Судове рішення #8609964

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-398/09/2702


22.03.10 м. Севастополь


                                                                                                       

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Єланської О.Е. ,
 Іщенко Г.М.

секретар судового засідання          Зелінська С.В.                              

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Майданік А.П.) від 16.04.2009 у справі № 2а-398/09

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99038)

до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя (пр.Жовтневої революції, 8, м.Севастополь, 99038)

про стягнення несплаченої грошової допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2002-2008 роки в розмірі 10623,45грн.

Позов мотивовано тим, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги щорічно до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, за 2002-2008 роки зазначена грошова допомога виплачувалась не в повному обсязі. Позивач зазначив, що відповідач розмір цих соціальних виплат необґрунтовано обмежив, що на думку позивача, є порушенням конституційних прав.

Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 16.04.09 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь позивача недоплачену одноразову допомогу ветерану війни за 2007-2008 в розмірі 3515, 30 грн.

          Не погодившись з даною постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в який просить постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 16.04.2009 скасувати, прийняти нове рішення.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, вважає, що обставини справи не доведені у судовому засіданні.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від  02.10.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя .

Сторони та їх представники у судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином. Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника. Позивач про причин нез’явлення суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є ветераном війни-учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням (арк.с.7).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України № 3551-ХII ветерани війни-учасники бойових дій мають право на разову допомогу до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Однак, Законом України Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено виплату цієї допомоги ветеранам війни учасникам бойових дій в розмірі 280грн.

На момент виникнення спірних відносин, а саме, на дати нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, не визнані неконституційними. Тобто в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня ветеранам війни учасникам бойових дій.

Отже, для вирішення цього спору суду першої інстанції необхідно було встановити, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Разом з тим, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, якій діяв у часі раніше”.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд першої інстанції повинен був застосувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними статтями Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2008 рік” фактично змінено положення Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей 29, 34 відповідно законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та статей 30, 34 відповідно законів України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Зазначених обставин та норм матеріального права не врахував суд першої інстанції під час вирішення спору в цій справі, чим порушив правила застосування норм матеріального права, а саме помилково надав перевагу приписам Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 за 2007-2008 роки разову грошову допомогу у розмірі, передбаченому цім законом.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195; 196; пунктом 3 частини першої статті 198; статтею 197; пунктом 4 частини першої статті 202; частиною другою статті 205; статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

  ПОСТАНОВИВ  :

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя –задовольнити.

2. Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Майданік А.П.) від 16.04.2009 у справі № 2а-398/09 –скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

«В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, відмовити».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

          

Повний  текст судового рішення виготовлений  29 березня 2010 р.

                                        

Головуючий суддя          підпис                              О.А.Щепанська

Судді           підпис                               О.Е.Єланська
  підпис                               Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             О.А.Щепанська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація