Справа № 2-136/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 листопада 2009 року        Ржищівський міський суд Київської області в складі:

    головуючої судді:             Козіної С.М.

    при секретарі:                             Яровій О.М.

    за участю представника

    відділу у справах неповнолітніх     ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ржищів Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування виконкому Ржищівської міської ради Київської області, про передачу дитини на виховання, -

ВСТАНОВИВ:

    17.07.2009 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа:  орган опіки та піклування виконкому Ржищівської міської ради Київської області, про передачу дитини на виховання, в якій вказано, що між сторонами було укладено шлюб, який зареєстрований відділом РАЦС Ржищівського МУЮ Київської області 09.08.2007 року, рішенням Ржищівського міського суду від 29.01.2009 року шлюб було розірвано, а  неповнолітніх дітей залишено на утриманні та вихованні матері.

    З часу розірвання шлюбу сторони проживають окремо, але в межах одного населеного пункту з дітьми. По місцю проживання дітей - позивач перебувати може лише тимчасово. Також з часу розірвання шлюбу позивач постійно матеріально допомагає.

    Відповідач недбало ставиться і не виконує своїх обов'язків з виховання дітей. Причиною цьому є проживання понад п'ять днів на тиждень в іншому населеному пункті (м. Канів, Черкаської області), що пов'язано з її працевлаштуванням і складним графіком роботи. На неодноразові прохання позивача змінити місце роботи і приділяти більше уваги дітям відповідач з початку року не реагує, що призводить до того, що діти майже постійно залишаються на самоті, бездоглядними і належного виховання.

    Не вплинули на ситуацію і неодноразові бесіди з відповідачкою працівників відділ освіти та служби у справах дітей Ржищівської міської ради Київської.

    Зі старшим сином - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач бачиться взагалі дуже рідко. Вже близько року сини майже кожного дня приходять до позивача додому і проводять там багато часу. Старший з них - ОСОБА_4 проживає разом з позивачем вже близько року і бажає проживати далі, незважаючи на заперечення відповідача.

    В цій ситуації важливим моментом є те, що молодший син не хоче розлучатися з братом, і проживати від нього окремо. Окремо, це в межах одного міста і на сусідній вулиці поруч. Діти разом проводять час, граються, спілкуються з друзями. Різниця лише в місці ночівлі, але позивач старшому брату не забороняє спілкуватися з матір'ю і ночувати з меншим братом, чи навпаки. Дбає про них обох, але повноцінно матеріально він може утримувати лише одного з синів. Це не ідеально, але в будь-якому випадку набагато покращить умови виховання дітей, піклування про них і турботу. Впевнений, при умовах які існують - проживання старшого сина за його переконанням з ним нічим не погіршило  стосунки між дітьми, діти спілкуються майже весь час, і позивач переконаний, що вони не припинять спілкуватися, адже він цьому не перешкоджає, а лише хоче покращити умови життя і виховання, по мірі можливості хоча б одному з них.

    В позовній заяві позивач ОСОБА_2 просить суд ухвалити рішення, яким передати дитину ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, йому на утримання та виховання, визначивши його місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь понесені судові витрати. Допустити негайне виконання рішення суду в частині передачі йому на утримання і виховання сина ОСОБА_4.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на вищезазначені обставини.

    В судовому  засіданні відповідачка  ОСОБА_3. позовні вимоги не визнала та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, при цьому пояснивши, що вона не змогла знайти за місцем проживання роботу з відповідною заробітною платою, тому змушена працювати за межами області, але це не заважало їй піклуватися та виховувати дітей. Крім того, діти не залишались без нагляду, оскільки у її відсутність за дітьми доглядала її сестра.

    В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_1 пояснила, що вона не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_2, оскільки орган опіки та піклування вважає, що передача одного з дітей на виховання батька позитивно відобразиться на дитині.

    В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 пояснив, що після розірвання шлюбу між батьками він постійно з березня 2009 року проживає зі своїм батьком ОСОБА_2. Надалі він також хоче проживати з батьком.

