ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 квітня 2024 року Справа №  280/1615/23   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді:     Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., представників позивача: Барсукової І.Г., Насонової О.В., представника відповідача: Думич І.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124; код ЄДРПОУ 07917635),

до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,  

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (далі – позивач, ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ») до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 16.02.2023 № 3008/13-01-07-07, № 3009/13-01-07-07, що прийняті ГУ ДПС у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством норм податкового законодавства у вересні 2022 року у зв`язку з тим, що у листопаді 2022 року прийнято рішення про відповідність контрагента позивача ТОВ «ТД «Підшипникцентр» критеріям ризиковості, що, на думку перевіряючих, свідчить про проведення операцій, які фактично не відбувалися. Позивач не погоджується і правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки вважає, що висновки контролюючого органу про встановлені порушення суперечать чинному законодавству України, не відповідають фактичним обставинам справи, базуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, та спростовуються документами, що досліджувалися під час перевірки. Вказує, що легітимність діяльності ТОВ «ТД «Підшипникцентр», а також правомірність здійснення господарських операцій підтверджена безпосередньо податковим органом під час здійснення реєстрації податкових накладних. Зазначає, що, якщо інші суб`єкти господарювання не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або в інший спосіб порушили закон, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його безпосередніми контрагентами. Покладання на позивача відповідальності за можливі порушення законодавства іншими суб`єктами господарювання протирічить принципу індивідуальної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України. Зауважує, що з урахуванням специфіки діяльності позивача, враховуючи режимність об`єкту, ввезення будь-якого майна на територію можливо лише за умови проходження перевірки охоронною організацією, що підтверджено позивачем під час перевірки. Зазначає, що позивачем були надані всі необхідні, а також додаткові документи та пояснення, що підтверджують наявність права на бюджетне відшкодування та формування від`ємного значення у зв`язку із взаємовідносинами з ТОВ «ТД «Підшипникцентр», проте відповідач безпідставно не взяв їх до уваги та дійшов хибних висновків про порушення позивачем податкового законодавства. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.03.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06.04.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, та зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що у вересні 2022 року позивачем задекларовано податковий кредит з урахуванням господарських операцій з контрагентом ТОВ «ТД «Підшипникцентр». Видаткові накладні на придбання товару не містять обов`язкові реквізити, які повинні мати первинні документи: не розшифровано підпис постачальника, не зазначено номера та дати довіреності на отримання ТМЦ, що, відповідно, не дозволяє ідентифікувати осіб, які причетні до здійснення господарської операції з придбання товару. До перевірки не надано Актів прийому-передачі Товару (партії Товару), не представлено звітів матеріально-відповідальної особи підприємства про рух товарно-матеріальних цінностей в місцях зберігання, прибуткових ордерів, які б підтверджували оприбуткування товару на склад, товарно-транспортних накладних, внаслідок чого не можливо встановити час, місце навантаження та розвантаження ТМЦ, підтвердити транспортування товару від постачальника на адресу позивача. До перевірки також не надано сертифікатів походження ТМЦ. З журналу реєстрації відомостей про надходження вантажів не зрозуміло ким саме здійснювалось приймання товару як по кількості, так і по якості. Виходячи з вищевикладеного, позивачем до перевірки не надано усіх документів, які б свідчили про реальність операцій між підприємством та ТОВ «ТД «Підшипникцентр». На думку відповідача, викладені обставини у своїй сукупності вказують на те, що господарські операції між позивачем та постачальником ТОВ «ТД «Підшипникцентр» фактично не відбувалися, проведення лише операцій з оформлення документів без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів. Окрім цього, по ТОВ «ТД «Підшипникцентр» є рішення про відповідність платника податку на додану вартість п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Посилається на те, що суб`єкт господарювання повинен бути обачним при виборі свого контрагента. Вважає, що доводи позивача не містять в собі обставин чи підстав, які б дали змогу визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправним чи призвести до їх скасування Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Львівській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

14.04.2023 позивачем подано відповідь на відзив, у якій звертає увагу на те, що ні в акті перевірки, ні у відповіді на заперечення на акт перевірки контролюючим органом не висловлено зауважень до оформлення первинної документації, отже наведені у відзиві на позовну заяву посилання на відповідні недоліки є безпідставними. Вказує, що у видаткових накладних зазначено прізвище, ім`я та по батькові директора ТОВ «ТД «Підшипникцентр», інформація у первинних документах дозволяє ідентифікувати осіб, які брали в ній участь, довіреність на отримання ТМЦ з 2015 року не є обов`язковим документом, оскільки Інструкція, яка регламентувала порядок обігу довіреностей, втратила чинність, крім того, умовами господарського договору не передбачено складання актів приймання-передачі товару, у зв`язку з чим відповідні посилання у відзиві є незрозумілими. Щодо журналу надходження вантажів також зазначає, що записи в даному журналі підтверджують ввезення товару та територію підприємства та проходження його перевірки охоронною організацією, а не перевірку товару по якості, у зв`язку з чим вважає відповідні посилання у відзиві також безпідставними.

Ухвалою суду від 29.05.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.06.2023, витребувано докази по справі.

14.06.2023 відповідач подав додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що відповідно до даних інформаційних баз ДПС, встановлено неможливість здійснення господарських операцій з вищезазначеними ТМЦ, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, жоден з контрагентів в ланцюгу постачання продукції не поставляв ТМЦ. Сукупність вищезазначених фактів та обставин, досліджених по ланцюгу постачання, на думку відповідача, вказує на проведення операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем. Таким чином, господарські операції ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ», які задекларовані у податковому кредиті Податкових декларацій з податку на додану вартість з придбання товарів вищевказаних постачальників є недостовірними та не мали реального товарного характеру.

Ухвалою суду від 20.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Львівській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.06.2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/2764/23 за позовом ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 12.02.2024 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 26.02.2024.

Ухвалою суду від 22.02.2024 задоволено заяву представника ГУ ДПС у Львівській області Думич Ірини Андріївни про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 26.02.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18.03.2024.

Ухвалою суду від 14.03.2024 задоволено заяву представника ГУ ДПС у Львівській області Думич Ірини Андріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкладено розгляд справи на 01.04.2024.

У судовому засіданні 01.04.2024 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи, представники позивача просили позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволення позову відмовити.

У судовому засіданні 01.04.2024 судом проголошено скорочене рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» зареєстровано як юридична особа з 15.02.2023, основний вид діяльності підприємства за КВЕД 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість (далі також ПДВ).

ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» створено (засновано) шляхом перетворення Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГремонт» на підставі наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 15.02.2023 №44, є правонаступником усіх його прав і обов`язків.

У період з 26.12.2022 по 13.01.2023 ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГремонт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт від 17.01.2023 № 1058/13-01-07-07/07917635 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту переіврки, встановлено такі порушення:

- п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, п. 200.7. п. 200.8, п. 200.9, пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), внаслідок чого підприємству відмовлено в бюджетному відшкодуванні з ПДВ за вересень 2022 року в сумі 22 958 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1. п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21) декларації з податку па додану вартість за вересень 2022 року в сумі 78 150 грн.

Позивач подав заперечення на Акт перевірки вих. № 06/239 від 31.01.2023 та додаткові документи, розглянувши які ГУ ДПС у Львівській області залишило висновки Акту перевірки без змін (лист “Про розгляд заперечень” від 09.02.2023 №3521/6/13-01-07-07-12).

На підставі висновків Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- форми “В3” № 3008/13-01-07-07 від 16.02.2023, відповідно до якого встановлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2022 року на суму 22 958,00 грн по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року.

Податкове повідомлення-рішення № 3008/13-01-07-07 від 16.02.2023 обгрунтовано тим, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 (20.2.1) Декларації) за вересень 2022 року встановлено її завищення на 22958 грн в порушення п.п. “б” п.200.4, п.200.1, п.200.7, п.200.8, п.200.9 статті 200 ПК України, внаслідок завищення показника рядка 21 Декларації згідно акту перевірки від 02.12.2022 №16571/13-01-07-07/07917635, а саме: згідно акту перевірки від 02.12.2022 №16571/13-01-07-07/07917635 щодо дотримання ДП «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГремонт» податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року суми від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення за серпень 2022 року в сумі 277 214,83 грн, у тому числі по взаєморозрахунках з ТОВ «ТД «Підшипникцентр» в сумі 22 958,00 грн;

- форми “В4” № 3009/13-01-07-07 від 16.02.2023, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2022 року на суму 78 150 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 3009/13-01-07-07 від 16.02.2023 обгрунтовано тим, що внаслідок проведення операцій, які фактично не відбувалися – без реального руху ТМЦ від ТОВ «ТД «Підшипникцентр» в сумі ПДВ 78150 грн, ДП «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГремонт» безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість всього у сумі 78 150 грн, внаслідок чого підприємством завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) всього в сумі 78150 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21) декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року в сумі 78150 грн.

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість таких висновків з огляду на аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи.

