Справа № 2 - 409/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

24 лютого 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позивачка вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 30 серпня 1996 року. Від  даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2009 року відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не займається його  вихованням.

Посилаючись на викладене, позивачка просила  стягнути з  відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4  частини усіх  видів його  доходів  щомісячно  до повноліття дитини.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Представник позивачки позов підтримав.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, просив стягнути з нього  аліменти на утримання сина з лютого 2010 року, оскільки він проживає разом з позивачкою та сином, та ним було перераховано  на утримання дитини 800 грн.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З 30 серпня 1996 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя між  сторонами не склалося, відповідач має намір розірвати шлюб та проживати окремо. На утримання сина перераховував 800 грн. одноразовим платежем.

У відповідності до ст.180 СК України обидва батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов’язку визначаються за  домовленістю між ними.

За відсутності домовленості кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст.182, ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням стану здоров’я та матеріального становища дитини і платника аліментів, наявності у платника інших дітей та непрацездатних осіб, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, а також згоду відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини з лютого 2010 року, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. З відповідача слід стягнути аліменти в частині, що складає 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 1 лютого 2010 року і до повноліття дитини.

            Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

            Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

      Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Миколаєві, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі 1/4  частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 1 лютого 2010 року, і до повноліття дитини.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. судового збору на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

              Суддя