Ухвала

27 квітня2020 року

м. Київ

справа № 569/8755/16-ц

провадження № 61-6317ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області

від 25 січня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 10 березня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 )про повернення коштів у зв`язку з ненаданням послуг.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в березні 2016 року звернулася до ФОП ОСОБА_1 за наданням туристичних послуг у вигляді організації індивідуального туру до Великобританії на час відпустки. За туристичні послуги нею сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 49 980 грн, на підтвердження чого їй видано товарний чек із зазначенням переліку послуг. У зв`язку з відмовою у відкритті туристичної візи ці послуги не надано.

Позивач зазначала, що на її звернення про повернення сплачених грошових коштів ФОП ОСОБА_1 повернув частину коштів, за виключенням 10 651,78 грн та коштів, сплачених за отримання туристичної візи.

Посилаючись на вказане, позивач просила суд стягнути з відповідача

13 331,78 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня

2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто із

ФОП ОСОБА_1 10 651,78 грн неповернутих коштів, 5 230 грн витрат на правову допомогу та 580 грн судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2017 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що ФОП ОСОБА_1

не надано замовлені туристичні послуги ОСОБА_2 , а тому із нього необхідно стягнути грошові кошти, сплачені за ненадані туристичні послуги.

01 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 10 березня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як підставу для скасування оскаржених судових рішень зазначає зокрема те, що апеляційний суд не надав оцінки письмовим доказам, наявним в матеріалах справи, доводам та аргументам, які вказані в додаткових письмових поясненнях, не виконав вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 18 грудня 2019 року по цій справі. Стверджує, що він виконав свої зобов`язання перед позивачем, своєчасно та в повному обсязі, а сума коштів, які позивач вважає збитками, не може бути стягнуті, оскільки ці втрати відбулися як наслідок відмови позивачем привести у відповідність документи для відкриття візи. Вважає, що судами прийнято оскаржувані рішення всупереч вимог пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ФОП ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 569/8755/16-ц.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia).

Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 569/8755/16-ц в сумі 13 331, 78 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Справа № 569/8755/16-ц є малозначною в силу вимог закону (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої або апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК Україниза яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги загалом зводяться до незгоди із висновками судів

попередніх інстанцій щодо встановлених обставин та необхідності переоцінки доказів у справі, що в силу положень статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ФОП ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України колегією суддів не встановлено, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, не підлягає розгляду клопотання про зупинення виконання судових рішень.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в цивільній справі № 569/8755/16-ц.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта