Справа 2-1267/10  

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

31 березня  2010 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

        головуючого – судді Журавель В.А.

        при секретарі – Демченко С .В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства Комерційний банк  «ПриватБанк» до ОСОБА_1  про звернення стягнення на заставлене майно    

в с т а н о в и в :

    Позивач звернуся до суду, посилаючись на те, що 06 травня 2006 року між  ним та  відповідачем було укладено кредитний договір № НАG3АU00030002, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 29 236 доларів США  на строк до 03 травня 2013 року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Згідно договору у випадку  порушення зобов»язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов»язання виконав частково, станом на 19.10.2009 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 15 918, 86 доларів США.  В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором  сторони уклали договір застави рухомого майна, відповідно до якого відповідач надав в заставу автомобіль CHEVROLET модель EVANDA, 2006 року випуску, легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності. Відповідно до умов договору та норм діючого законодавства  позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов»язань, передбачених кредииним договором, вони не будуть виконані. У зв’язку із чим позивач просив передати в заклад банку шляхом вилучення у відповідача належний  йому автомобіль, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Шевроле, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу шляхом продажу з укладанням договору купівлі-продажу, зняття автомобілю з обліку  в органах ДАІ і надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

    У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення.

    Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений належним чином через засоби масової інформації, про причини неявки до судового засідання  не повідомив.  Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

    Як встановлено у судовому засіданні 06 травня 2006 року між  позивачем та  відповідачем було укладено кредитний договір № НАG3АU00030002, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 29 236 доларів США  на строк до 03 травня 2013 року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Згідно договору у випадку  порушення зобов»язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом / а. с. 8-10/.

    Відповідно до п. 1.1 договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, а також інші витрати  згідно кредитного договору.

    У зв’язку із невиконанням відповідачем умов договору  станом на 19.10.2009 року виникла  заборгованість у розмірі 15 918,86 доларів США , що складає  127239,45 грн. і складається з : заборгованості за кредитом в розмірі 13944,36 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1034,42 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 130,60 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в розмірі 809,48 доларів США / а. с. 6-7/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа / кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти / кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти .

Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій     самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

    В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 06.05.2006 року сторони уклали договір застави рухомого майна № НАG3АU00030002, відповідно до якого відповідач надав в заставу автомобіль CHEVROLET модель EVANDA, 2006 року випуску, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова/шасі KL1LF69ZE6В191600, який належить відповідачу на праві власності / а. с. 10-12/.

    Відповідно до п. 2 договору застави  заставою забезпечується виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором.  П. 15.7 договору передбачено, що з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави  у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов»язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов»язань за кредитним договором у випадку порушення заставодавцем  зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору, в т.ч. при порушення цілей використання коштів ( п. 15.7.3).

    Згідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» № 2654-Х11 від 02.10.1992 року заставодержатель  набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

      П. 24 договору  застави рухомого майна передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством  порядку шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладанням договору купівлі-продажу з третьою особою – покупцем або на публічних торгах, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

    Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову по звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосування однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору та норми діючого законодавства, не виконав умови кредитного договору, не повернув позивачу отримані грошові кошти та не сплатив відсотки, у зв»язку із чим  суд вважає за можливе в рахунок погашення існуючої заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме належний відповідачу автомобіль  з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобілю з обліку в органах ДАІ і наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

При цьому суд вважає, що вимоги позивачів про передачу в заклад  шляхом вилучення у відповідача належного йому автомобілю задоволенню не підлягають, оскільки передача автомобілю в заклад не передбачена ні умовами кредитного договору, ні умовами договору застави. Відповідно до Закону України «Про заставу» у разі  передачі предмета застави у заклад, сторони повинні нести певні додаткові обов’язки, але такі обов»язки не передбачені укладеним між сторонами договором застави.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 589, 590, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд    

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАG3АU00030002 від 06 травня 2006 року в розмірі 127239,45 грн., що еквівалентно 15918,86 доларам США, звернути стягнення на предмет застави : автомобіль CHEVROLET модель EVANDA, 2006 року випуску, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова/шасі KL1LF69ZE6В191600, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «Приватбанк»  з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобілю з обліку в органах ДАІ України і наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

    У задоволенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про передачу в заклад належного відповідачу автомобілю – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

Суддя                                                                             В.А.Журавель