Справа № 2 - о - 15/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

1 лютого 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю заявниці ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про встановлення приналежності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2009 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2  звернулися до суду із заявою про встановлення приналежності правовстановлюючого документу.

Свої вимоги мотивували тим, що 8 квітня 2009 року помер іх батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані по  вул. 9 Лінії,23 у м. Миколаєві.

Земельна ділянка належала батькові на праві власності  на підставі Державного  акту на право  власності на земельну ділянку, виданого  15 липня 1994 року на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 12 лютого 1993 року, та зареєстрованого  в Книзі записів державних  актів на право власності на землю за № 989.

20 грудня 1996 року батько  зробив розпорядження на випадок смерті, за яким все належне йому майно заповідав у рівних частках ОСОБА_1 та  ОСОБА_2

Після звернення до нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право  на спадщину після смерті батька стало  відомо, що в заповіті  прізвище заявниці  було помилково  записане як «Езіор»  замість «Єзіор», а також прізвище заявника «Мігунов» замість «Мигунов».

Посилаючись на викладене, заявники просили суд встановити факт належності їм заповіту складеного 20 грудня 1996 року та нотаріально  посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 5-2450.

У судовому засіданні заявники підтримали заявлені вимоги.

            Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. До суду надійшла заява про розгляд  справи у відсутність представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечували.

    Заслухавши пояснення заявників, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки встановлення факту належності документу має юридичне значення для заявників та дає їм можливість реалізувати свої законні права, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_4, який помер 8 квітня 2009 року.

20 грудня 1996 року ОСОБА_4 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, посвідчене державним нотаріусом Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_5, та зареєстроване в реєстрі за № 5-2450, яким заповідав все належне йому майно з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось, в тому числі й належний йому на праві власності житловий будинок з усіма господарськими будівлями  та побутовими спорудами, що знаходиться в м. Миколаєві по  вул. 9 Лінії,23  ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідно до паспорта громадянина України Серії ЕО № 460396, виданого 18 грудня 1997 року Ленінським РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області, прізвище заявниці записане як «Єзіор». Згідно паспорта громадянина України Серії ЕО № 871191, виданого 31 жовтня 2000 року Ленінським РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області, прізвище заявника записане як «Мігунов».

Таким чином, суд вважає встановленим, що прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заповіті, складеному 20 грудня 1996 року і посвідченому державним нотаріусом Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_8, та зареєстрованому в реєстрі за № 5-2450, вказано помилково  як «Езіор» і «Мигунов» та зазначений документ належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.14,  209-215, 235, 256, 259  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про встановлення приналежності правовстановлюючого документу задовольнити.

            Встановити факт, що заповіт, складений 20 грудня 1996 року на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі за № 5-2450,  та їм  належить.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                 Суддя