    Суд, заслухавши позивача, відповідачку, свідків та, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, обгрунтовуючи своє рішення нижчезазначеними доказами.

    Згідно з ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

    Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом.

    При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

    Згідно з свідоцтвом про народження, серії І-БК № 491548 від 27.01.1999 року, ОСОБА_4 народився 05.01.1999 року, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

    В висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Ржищівської міської ради про можливість передачі дитини на виховання від 16.06.2009 року, зазначено, що після розлучення батьків малолітні діти залишилися на утриманні матері, ОСОБА_5 Але дуже напружений графік роботи відповідачки зовсім не залишає їй часу на виховання та повноцінне спілкування з дітьми. Діти часто залишались бездоглядними, що негативно вплинуло на їхню успішність у школі. Відділ освіти та служби у справах дітей неодноразово зверталися до відповідачки з проханням змінити роботу, щоб мати можливість більше часу приділяти вихованню малолітніх дітей, надавали пропозоції щодо влаштування, але ситуація не змінилася.

    За свідченням сусідів позивача ОСОБА_6 проживає з батьком, батько самостійно опікується дитиною, та виплачує колишній дружині аліменти. Молодший брат ОСОБА_4 проживає з матір'ю, але часто навідується до цієї родини, де відчуває до себе позитивне відношення. З'ясовано, що ОСОБА_5 проживає у цивільному шлюбі з іншим чоловіком, зі старшим сином спілкується дуже рідко і взагалі недбало ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків.

    Житлово-побутові умови проживання ОСОБА_2 належні, відповідають встановленим нормам. У дитини є окрема кімната, облаштована всім необхідним для проживання, виховання та розвитку дитини. Матеріальне становище дозволяє утримувати дитину. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно. До кримінальної відповідальності не притягувався, не позбавлений батьківських прав.

    Комісія з прав дитини вважає за можливе передати неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на виховання батькові — ОСОБА_2 за взаємною згодою, але в той же час вважає недоцільним роз'єднувати дітей, тобто порушувати їх спільне проживання.

    Судом було встановлено, що житлові умови позивача відповідають вимогам для проживання дитини, що підтверджується письмовим доказом по справі: актом обстеження умов проживання ОСОБА_2, складеного службою у справах дітей.

    Судом також було встановлено, що позивач має місце роботи, що підтверджується письмовим доказом по справі: довідкою ТОВ “Мітек” № 741 від 07.09.2009 року.

    Показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлено той факт, що під час проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 його успіхи в навчанні значно покращились, порівняно з тим, коли він проживав з матір'ю  ОСОБА_3.

    Показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлено той факт, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає за місцем проживання батька ОСОБА_2 в м. Ржищів вул. Корольова, 23, Київської області.

    Отже, судом встановлено, що батько ОСОБА_2 належним чином ставиться до своїх батьківських обов'язків, неповнолітній син ОСОБА_6 більш прихильний до батька та хоче проживати з ним, дитина має вік - повних десять років. Вказані факти підтвержені  матеріалами справи, поясненнями неповнолітньої дитини та показами свідків в судовому засіданні.

    Також судом встановлено, що батько ОСОБА_2 спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби не вживає, працевлаштований, позитивно характеризується по місцю проживання, не позбавлений батьківських прав.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 260,50 грн. Слпата судових витрат підтверджується квитанціями № 253 від 17.07.2009 року та № 252 від 17.07.2009 року.    

    Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування виконкому Ржищівської міської ради Київської області, про передачу дитини на виховання, - задовольнити повністю.

    Передати неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання та виховання батька ОСОБА_2, визначивши місце проживання дитини за місцем проживання батька: м. Ржищів вул. Корольова, 23, Київської області.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок державного мита та 252 (двісті п'ятдесят дві) гривні витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 260 (двісті шістдесят) гривень 50 копійок.    

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя: