Справа № 1-57\2010

В И Р О К

                    І М “ Я М     У К Р А Ї Н И

        26 березня 2010 року

    Богунський районний суд м.Житомира в складі:

        головуючої     судді         Зіневич І.В.

при секретарях             Валяник А.М., Наральник Н.А., Артемчук І.О., Данилюк А.М., Шпаковської Ю.І.

        з участю прокурорів         Романової Н.Л., Логвинчук О.В., Ярошук О.М.

        адвокатів             ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не  працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 18.04.2006р. Ковельським міськрайоннимим судом Волинської області за ч.1ст.185,ч.1ст.309,70КК України на 2 роки позбавлення волі. Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.03.2007р. на підставі ст.81КК України звільнений умовно-достроково на 9 місяців 12 днів

за ч.2 ст.186 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, татарина, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8, військовозобов’язаного, раніше не судимого

за ч.2 ст.186 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 07 червня 2008 року близько 21 години разом з двома невстановленими слідством особами повертався із центру міста Житомира до себе додому. Проходячи по вул.Перемоги повз перехрестя з вулицею Басейна, побачили ОСОБА_6, у якої була розрізана рука та текла кров. Підійшовши до останньої, запропонували їй піти з ними вмитись, на що вона погодилась. В той час коли ОСОБА_5, двоє невідомих чоловік та ОСОБА_6 проходили через перехрестя вулиць Перемоги та Котовського, у останньої задзвонив мобільний телефон марки „ОСОБА_7 К550”, який дістала з кишені одягу та почала розмовляти. Закінчивши розмову ОСОБА_6 хотіла покласти телефон до кишені, але ОСОБА_5 попросив, щоб вона дала йому телефон послухати музику, на що ОСОБА_6 погодилась. В той час коли мобільний телефон був в руках ОСОБА_5 в нього виник умисел на викрадення цього мобільного телефону.

 Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 утримував при собі вище вказаний мобільний телефон. В той час коли останній, двоє невідомих чоловіків та ОСОБА_6 проходили через перехрестя вулиць Якіра та Старовільської, ОСОБА_5 з метою викрадення чужого майна, утримуючи мобільний телефон при собі побіг в бік будинків, що по вул.Маяковського, та з місця злочину з викраденим зник.

Таким чином, ОСОБА_5 відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон марки „ОСОБА_7 К550”, вартістю 1259грн із стартовим пакетом оператора „Київстар”, вартістю 25грн на рахунку якої були гроші для розмов в сумі 7грн, чим заподіяв останній, матеріального збитку на загальну суму 1291грн.

Крім цього, 13 червня 2008 року близько 2 години ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_8, зайшли в двір будинку №8, що по вул.Маяковського в м.Житомира, де побачили на лавці ОСОБА_9 Підійшовши до нього ОСОБА_5 попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати, а в замін дав гроші в сумі 5 гривень, на що ОСОБА_9 погодився. Взявши мобільний телефон марки „Сіменс”, ОСОБА_5 відійшов в бік та почав по ньому розмовляти. А в цей час у ОСОБА_8 виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_9, а саме срібного ланцюжка з хрестиком, що були в останнього на шиї. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 підійшов ближче до ОСОБА_9 та шляхом ривка, рукою зірвав срібний ланцюжок з хрестиком із шиї останнього і став тікати. В цей час, ОСОБА_5 розуміючи дії ОСОБА_8 вирішив також викрасти майно ОСОБА_9, приєднався до ОСОБА_8, тобто вступив з ним у злочинну змову і продовжуючи свої злочинні дії, в цей же день та час, ОСОБА_5 утримуючи мобільний телефон марки „Сіменс” при собі, побіг за ОСОБА_8 та із місця злочину зникли, утримуючи при собі викрадене майно.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_9, а саме: мобільний телефон марки „Сіменс”, вартістю 75грн в якому був стартовий пакет оператора „Діджус” вартістю 25грн на рахунку якого було 3грн; срібний ланцюжок вартістю 123грн із срібним хрестиком вартістю 190грн, чим заподіяв ОСОБА_9, матеріального збитку на загальну суму 416 грн.