При цьому, позивачем не заявлено аргументів щодо порушення порядку проведення податкової перевірки, у зв`язку з чим вказані обставини судом не оцінюються.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі – Закон №996-XIV, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо)…

…Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.7 статті 200 ПК України визначає, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9.статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017,  пункт 201.10 статті 201 ПК України доповнено абзацом нового змісту: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 сформувала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

«п.63…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

п.64. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

п.65. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

п.66. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу….

…109. Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті».

У даній справі податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «ТД «Підшипникцентр».

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Підшипникцентр» за загальну суму 78150 грн.

Вказані суми податку на додану вартість відповідають даним додатку 1 до податкових декларації з податку на додану вартість, даним Єдиного реєстру податкових накладних та даним податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року, що не заперечується контролюючим органом та відображено в Акті перевірки (стор. 11).

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТД «Підшипникцентр» (Постачальник) укладено Договір закупівлі від 01.03.2022 №5784/3/2022, відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар (код ДК 021:2015 – 44440000-6 Вальниці) на умовах, в номенклатурі, кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

На підтвердження виконання умов договору у межах спірних правовідносин до матеріалів справи надано видаткові накладні від 19.09.2022 №б00055299 на суму 300 000,00 грн, у тому числі ПДВ 50 000,00 грн, від 19.09.2022 №б00055300 на суму 42 000,00 грн, у тому числі ПДВ 7 000,00 грн, від 29.09.2022 №б00055332 на суму 77 940,00 грн, у тому числі ПДВ 12 990,00 грн, від 29.09.2022 №б00055333 на суму 48 960,00грн, у тому числі ПДВ 8 160,00 грн, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за вересень 2022 року по контрагенту ТОВ «ТД «Підшипникцентр» що підтверджує проведення розрахунків за поставлений товар, журнали реєстрації відомостей про надходження вантажу, що підтверджують ввезення товару на територію підприємства.

Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Підшипникцентр» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що в Акті перевірки відсутні будь-які зауваження до форми та змісту вказаних первинних документів.

Суд зауважує, що під час розгляду справи в суді суб`єкт владних повноважень, зважаючи на необхідність виконання обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не обмежений у праві подати до суду документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, що узгоджується з приписами частини 2 статті 77 КАС України.

Водночас, суд критично оцінює посилання відповідача під час судового розгляду на обставини, які могли бути встановлені ним під час перевірки, однак, з непояснених причин, не були встановлені, а отже не мали жодного впливу на прийняття спірного рішення.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на недоліки в оформленні наданих позивачем до перевірки первинних документів, однак не наводить посилань на обставини, які перешкоджали встановленню відповідних недоліків під час здійснення контрольного заходу, у тому числі, за наслідками розгляду заперечень платника на Акт перевірки.

Крім того, відповідні посилання відповідача не узгоджуються зі змістом наданих до матеріалів справи письмових доказів, адже надані позивачем видаткові накладні містять назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис таких осіб, що в повній мірі дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції як зі сторони позивача, так і зі сторони його контрагента.

При цьому, слід зазначити, що відомості про номер та дату довіреності на отримання товару не віднесені Законом №996-XIV до обов`язкових реквізитів первинного документа.

Контролюючий орган не навів жодного правового обґрунтування свого твердження про обов`язковість наявності у позивача довіреності на отримання товару, актів прийому-передачі товару, сертифікатів походження товару, складення (наявність) яких умовами Договору закупівлі від 01.03.2022 №5784/3/2022 не передбачена.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не можуть бути підставою для невизнання господарської операції, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Щодо посилання контролюючого органу на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що відповідно до умов поставки, визначених в п.2.6 Договору закупівлі від 01.03.2022 №5784/3/2022, поставка товару здійснюється згідно з правилами «Інкотермс» у редакції 2010 року на умовах поставки DDP, відповідно до яких продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов`язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження, у тому числі, включає зобов`язання продавця доставити вантаж до місця призначення.

Оскільки позивач не є учасником господарської операції з транспортування товару, отриманого від ТОВ «ТД «Підшипникцентр», у нього і не виникає обов`язку мати відповідні підтверджуючи документи та надавати їх контролюючому органу під час перевірки.

Крім того, контролюючий орган не довів належними та допустимими доказами, що на реалізацію повноважень, наданих пп.20.1.6 п.20.1 статті 20 ПК України, ним запитувалися під час проведення перевірки первинні документи, на відсутності яких відповідач наполягає.

