Справа № 2 - 381/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

3 лютого 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

Позивачка вказує на те, що  вона з  відповідачем знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 2004 року. Від шлюбу мають неповнолітнього  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Стосунки  між  ними не склалися через втрату почуття любові, взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, несумісність характерів. Шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть більше року, спору стосовно спільного  майна та місця проживання дитини не мають.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд розірвати укладений з відповідачем шлюб.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов. Просила про його задоволення.

Відповідач  в судове засідання не з’явився. Про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.

У відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України судом  ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі з 15 жовтня 2004 року, який  зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного  стану Заводського районного  управління юстиції  м. Миколаєва, актовий запис № 387. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Стосунки  між  сторонами не склалися через втрату почуття любові, взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, несумісність характерів. Шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть більше року, спору стосовно спільного  майна та місця проживання дитини не мають.

На підставі викладеного та у відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, а тому позов підлягає задоволенню.

Державне мито у розмірі 17 грн., що підлягає стягненню в дохід держави за реєстрацію розірвання шлюбу,  суд вважає за необхідне покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215,224, 225  ЦПК України, суд                                    

                                                              В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 15 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного  стану Заводського районного  управління юстиції  м. Миколаєва, актовий запис № 387.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу у розмірі 17 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

             Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Ленінського районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії.            

                    Суддя