Крім цього, 13 червня 2008 року, близько 17 години ОСОБА_5 разом з своєю матір’ю ОСОБА_10 та її співмешканцем ОСОБА_4 перебував біля будинку №8 по вул.Якіра в м.Житомирі де побачив свого сусіда ОСОБА_11 В цей час ОСОБА_10 повідомила його та ОСОБА_4, що ОСОБА_11 її ображав. Після того в ОСОБА_4 виник умисел на повторне викрадення майна останнього. З цією метою він підійшов до ОСОБА_11 та почав вимагати гроші за те, що ображав ОСОБА_10, але ОСОБА_11 гроші давати відмовився. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а саме шляхом ривка, рукою зірвав з лівої руки ОСОБА_11 годинник та рукою наніс два удари останньому в щелепу, від яких той впав на землю. В цей час, ОСОБА_5 розуміючи дії ОСОБА_4, вирішив також викрасти майно ОСОБА_11 і з цією метою приєднався до ОСОБА_4, тобто вступив з ним у злочинну змову, застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, яке виразилося в тому, що він нацькував на ОСОБА_11 свою собаку, яка за його командою підбігла до останнього та почала кусати потерпілого за ліву руку і ліву лопатку. Коли ОСОБА_11 підвівся із землі, то у ОСОБА_10 також виник намір, направлений на викрадення чужого майна. З цією метою ОСОБА_10 приєдналась до злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тобто вступила з останніми у злочинну змову. Після чого, в цей же день та час, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого та перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_5 і ОСОБА_10, спільно з останньою почав руками знімати жилетку з ОСОБА_11, але їм це не вдалося, так як потерпілий чинив опір. ОСОБА_12 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10 почав бити руками по обличчю ОСОБА_11, а ОСОБА_5 при цьому знаходився поруч і своїми словами підбурював останніх на вчинення даного злочину. Лише після зауважень мешканців прилеглих будинків, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 припинили бити ОСОБА_11 та з місця злочину з викраденим майном зникли.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 повторно відкрито викрав чуже майно яке належить потерпілому ОСОБА_11, а саме: наручний годинник „Луч” з браслетом, вартістю 100грн, чим заподіяв останньому, матеріального збитку на вказану суму, а також потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я у вигляді синця та ссадини на обох верхніх кінцівках та тулубі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину визнав частково, пояснив, що 13.06.2008р. біля будинку №8 по вул.Якіра побачив ОСОБА_10, яка плакала та поряд із нею стояв випивший ОСОБА_11 Зробив зауваження останньому, чому ображає ОСОБА_10. З приводу цього виник конфлікт в ході якого ОСОБА_11 його став ображати нецензурними словами, а він наніс два удари в обличчя останнього від чого той впав на землю. В цей час поряд проходив ОСОБА_5 із собакою, яка вирвалась із рук ОСОБА_5 та стала кусати ОСОБА_11, не дивлячись на те, що ОСОБА_5 намагався її відтягнути. Потім він став вимагати у ОСОБА_11, щоб той зняв та віддав йому з руки годинник, однак той відмовився. ОСОБА_12 ривком зірвав із руки потерпілого годинник та забрав собі. Ніякої жилетки у ОСОБА_11 не знімав, а можливо її порвав об паркан під час конфлікту. Визнав свою вину у тому, що вдарив ОСОБА_11 та забрав годинник, однак не визнав пред’явлене обвинувачення, що знаходився в стані сп’яніння, так як випив тоді тільки пиво, горілки не вживав та рецидив злочинів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе у вчиненні злочину визнав частково, пояснив, що 07.06.2008р. коли зустрів ОСОБА_6, в якої рука була в крові, завів її з друзями до знайомого, щоб вмилася. По дорозі попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон ОСОБА_7 послухати музику, на що та погодилась та віддала телефон. Коли ОСОБА_6 пішла мити руки, а потім повернулася із квартири, запитала де її телефон, то відповів, що залишився в квартирі на дивані, хоча такий знаходився в його кишені. Наталя пішла в квартиру шукати телефон, а він втік та після 22 години продав викрадений телефон за 250грн таксисту.

13.06.2008р. вночі йшов із ОСОБА_8 по місту, в дворі по вул.Маяковського побачили незнайомого чоловіка, який сидів на лавці, попросили у того пригостити цигарками, а потім викрали у нього мобільний телефон Сіменс та з шиї зірвали ланцюжок з хрестиком, після чого втекли.

