Справа №385/2111/23

Провадження № 2/385/79/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

       11.04.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання – Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинку, набутого за час шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинку, набутого за час шлюбу.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку площею 172,8 кв.м, житловою площею 157 кв.м. з відповідними надвірними спорудами: будівля «Б», вбиральня «Т», огорожа, ворота, підвал «А1», розташованого на прилеглій до нього земельній ділянці АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на частину вказаного житлового будинку з відповідними надвірними спорудами; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

26.12.2023 року ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08.02.2024 року позивач надала до суду позовну заяву з уточненими позовними вимогами. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку площею 172,8 кв.м, житловою площею 157 кв.м. з відповідними надвірними спорудами: будівля «Б», вбиральня «Т», огорожа, ворота, підвал «А1», розташованого на прилеглій до нього земельній ділянці АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на частину вказаного житлового будинку з відповідними надвірними спорудами; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину прилеглих до вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 двох земельних ділянок кадастровий номер 3521110100:50:058:0015, площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та кадастровий номер 3521110100:50:058:0016, площею 0,0990 га для ведення особистого селянського господарства припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на частину вказаних земельних ділянок; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняття судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати КЦС Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17.

Враховуючи вищевикладені правові висновки Верховного Суду, а також зміст поданої 08.02.2024 року позивачем позовної заяви з уточненими позовними вимогами, остання за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог.

Суд зазначає, що за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

08.02.2024 року позивач надала до суду заяву про збільшення позовних вимог та просить визнати за нею право власності на частину двох земельних ділянок кадастровий номер 3521110100:50:058:0015, площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та кадастровий номер 3521110100:50:058:0016, площею 0,0990 га для ведення особистого селянського господарства.

Судом встановлено, що позивачем долучено до позовної заяви квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки про сплату судового збору на загальну суму 2511 грн. 03 коп. Разом з тим, позивач при подачі заяви про збільшення позовних вимог (визнання права власності на частину двох земельних ділянок) не зазначила нову ціну позову та вартості спірних земельних ділянок, а до заяви не додано доказів, які б підтверджували нову ціну позову та відсутні покликання на такі докази.

Виходячи з належним чином підтвердженої дійсної нової ціни позову, позивачу слід вірно визначити суму судового збору яку слід доплатити за позовною вимогою про визнання права власності на частину двох земельних ділянок. Встановити розмір судового збору, який підлягає доплаті, не виявляється можливим, знову ж таки, через відсутність відомостей про дійсну ціну позову (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно подати до суду докази дійсної нової ціни позову та документів про сплату судового збору за позовною вимогою про визнання права власності на частину двох земельних ділянок, у встановленому розмірі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 187 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинку, набутого за час шлюбу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

       Суддя:                                                                                 А. М. ГРИШАК