ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року

м. Харків

справа № 633/366/17

провадження № 22-ц/818/1753/19

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого: Маміної О.В.

суддів: Бровченка І.О., Бурлака І.В.

учасники справи:

позивач  ОСОБА_1

відповідач  ОСОБА_2

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою  ОСОБА_2  на заочне рішення Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року у складі судді Смирнова В.А. , -

в с т а н о в и в :

11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 , звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому з урахуванням уточнень від 18.04.2018 ( а.с. 146) просила визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 190012,48 грн., що знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFDOO71428611901 від 26.112.2016; провести розподіл спільного сумісного майна подружжя наступним чином : визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» на підставі договору № SAMDNWFDOO71428611901 від 26.112.2016 у сумі 190 012,48 грн.; визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 70 000 грн. 00 коп. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Онлайн-депозиту №18014227021 від 15.09.2017 року.

Провести розподіл спільного сумісного майна подружжя наступним чином: визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині грошових коштів у розмірі 70 000 грн. 00 коп. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Онлайн-депозиту №18014227021 від 15.09.2017 року; Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп. , що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк на ім`я ОСОБА_2 , на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп., що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк» на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року.

Заочним рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року позов  ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено у повному обсязі Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 190 012 грн. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК на ім`я ОСОБА_2 на підставі Договору №SAMDNWFD0071428611901 від 26.12.2016 року.

Проведено розподіл спільного сумісного майна подружжя наступним чином: визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині грошових коштів у розмірі 190 012 грн., які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Договору №SAMDNWFD0071428611901 від 26.12.2016 року.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 70 000 грн. 00 коп. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Онлайн-депозиту №18014227021 від 15.09.2017 року.

Проведено розподіл спільного сумісного майна подружжя наступним чином: визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині грошових коштів у розмірі 70 000 грн. 00 коп. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Онлайн-депозиту №18014227021 від 15.09.2017 року.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп. , що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк на ім`я ОСОБА_2 , на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп., що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк» на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року заяву  ОСОБА_2  про перегляд заочного рішення від 28 березня 2019 року у цивільній справі № 633/366/17 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заочне рішення суду першої інстанції ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що кошти, які знаходяться на депозитних рахунках, відкритих на його ім`я є спільною власністю подружжя, , звертає увагу на ту обставину, що рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року встановлено факт того, що подружні стосунки між сторонами остаточно закінчено в серпні 2017 року. Даний факт підтверджує те, що кошти в сумі 70000 грн., які були оформлені 15.09.2017 на онлайн-депозит у ПАТ «Державний ощадний банк України» не є спільним майном подружжя. Посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові № 6-801цс16 від 07.09.2016, відповідно до якої належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними та не спростовуються висновки суду першої інстанції. Зазначає, що онлайн-депозит у ПАТ «Державний ощадний банк» в суму 70000,00 грн був оформлений 15 вересня 2017 року, саме в той час коли йшов процес розлучення, оскільки рішення Печенізького районного суду Харківської області , яким шлюб сторін було розірвано, ухвалене 15 листопада 2017 року. Також зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що зазначені кошти, є його особистою власністю. Звертає увагу на ту обставину, що доводи апеляційної скарги зводяться саме до обґрунтування незаконності рішення суду першої інстанції щодо розподілу грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку у ПАТ «Державний ощадний банк», а стосовно інших депозитних рахунків, щодо яких судом ухвалене рішення, відповідач своїх доводів не наводить..

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, розподіл якого добровільно не відбувається, то відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, а також, якщо при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає не в повній мірі.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 лютого 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим повторно 12 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Печенізького районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №02.( а.с. 6).

26 грудня 2016 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 було укладено договір №SAMDNWFD0071428611901 « Вклад «Субординированный» на 5 років ( а.с. 7), перший внесок вкладу 190012,48 грн., залишок на вкладі на 26.12.2016 – 190012,48 грн., вклад на 5 років включно, , вклад зараховується на рахунок № НОМЕР_1 , на суму вкладу нараховуються відсотки по ставці 20. 2 % річних, які зараховуються на особовий рахунок № НОМЕР_5 , період нарахування відсотків по вкладу - 1 місяць.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 05.02.2018 залишок на рахунку № НОМЕР_1 ( договір №SAMDNWFD0071428611901) 190012,48 грн. ( а.с. 127).

Згідно інформації, наданої АТ «Ощадбанк» в листі від 20.02.2018, 15.09.2017 гр. ОСОБА_2 було відкрито Онлайн-депозиту № НОМЕР_6 , окремий договір на відкриття банківського вкладу не укладається. Інформація про відкриття онлайн-депозитів зазначено в Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеному на веб сайті АТ «Ощадбанк». ( а.с. 92).

Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_7 ( вклад № НОМЕР_6 від 15.09.2017) за період з 31.01.2014 по 15.11.2017 вихідний залишок складає 70000,00 грн. ( а.с. 105) грошові кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп. , що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк на ім`я ОСОБА_2 , на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року.

01 вересня 2016 року між ОСОБА_2 ( Клієнт) та ПАТ «ВТБ Банк» ( Банк) укладено договір банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+», відповідно до якого Клієнт розміщує, а Банк приймає на вкладний ( депозитний) рахунок грошові кошти ,сума вкладу – 100000,00 грн. на строк 367 календарних днів , до 03 вересня 2017 року.( а.с. 77)

Згідно виписки по угоді №R4116/43015D/HA00 від 01.09.2016 депозит повернуто 04.09.2017 ( а.с. 82).

Також, 15 вересня 2017 року відповідач на своє ім`я оформив онлайн-депозит № НОМЕР_6 на суму 70000 грн.00 коп. у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

Враховуючи те, що депозитні договори було укладено в інтересах сім`ї, то кошти, що знаходяться на депозиті, слід вважати спільною сумісною власністю подружжя.

Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Печенізького районного суду Харківської області від 15.11.2017 року, що позивачем та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно до статті 70 СК України в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 190 012 грн. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК на ім`я ОСОБА_2 на підставі Договору №SAMDNWFD0071428611901 від 26.12.2016 року, грошових коштів у розмірі 70 000 грн. 00 коп. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Онлайн-депозиту №18014227021 від 15.09.2017 року та грошових коштів у розмірі 100 000 грн. 00 коп. , що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк на ім`я ОСОБА_2 , на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, яке є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 права власності по Ѕ частині грошових коштів у розмірі 190 012 грн., які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Договору №SAMDNWFD0071428611901 від 26.12.2016 року, визнання за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 права власності по Ѕ частині грошових коштів у розмірі 70 000 грн. 00 коп. , які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 на підставі Онлайн-депозиту №18014227021 від 15.09.2017 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що кошти в сумі 70000 грн., які були оформлені 15.09.2017 року на онлайн-депозит у ПАТ «Державний ощадний банк України» не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. оскільки шлюбні стосунки з позивачем припинено у серпні 2017 року, не відповідають вимогам закону. Сторонами не оспорюється, що шлюб між ними розірвано 15 листопада 2017 року рішенням Печенізького районного суду Харківської області.

Статтею 57 СКА України визначений перелік майна, що є особистою приватною власністю чоловіка, дружини.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, того, що грошові кошти в сумі 70000 грн., які були розміщені на депозитному вкладі у ПАТ «Державний ощадний банк України» є його особистою приватною власністю відповідача, а також, що зазначені кошти були набуті ним за час окремого проживання після припинення шлюбних відносин з позивачем.

При цьому, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп., що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк» на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року, враховуючи таке.

Згідно статті 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу) та відповідно до вимог статті 70 СК України частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до положень ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті  65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За змістом наведених норм, факт використання спільних коштів  не в інтересах сім`ї повинен бути доведеним відповідними доказами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд  у постанові від 19 червня  2019 року у справі № 761/32404/14-ц.

Так, звертаючись з позовом до суду позивач просила стягнути Ѕ частину коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп., що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у ПАТ «ВТБ Банк» на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2016 року між ОСОБА_2 ( Клієнт) та ПАТ «ВТБ Банк» ( Банк) укладено договір банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+», відповідно до якого Клієнт розміщує, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти ,сума вкладу – 100000,00 грн. на строк 367 календарних днів , до 03 вересня 2017 року.( а.с. 77)

Згідно виписки по угоді №R4116/43015D/HA00 від 01.09.2016 депозит повернуто 04.09.2017 ( а.с. 82).

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 15.11.2017 року, яке набрало законної сили, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Таким чином, грошові кошти, що знаходились на депозитному рахунку в №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+», який оформлено на відповідача ОСОБА_2 повернуто в період шлюбу.

Доказів використання спірних коштів відповідачем не в інтересах сім`ї, а в особистих чи в інших цілях, позивач суду не надала.

Встановивши, що грошові кошти, які знаходилися у Банку  на відповідному рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_2 , були зняті ним у період шлюбу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивач не довела ті обставини, що грошові кошти, зняті у період шлюбу, використані не для задоволення потреб сім`ї, а на інші потреби.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп., що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у ПАТ «ВТБ Банк» на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року необхідно залишити без задоволення, а отже рішення суду першої інстанції у цій частині, відповідно до вимог п.п. 2,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові в цій частині.

В іншій частині судове рішення необхідно залишити без змін, як таке, що ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права..

Судові витрати апеляційний суд розподіляє за правилами передбаченими п. 1 ч. 2, ч. 13 ст. 141, п.п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та за перегляд справи у суді апеляційної інстанції пропорційно до задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги відповідно до Закону України «Про судовий збір» (на час здійснення сторонами процесуальних дій). Так, враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 73% , а апеляційну скаргу на 23% з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1800,06 грн. за подання позову, у дохід держави – у розмірі 1017,20 грн. (недоплачений позивачем при звернені до суду з позовом); з позивача на користь відповідача судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1331,45 грн. та у дохід держави - 4 457,44 грн. (недоплачений судовий збір за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, п.п.2,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити частково.

Заочне рішення Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року скасувати в частині задоволення позову про стягнення коштів в сумі 50 000 грн. 00 коп., що були зняті 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк» на підставі Договору банківського вкладу №R4116/43015D/HA00 «Конструктор+» від 01 вересня 2016 року і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 06 (шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн.,45 (сорок п`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 44 (сорок чотири) коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В.Маміна

Судді: І.О. Бровченко

  І.В. Бурлака