Вдень 13.06.2008р. ОСОБА_4 з його матір"ю ОСОБА_10 йшли відпочивати, по дорозі придбали спиртне та закуску. Він ішов позаду з собакою. Потім побачив, що плакала мама та поскаржилась ОСОБА_4, що її ображав ОСОБА_11. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_11 став з ним розмовляти, між ними виник конфлікт в ході якого ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_11 рукою в обличчя та потім зняв з руки останнього годинника. Собаку на ОСОБА_11 не нацьковував. Собака в нього вирвалась та стала кусати ОСОБА_11. Із сусідніх будинків вийшли люди, стали робити їм зауваження, тоді вони всі пішли. Через деякий час ОСОБА_4 дав йому викрадений у потерпілого годинник.

Вина підсудних у скоєні злочинів підтверджується, показаннями потерпілих, свідків, показаннями ОСОБА_4 даними на досудовому слідстві.

            По епізоду пограбування ОСОБА_6

    Показаннями потерпілої ОСОБА_6 даними на досудовому слідстві, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні про те, що  07.06.2008р. після сімейного конфлікту коли виходила з квартири випадково поранила руку з якої стала текти кров. Близько 21 години коли знаходилась на перехресті вулиць Басейної та Перемоги, до неї підійшло двоє дорослих чоловіків та ОСОБА_5, який запропонував піти з ними, щоб вона вмилась та привела себе в порядок, на що погодилась. Проходячи повз перехрестя вулиць Якіра та Перемоги, у неї задзвонив мобільний телефон марки „Соні Еріксон”. Після розмови по телефону, ОСОБА_5 попросив телефон, щоб послухати музику, на що погодилась, ввімкнула плеєр на телефоні і дала його ОСОБА_5. Проходячи біля вул.Старовільської, ОСОБА_5 утримуючи при собі мобільний телефон побіг в бік будинків по вул. Маяковського. Згодом з’явився ОСОБА_5 та повідомив, що мобільний телефон знаходиться в квартирі куди її ведуть вмиватись. Зайшовши в квартиру куди її привели, стала шукати телефон, оглядала квартиру, але мобільника не знайшла. Вийшовши з квартири побачила, що ОСОБА_5 зник.(а.с.61-62 т.2).

Із оголошених та досліджених показань свідка ОСОБА_13 слідує, що ввечері 07.06.2008р. в її квартиру приходили ОСОБА_5, двоє невідомих чоловіків та ОСОБА_6, яка мила руку з якої текла кров. Також остання шукала свій мобільний телефон, оглядала квартиру, потім пішла. Наступного дня до неї знову прийшла ОСОБА_6 та повідомила, що ОСОБА_5 викрав у неї мобільний телефон(а.с.157 т.2).

Як вбачається із протоколу пред’явлення фотознімків для впізнання від 22.08.2008р. потерпіла ОСОБА_6 серед пред’явлених фотознімків на фото під №2 впізнала ОСОБА_5, як особу, яка 07.06.2008р. викрала у неї мобільний телефон(а.с.162 т.2).

    Протоколом огляду речових доказів від 01.09.2008р., згідно якого було оглянуто гарантійний талон на мобільний телефон марки „ОСОБА_7 К550”(а.с.167 т.2).

По епізоду пограбування ОСОБА_9

Показаннями потерпілого ОСОБА_9 даними на досудовому слідстві, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні про те, що 13.06.2008р. близько 2 години він вийшов із своє квартири №2 що по вул.Маяковського,8 в м.Житомирі, та присів на лавку, що в дворі будинку. Так як чекав важливого телефонного дзвінка, свій мобільний телефон, марки „Сіменс” поклав на лавку біля себе. В цей час із-за будинку вийшли два хлопця, один з яких був ОСОБА_5 Останній попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати, а в замін дав гроші в сумі 5 гривень, на що погодився. Взявши мобільний телефон, ОСОБА_5 відійшов в бік та почав по ньому розмовляти. В цей час невідомий хлопець, який був з ОСОБА_5, підійшов до нього ближче та своєю рукою з його шиї зірвав срібний ланцюжок з хрестиком та почав тікати. ОСОБА_5 побачивши, що невідомий хлопець вкрав у нього ланцюжок з хрестиком, утримуючи мобільний телефон при собі, почав бігти за невідомим хлопцем.(а.с.110-111 т.2).

Із показань свідка ОСОБА_8 слідує, що він разом із ОСОБА_5 близько 2 години 13.06.2008р. зайшли в двір будинку №8, що по вул.Маяковського в м.Житомирі, де побачили на лавці невідомого чоловіка, який нагнувшись спав. Вирішили перевірити кишені невідомого та викрасти його речі. ОСОБА_5 почав перевіряти кишені одягу та в одній з них знайшов мобільний телефон, який забрав собі. Він побачив на шиї у чоловіка ланцюжок з хрестиком, який зняв. Коли розстібнув замок ланцюжка, невідомий чоловік прокинувся і він разом із ОСОБА_5 почали тікати. Невідомий чоловік їм кричав, щоб повернулись, але вони його не послухали, втекли та потім продали викрадені у чоловіка речі (а.с.80-81 т.2).

Під час проведення огляду місця пригоди 14.06.2008р. за участю понятих та ОСОБА_9 останній вказав на ділянку місцевості де невідомі хлопці викрали його майно 13.06.2008р.(а.с.35-36 т.2).

Як вбачається із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18.08.2008р. потерпілий ОСОБА_9 розповів та показав на місцевості про обставини вчинення відносно нього злочину 13.06.208р.(а.с.153-156 т.2).

По епізоду пограбування ОСОБА_11

Так, будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_4 пояснив, що 13.06.2008р., близько 17 години разом із своєю співмешканкою ОСОБА_10 та її сином ОСОБА_5, в якого при собі була собака, повертались із міста додому, та проходячи по вул.Якіра повз будинок №8 побачив невідомого йому чоловіка який сидів на паркані. В цей час ОСОБА_10 повідомила йому та ОСОБА_5, що даний чоловік на ім’я ОСОБА_11 ображав її словесно. Тому підійшов до ОСОБА_11 та почав у нього вимагати гроші в якості моральної компенсації за те, що ображав ОСОБА_10, але ОСОБА_11 гроші давати відмовився. ОСОБА_12 своєю рукою із руки ОСОБА_11 зірвав годинник та наніс удар в область обличчя, від якого останній впав на землю. Потім дав команду „Фас”, собаці, яка підбігла до ОСОБА_11 та стала кусати останнього. Віктор підвівся та сів на огорожу. В цей час із будинку, що неподалік почали вибігати люди та кричати на нього, тому повернувся до ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та разом з ними пішов додому. Годинник, який він викрав у чоловіка на ім’я ОСОБА_11, він потім подарував ОСОБА_5(а.с.57-59т.2).

Із оголошених та досліджених показань потерпілого ОСОБА_11 слідує, що 13.06.2008р. близько 17 години він присів на металеву огорожу біля будинку №8 по вул.Якіра та палив цигарки. Почувши гомін, побачив, що по дорозі йшли раніше відомі йому ОСОБА_5, ОСОБА_10 та її співмешканець на ім’я ОСОБА_12. З ними була собака чорно-рудого кольору. Вказані особи зупинились за два метри від нього, почув як ОСОБА_10 сказала ОСОБА_12 та ОСОБА_5, що він її ображав нецензурною лайкою. Після того ОСОБА_12 підійшов до нього та почав вимагати гроші, за те що він ображав ОСОБА_10 Гроші давати відмовився. ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 почали ображати його словесно і погрожували, що якщо не дасть грошей то поб’ють. Після чого ОСОБА_12 підійшов до нього ближче та рукою зірвав з його лівої руки наручний годинник фірми „Луч”, та рукою двічі вдарив по обличчю, від чого впав. Після того ОСОБА_14 подав команду „Фас” своїй собаці, яка підбігла до нього та почала кусати. Коли підвівся та знову сів на огорожу то ОСОБА_10 підійшла до нього і почала вимагати його жилетку та намагалась зняти її, на що відштовхнув її в бік. Після того, ОСОБА_10 з ОСОБА_12 підійшли до нього та стали бити в груди та ОСОБА_10 дала декілька ляпасів йому по обличчю(а.с.42-44 т.2).

Із оголошених та досліджених показань свідка ОСОБА_15 видно, що 13.06.2008р. вона бачила в квартирі ОСОБА_16 наручний годинник, який як пояснила ОСОБА_16 ОСОБА_4 відібрав у потерпілого ОСОБА_11 та при цьому ОСОБА_5 нацькував на ОСОБА_11 свою собаку(а.с. 86-87 т.2).

Із оголошених та досліджених показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що 13.06.2008р. вона бачила як по вул.Якіра біля будинку №8 ОСОБА_4 зірвав з руки ОСОБА_11 годинник та бив його рукою. В цей час ОСОБА_5 нацьковував на потерпілого собаку. Також ОСОБА_16 била потерпілого по обличчю та намагалась зняти жилетку(а.с.130-131 т.2).

Свідок ОСОБА_18, показання якої були оголошені в судовому засіданні, показала, що близько 17 години 13.06.2008р. до неї прибігла сусідка ОСОБА_17 та повідомила, що на вул.Якіра б"ють її сусіда ОСОБА_11. Прибігши на місце події, бачила, що ОСОБА_4 шарпав ОСОБА_11 за одяг, а поряд стояли ОСОБА_16 та ОСОБА_5. Після того як вона із ОСОБА_17 стали сваритись на підсудних, ті покинули потерпілого та пішли. Потім ОСОБА_17 та Віктор розповіли їй, що ОСОБА_4 бив ОСОБА_11 та забрав у того годинник, а ОСОБА_5 в цей час нацьковував на потерпілого собаку, при цьому намагались зняти жилетку(а.с.132 т.2).

Із протоколів пред’явлення фотознімків для впізнання від 05.08.2008р. слідує, що серед пред’явлених фотознімків свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 на фото під №№2 впізнали ОСОБА_4, як особу, яка 13.06.2008р. біля будинку №8 по вул.Якіра била їх сусіда ОСОБА_11 (а.с.133,134 т.2).

Потерпілий ОСОБА_11 під час пред’явлення йому фотознімків на впізнання на фото №2 впізнав ОСОБА_4, як особу, що 13.06.2008р. била його та зірвала з руки годинник, що слідує із протоколу пред’явлення фотознімків для впізнання від 05.08.2008р.(а.с.135 т.2).

    Згідно висновку судово-медичної експертизи №1163 від 05.09.2008р. у ОСОБА_11 виявлено синець та садна на обох верхніх кінцівках та тулубі, які утворились від дії тупих твердих предметів, не могли виникнути при падінні на поверхні та відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я(а.с.171 т.2).

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання про доведеність вини підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину та кваліфікує їх умисні дії за ч.2 ст.186 КК України, так як вони вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Призначаючи підсудним покарання суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого ними злочину, особи підсудних,  обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12КК України підсудні вчинили тяжкий злочин.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_4, суд визнає часткове визнання вини; обставинами, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Як особа ОСОБА_4 характеризуються негативно по місцю проживання, не працює, збитки потерпілому відшкодував, в судових дебатах вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі належних висновків для себе не зробив, знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що він не бажає стати на шлях виправлення.

Враховуючи наведене, особу підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе в умовах ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції  ч.2 ст.186 КК України.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, вчинення злочину будучи неповнолітнім; обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_5 характеризується по місцю навчання та проживання негативно, будучи малолітнім вчиняв суспільно-небезпечні діяння, вчинив три епізоди відкритого викрадення майна,  в судових дебатах вину визнав повністю.

Враховуючи наведене, особу підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе в умовах ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції  статті, за якою визнається винуватим. Але з врахуванням пом'якшуючих обставин покарання, віку підсудного та наведених мотивів суд вважає застосувати до ОСОБА_5 ст.69КК України і призначити основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих: ОСОБА_6 про стягнення 1291грн та ОСОБА_9 про стягнення 416грн з підсудного ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню та стягненню з матері ОСОБА_19 – ОСОБА_20, так як знайшли своє підтвердження матеріалами справи та визнанням таких самим підсудним.

Речові докази – телевізор «Рекорд ВЦ-311», апарат для вимірювання тиску, радіотелефон «Алтай», ковпаки до коліс автомобіля, гумовий ремінь до генератора, аудіо систему у вигляді двох аудіо колонок, які передані потерпілому ОСОБА_21, залишити останньому як власнику.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

                З А С У Д И В:

ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 4 (чотири) роки  позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_4 залишити попередній утримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 17 червня 2008року з моменту затримання.

ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ст.69КК України  - 3 (три) роки  позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_22 залишити попередній утримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 18 червня 2008року з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_6 1291грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_9 416грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази – телевізор «Рекорд ВЦ-311», апарат для вимірювання тиску, радіотелефон «Алтай», ковпаки до коліс автомобіля, гумовий ремінь до генератора, аудіо систему у вигляді двох аудіо колонок, які передані потерпілому ОСОБА_21, залишити останньому як власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя                                 І.В.Зіневич