Посилання відповідача на ненадання позивачем Договору закупівлі від 01.03.2022 №5784/3/2022 спростовуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами, з яких вбачається, що даний договір надавався до заперечень на Акт перевірки, однак, відповідь на заперечення не містить посилань на причини відхилення наданих платником пояснень та документів.

Невідповідними є також посилання відповідача на те, що надана позивачем до матеріалів справи копія Договору закупівлі від 01.03.2022 №5784/3/2022 не має інформації про його номер, адже такий розміщений у нижньому правому куті першого аркушу договору.

Слід зазначити, що висновки Акту перевірки зводяться до посилань на неможливість підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «Підшипникцентр» через віднесення останнього до переліку ризикових платників податків.

Водночас, суд звертає увагу, що рішення про віднесення ТОВ «ТД «Підшипникцентр» до переліку ризикових прийнято 24.11.2022, тобто після проведення позивачем господарських операцій, наслідки яких не визнає контролюючий орган. Крім того, контрагента позивача віднесено до ризикових платників податків через ведення ним господарських операції з іншими контрагентами, а не з позивачем.

При цьому, інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагента позивача (у тому числі по ланцюгу постачання), на яку посилається відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, що були надані позивачем до перевірки. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 23.10.2018 у справі №802/1428/17-а, від 27.10.2022 у справі №805/559/17-а тощо.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган (постанова Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №810/3790/17).

Також суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21 травня 2018 року у справі №2а/0470/4526/12, відповідно до якої правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його безпосередніми контрагентами.

Контролюючим органом під час перевірки не встановлено та під час судового розгляду не доведено наявність фактів, які б свідчили про обізнаність позивача щодо протиправної поведінки контрагентів по ланцюгу постачання та злагодженості дій між ними.

Податковим органом не надано доказів проведення зустрічної звірки контрагента позивача, або контрагентів за ланцюгом постачання, висновки контролюючого органу базуються виключно на отриманій податковій інформації, отже відповідачем не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «ТД «Підшипникцентр» мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки контролюючого органу про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2022 року сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД «Підшипникцентр» в розмірі 78 150 грн, та, як наслідок, завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 78 150 грн, є необґрунтованими, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення рішення від 16.02.2023 № 3008/13-01-07-07 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, слід зазначити, що висновки контролюючого органу про відмову позивачу в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за вересень 2022 року в сумі 22 958 грн базуються виключно на твердженні про завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року в сумі 277 214,83 грн, у тому числі по взаєморозрахунках з ТОВ «ТД «Підшипникцентр» в сумі 22 958,00 грн, що знайшло своє відображення в акті перевірки від 02.12.2022 №16571/13-01-07-07/07917635.

Судом встановлено, що в період з 14.11.2022 по 25.11.2022 співробітниками ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ», за результатами якої складено Акт перевірки від 02.12.2022 №16571/13-01-07-07/07917635.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 02.12.2022 №16571/13-01-07-07/07917635 встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку на суму 560154,21 грн, в т.ч. за червень 2022 в сумі 314227,54 грн, за липень 2022 в сумі 140038,38 грн, за серпень 2022 в сумі 105888,34 грн;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21) декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 р. в сумі 277214,83 грн.

16.01.2023 контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки від 02.12.2022 №16571/13-01-07-07/07917635, прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №772/13-01-07-07, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 560154,21 грн, а також застосовано штрафні санкції в розмірі 280077,11 грн;

- №773/13-01-07-07, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 277214,83 грн.

Позивач оскаржив правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №280/2764/23, яке набрало законної сили 21.12.2023, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 16.01.2023 №772/13-01-07-07 та №773/13-01-07-07.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №280/2764/23 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2023 залишено без змін.

За змістом вказаних судових рішень встановлено безпідставність висновків контролюючого органу про завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року, у тому числі по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «ТД «Підшипникцентр» в сумі 22 958,00 грн.

Оскільки заявлене позивачем бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2022 року сформавано з урахуванням сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року, у тому числі по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «ТД «Підшипникцентр» в сумі 22 958,00 грн, тобто вказані обставини та факти перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин, з якими він пов`язує відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року в сумі 22 958,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 16.02.2023 № 3009/13-01-07-07 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для правильного вирішення даної справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень. 

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2023 року № 3008/13-01-07-07, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2023 року № 3009/13-01-07-07, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ», місцезнаходження: 69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124; код ЄДРПОУ 07917635.

Відповідач – Головне управління ДПС у Львівській області, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090.

          Повне судове рішення складено 09 квітня 2024 року.

          Суддя                                                                                         М.О. Семененко