Судове рішення #861393

  

 

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Від "17" липня 2007 р.                                                       Справа № 1/1742

 

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Сичової О.П.

                         судді 

                         судді 

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

третіх осіб 

прокурора 

 

розглянув справу за позовом Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (с. Коров'є Теофіпольського району Хмельницької області) 

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського району)

про стягнення 39466,76 грн.

 

В судовому засіданні 12.07.07 оголошувалась перерва до 17.07.07 згідно ст. 77 ГПК України.

 

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 24637,28грн. основного боргу, 6604,95грн. інфляційних, 6130,72грн. штрафних санкцій та 2093,81грн. річних відсотків, а в сумі 39466,76грн.

Заявою від 12.07.07 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути на його користь з відповідача 24637,28грн. основного боргу, 3434,38грн. інфляційних, 1251,44 грн. річних та 3695,60грн. штрафних санкцій усього 33018,70грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 12.06.07 №321 (а.с. 17).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд 

 

ВСТАНОВИВ:

 

На підставі усного договору відповідачем була здійснена купівля-продаж сільськогосподарської техніки та запасних частин на загальну суму 105294 грн. 08 коп. у позивача.

15 березня 2004 року ПСП їм. Цюрупи (відповідач) платіжним дорученням перерахував авансом грошові кошти в сумі 10160грн.

19.03.2004 року згідно накладної №15 (а.с. 11)  по довіреності ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16) через ОСОБА_4, відповідачем була одержана жатка трав'яна до комбайна Е-281 на суму 12856,00 грн., в тому числі ПДВ 2142 грн,67 коп., яке повністю було перераховано в Держбюджет. Таким чином відповідач заборгував позивачу 2696 грн.

27.04.2004 року відповідачем було перераховано позивачу через банк 3940 грн.80 коп.

Також, через банківську установу, відповідач перерахував позивачу 27.04.2004 року, платіжним дорученням № 657 - 30000,00 грн. та 28.04.2004 року, платіжним дорученням № 558 - 6566,00 грн. грошові кошти за сільськогосподарську техніку, запчастини та ремонт.

14.05.2004 року відповідно до накладної № 40 на двох листах, згідно довіреності ІНФОРМАЦІЯ_2 через ОСОБА_5, відповідачем було одержано товарів на суму 92438,08 грн., в тому числі ПДВ - 15406 грн.,  яке повністю перераховане в Держбюджет.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 24637,28 грн. за отримані матеріальні цінності.

Оскільки між сторонами не було укладено письмового договору, а тільки усна домовленість, то відповідно до ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовується нормативно-правові акти, що регламентують підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо  інше не встановлено  законом.  Відповідно до пункту 6 Указу Президента України „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві  України"    227/95   від   16.03.1995  року  установлено,   що  підприємства незалежно від форми власності мають повертати заборгованість у 5-ти денний строк.

Отже, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем повернути заборгованість, за одержані товари в сумі 24637,28 грн.  до 01.06.2004 року.

Однак, на дату судового засідання, відповідач не повернув позивачеві зазначену заборгованість, що також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних а від простроченої суми заборгованості, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором, або Законом.

З розрахунку позивача, який перевірено господарським судом, сума інфляційних нарахувань становить 3434,38грн., а сума 3% річних від суми боргу - 1251,44грн.

Позивачем також, на підставі ст. ч.2 та ч.6 ст. 231 ГК України, нараховані відповідачу штрафні санкції в розмірі 3695,60грн.

Однак, господарський суд не вважає дані вимоги позивача обґрунтованими, оскільки виходячи з ч.2 ст. 231 ГК України її положення застосовуються лише у разі порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Щодо неможливості застосування у даних господарських правовідносинах, які склались між господарюючими суб'єктами, ч.6 ст. 231 ГК України, то господарський суд виходить з того, що право на стягнення штрафних санкцій мало б місце при зазначенні  їх застосування у договорі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 24637,28грн. боргу, 3434,38грн. інфляційних та 1251,44грн. - 3% річних.

В позові щодо стягнення 3695,60грн. штрафних санкцій слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

 

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

 

 

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

 

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (код 00385767) с.Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області на користь фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідент.НОМЕР_1) АДРЕСА_1

- 24637,28грн. боргу;

- 3434,38грн. інфляційних;

- 1251,44грн. - 3% річних;

- 293,23грн. витрат по сплаті держмита;

- 104,79грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 

3. В позові щодо стягнення 3695,60грн. штрафних санкцій відмовити.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         

 

             Дата підпису: 23.07.07

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація