Справа № 127/23885/19

Провадження № 33/801/244/2020

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, статті 124 КпАП України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 383, 20 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову, а матеріали справ направити на новий розгляд суд Вінницького міського суду.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що обидва протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам закону, а відображені у них відомості суперечать іншим матеріалам справи.

Зазначає також, що в порушення ст. 268 КпАП України суд розглянув справу у його відсутність, чим позбавив його права на дачу пояснень та допит інших свідків, які підтвердили б його невинуватість. При цьому вказує, що у той день він не перебував за кермом у нетверезому стані і не вчиняв ДТП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що участі у розгляді справи не приймав, оскільки перебував на лікуванні, а про існування оскаржуваного судового рішення він дізнався в лютому 2020 року.

Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи: відомості про вручення ОСОБА_1 копії постанови відсутні, заяву про ознайомлення з матеріалами справи він подав 18 лютого, а ознайомився з матеріалами справи 27 лютого 2020 року, тоді як апеляційну скаргу здано на пошту 10.03.2020 року, вважаю за необхідне визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 20 серпня 2019 року він з друзями приїхав з городу, де вони йому допомагали. Біля 18 год. залишив машину біля під`їзду і пішов додому, де дійсно вечеряв зі знайомими і вживав алкоголь. Коли проводжав друзів біля 19 год. вечора, в нього виникла сварка з сусідами щодо паркування. В ході конфлікту сусіди викликали поліцію і посилалися на те, що він нібито керував транспортним засобом в стані сп`яніння і пошкодив іншу машину, хоча нічого цього не було. З протоколом його не ознайомили, копію протоколу не надали, так само як не ознайомили зі схемою нібито вчиненого ним ДТП.

Свідок ОСОБА_2 суду підтвердив, що в серпні 2019 року допомагав своєму знайомому ОСОБА_1 на городі останнього. По поверненню додому біля 18 год. вони вечеряли в останнього, а біля 19 год. той віддав йому техпаспорт і ключі від автомобіля з тим, щоб він передав їх власнику авто, що проживає в сусідньому з ним будинку. Зі слів ОСОБА_1 дізнався, що після того, як він пішов, в ОСОБА_1 виник конфлікт з сусідами з приводу паркування. Коли ОСОБА_1 керував авто, був тверезий, алкоголь вживав вже по приїзду додому.

Свідок ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_1 суду показала, що 20 серпня 2019 року чоловік з друзями їздили на город, а по поверненню вечеряли в них вдома. При цьому вживали спиртне. Коли розходилися, в двері подзвонив працівник поліції і попросив її спуститися до під`їзду з паспортом чоловіка. Сусід по під`їзду ОСОБА_4 звинувачував її чоловіка в тому, що він нібито пошкодив його автомобіль, хоча ніяких пошкоджень показати не міг і при огляді авто вона їх не бачила. Конфлікт з сусідами в них виник давно на тому ґрунті, що сусіди вважають належними їм місця для паркування в дворі загального користування.

Потерпілий ОСОБА_5 , повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом, до суду не з`явився.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду скасувати з таких підстав.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №315463 від 20 серпня 2019 року водій ОСОБА_1 о 19 год 45 хв цього ж дня - 20.08.2019 в місті Вінниці по вул. Юності керував автомобілем «CHEVROLET Lacetti» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка така, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду для встановлення факту сп`яніння у встановленому порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Пунктом 2.5 ПДР передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським взводу № 2 роти №2 БУПП у Вінницькій області за частиною 1 статті 130 КпАП України.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №315464 від 20 серпня 2019 року водій ОСОБА_1 о 19 год 45 хв цього ж дня - 20.08.2019 в місті Вінниці по вул. Юності, 11 під час руху автомобілем «CHEVROLET Lacetti» д.н. НОМЕР_1 заднім ходом створив небезпеку, в результаті чого здійснив зіткнення (наїзд) з припаркованим автомобілем Мерседес д. н. НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому стані, чим порушив п. 10.9 ПДР України. Вказані автомобілі мають механічні пошкодження та матеріальні збитки.

Пунктом 10.9 ПДР передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 124 КпАП України.

Статтею 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Разом з тим, як випливає з протоколу і доданих до них пояснень, працівники поліції не безпосередньо зафіксували факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, а зробили висновок про це на підставі письмових пояснень свідків: ОСОБА_5 , який про подію дізнався з телефонного дзвінка дружини (а. с. 7), ОСОБА_6 , який повідомив про те, що був свідком того, як ОСОБА_1 паркувався в дворі будучи в стані алкогольного сп`яніння, проте нічого не зазначив про вчинення ним ДТП (а. с. 10), ОСОБА_7 , яка неодноразово бачила ОСОБА_1 в стані сп`яніння (а. с. 11), ОСОБА_8 , яка також вважала, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом міг перебувати в стані сп`яніння (а.с. 12).

Проте ці особи не зазначені у відповідних протоколах в якості свідків, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були запрошені лише для засвідчення тієї обставини, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд виходить з того, що згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.

Тобто, якщо у поліцейського виникла підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.

Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже для пред`явленню працівником поліції вимоги водієві про проходження ним огляду на стан сп`яніння має передувати керування ним транспортним засобом і направлення водія для проходження огляду і власне огляд має здійснюватися безпосередньо після зупинки транспортного засобу з водієм, який виявляє ознаки сп`яніння, а не через майже дві години як в даному випадку.

Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, що передбачене статтею 124 КпАП України, до нього додаються лише пояснення свідків (без зазначення їх анкетних даних). Додана до матеріалів справи схема місця ДТП в протоколі не зазначена, підписана лише однією стороною - потерпілим ОСОБА_10 , місця пошкодження транспортних засобів не локалізовані, а відтак зазначений протокол також не може бути допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 і статті 124 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є необґрунтованими, так як в основу судового рішення покладено лише протоколи про адміністративні правопорушення, що складені з порушенням встановленого порядку і є недопустимими.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та всупереч вимогам статей 268, 377-2 КпАП України розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , який не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Так, судові засідання в справі призначалися двічі: на 27.09.2019 та на 10.10.2019. Судова повістка на 27.09.2019 року повернулася суду із відміткою відділення зв`язку про неможливість її вручення адресату, а відомості про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 10.10.2019 року, коли її було розглянуто, взагалі відсутні в матеріалах справи.

ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції надано виписку із медичної картки хворого про те, що в період часу з 25.09.2019 року по 08.10.2019 року і з 17 по 28.10.2019 року він хворів та перебував на стаціонарному лікуванні, а тому не прибув в судове засідання 27.09.2019 року з поважних причин.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не вжив всіх заходів до повного й всебічного з`ясування всіх обставин справи, належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату й час її розгляду, й дійшов передчасного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 130, 124 КпАП України.

Відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року слід скасувати, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю доказів, які б підтверджували подію і склад адміністративних правопорушень, до відповідальності за вчинення яких притягається ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 247, 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження в апеляційному порядку постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року скасувати, а провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що передбачена частиною 1 статті 130, статтею 124 КпАП України - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник