ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року

судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

            Головуючого –   Віхрова В.В.

Та за відсутності інших осіб, які беруть участь у справі, про час

і місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу   ОСОБА_1 на   постанову судді  Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2010 року, якою ,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, проживає у буд. АДРЕСА_1

- підданий стягненню за ч.1 ст.139 КУпАП, з накладенням стягнення у виді громадських робіт строком на 30 годин ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнаний винним, в тому, що 25.02.2010 року близько 16 години 15 хвилин, біля будинку №57 пр. Леніна у м. Дніпродзержинську (офіс інтерпровайдера «Дніпронет») здійснював викидання мерзлого снігу з пішохідного тротуару, безпосередньо на проїзну частину, чим створив перешкоду для руху транспорту.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови суду.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, про відсутність підстав  для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Диспозицією ч.1 ст. 139 КУпАП передбачена відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху і таке інше.

 Відповідно до  протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) серії НОМЕР_1 від 25.02.2010 р., ОСОБА_1 вказував про те, що прибирав сніг з тротуару на проїзну частину.

За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ч.1 ст.139 КУпАП.

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував ставлення порушника до вчиненого правопорушення  та враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку, особу порушника, відповідно до ст.301, ч.1ст.139 КУпАП, та наклав стягнення.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, доказів зворотного – не наведено. Постанова винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 301, 252, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення , а постанову  судді  Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2010 року за  ч.1 ст.139 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області                                            В.В.Віхров

копія постанови згідно з оригіналом

постанова набрала законної сили 06.04.2010

перший заступник голови апеляційного суду Дніпропетровської області  

П.П.Москалець