № 2 - 445/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

28  січня 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю позивачки ОСОБА_1,  відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивачка  вказує на те, що  26 листопада 1993 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. Від спільного  проживання мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя між ними не склалось через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя, втрату взаєморозуміння та сварки. Спільного господарства не ведуть та не проживають разом з серпня 2007 року. Спору стосовно  спільного  майна  не мають.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила про розірвання їх шлюбу з відповідачем

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги.

Відповідач позов визнав, не заперечував проти його  задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі з 26 листопада 1993 року, який зареєстрований Заводським відділом ЗАГС м. Миколаєва, актовий запис № 500. Від спільного  проживання мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя між ними не склалось через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя, втрату взаєморозуміння та сварки. Спільного господарства не ведуть та не проживають разом з серпня 2007 року. Спору стосовно  спільного  майна  не мають.

На підставі викладеного та у відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, а тому позов підлягає задоволенню.

Державне мито у розмірі 17 грн., що підлягає стягненню в дохід держави за реєстрацію розірвання шлюбу,  суд вважає за необхідне покласти на позивачку.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  який зареєстрований 26 листопада 1993 року Заводським відділом ЗАГС м. Миколаєва, актовий запис № 500.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу у розмірі 17 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя